Рішення № 69579244, 12.10.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2017 р. Справа № 902/848/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Е100УА", м.Київ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення 16206,94 грн згідно договору про надання послуг

за участю представників сторін:

позивача Анрущенко Христина Ярославівна, довіреність б/н від 16.05.17;

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Е100УА" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 16206,94 грн заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору №КОМ-15507/16 від 01.03.2016, з яких: 12316,84 грн - основний борг; 1886,33 грн - нараховані відсотки та 2003,77 грн - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 13.09.2017 порушено провадження у даній справі; судове засідання призначено на 12.10.2017.

06.10.2017 до суду надійшла заява ТОВ "Е100УА" вих.№248 від 02.10.2017 (вх.канц.суду №08-52/9604/17) "про зменшення розміру позовних вимог", якою позивач просить стягнути з відповідача борг в загальній сумі 16192,62 грн, з яких 12316,84 грн - основний борг по договору комісії; 1886,33 грн - сума нарахованих відсотків та 1989,45 грн - інфляційні.

Судом заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду як така, що відповідає приписам ст.22 ГПК України.

На визначену судом дату (12.10.2017) в судове засідання з'явилась представник позивача Андрущенко Х.Я., яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог (вих.№248 від 02.10.2017).

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, підписом уповноваженої особи від 22.09.2017 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №2101800975296. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Суд зауважує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.03.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Е100УА" (комісіонер, позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (комітент, відповідач) було укладено договір №КОМ-15507/16 (а.с.14-22), відповідно до умов якого комісіонер від свого імені, за дорученням, за рахунок комітента та за винагороду зобов'язався придбати для комітента товари та послуги в торговельних точках мережі станцій для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України (п.1.1).

В п.4 §3. "Порядок розрахунків між сторонами, виплати винагороди" договору комісії зазначається, що ціна отримуваних та спожитих комітентом товарів і послуг визначається в специфікаціях.

Так, згідно специфікації б/н від 01.03.2016 до договору комісії комісіонер зобов'язався придбати для комітента товар в строк до 31.03.2016 (додаток №2 до договору, а.с.27), а саме: дизельне паливо, 2710194300 - 2655,87 л., дизельне паливо, 2710194300 - 1588,57 л., платні дороги PL - 3 посл., плата за користування доріг RU - 3 посл., плата за користування доріг RU - 3 посл. та сервісні збори на загальну суму 60541,63 грн.

Про те, що визначений у специфікації б/н від 01.03.2016 обов'язок позивачем виконаний підтверджується наступними документами: звітом комісіонера №12935 від 15.03.2016 на суму 37258,92 грн; видатковою накладною №12620 від 15.03.2016 на суму 34452,50 грн; актом прийому-передачі товарів №12620 від 15.03.2016 на суму 34 452,50 грн; актом надання послуг №12620 від 15.03.2016 на суму 2 806,42 грн; актом надання послуг №12935 від 15.03.2016 на суму 186,29 грн. (ком. винагорода); звітом комісіонера №13562 від 31.03.2016 на суму 23282,71 грн; видатковою накладною №13195 від 31.03.2016 на суму 22117,60 грн; актом прийому-передачі товарів №13195 від 31.03.2016 на суму 22117,60 грн; актом надання послуг №13195 від 31.03.2016 на суму 1165,11 грн; актом надання послуг №13562 від 31.03.2016 на суму 116,41 грн (ком. винагорода) та актом звірки за березень 2016 до договору № КОМ 15507/16 від 01.03.2016 (а.с.32-42).

Згідно специфікації б/н від 01.04.2016 до договору комісії комісіонер мав придбати для комітента товар, в строк до 30.04.2016 (додаток №3 до договору, а.с.28), а саме: дизельне паливо, 2710194300 - 3928,00 л., дизельне паливо, 2710194300 - 3885,00 л., плата за користування доріг RU - 7 посл., сервісні збори 1 посл., плата за користування доріг RU - 4 посл. та сервісні збори - 1 посл. на загальну суму 106380,89 грн.

Факт виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Е100УА" взятих на себе зобов'язань згідно договору №КОМ-15507/16 від 01.03.2016 та специфікації від 01.04.2016 підтверджується звітом комісіонера №14113 від 15.04.2016 на суму 55210,48 грн; видатковою накладною №13839 від 15.04.2016 на суму 51677,54 грн; актом прийому-передачі товарів №13839 від 15.04.2016 на суму 51677,54 грн; рахунком на оплату №13839 /2 від 15.04.2016 на суму 3 532,94 грн; актом надання послуг №13839 від 15.04.2016 на суму 3532,94 грн; актом надання послуг №14113 від 15.04.2016 на суму 276,05 грн. (ком. винагорода); звітом комісіонера №14762 від 30.04.2016 на суму 51170,41 грн; видатковою накладною №14376 від 30.04.2016 на суму 48572,16 грн; актом прийому-передачі товарів №14376 від 30.04.2016 р. на суму 48572,16 грн; актом надання послуг №14376 від 30.04.2016 на суму 2598,25 грн; актом надання послуг №14762 від 30.04.2016 р. на суму 255,85 грн. (ком. винагорода) та актом звірки за квітень 2016 до договору №КОМ 15507/16 від 01.03.2016 (а.с.43-53).

Згідно специфікації б/н від 01.05.2016 до договору комісії комісіонер зобов'язався придбати для комітента товар, в строк до 31.05.2016 (додаток №4 до договору, а.с.29), а саме: дизельне паливо, 2710194300 - 4489,00 л., дизельне паливо, 2710194300 - 3533,00л., плата за користування доріг RU - 11 посл., сервісні збори 1 посл., плата за користування доріг RU - 7 посл. та сервісні збори - 1 посл. на загальну суму 110704,17 грн.

Виконання позивачем визначеного у специфікації від 01.05.2016 обов'язку підтверджується наступними документами: звітом комісіонера №15358 від 15.05.2016 на суму 62908,32 грн; видатковою накладною №15018 від 15.05.2016 на суму 59254,28 грн; актом прийому-передачі товарів №15018 від 15.05.2016 р. на суму 59 254,28 грн; актом надання послуг №15018 від 15.05.2016 р. на суму 3 654,04 грн; актом надання послуг №15358 від 15.05.2016 на суму 314,54 грн. (ком. винагорода); звітом комісіонера №16003 від 31.05.2016 на суму 47795,85 грн; видатковою накладною №15629 від 31.05.2016 на суму 44994,87 грн; актом прийому-передачі товарів №15629 від 31.05.2016 на суму 44 994,87 грн; актом надання послуг №15629 від 31.05.2016 р. на суму 2 800,98 грн; актом надання послуг №16003 від 31.05.2016 р. на суму 238,98 грн. (ком. винагорода); актом звірки за травень 2016 до договору № КОМ 15507/16 від 01.03.2016 (а.с.54-64).

Згідно специфікації б/н від 01.06.2016 до договору комісії комісіонер зобов'язався придбати для комітента товар, в строк до 30.06.2016 (додаток №5 до договору, а.с.30), а саме: дизельне паливо, 2710194300 - 2798,70 л., дизельне паливо, 2710194300 - 1454,00 л., плата за користування доріг RU - 4 посл., сервісні збори 1 посл., плата за користування доріг RU - 3 посл. та сервісні збори - 1 посл. на загальну суму 60642,54 грн.

Факт виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Е100УА" зобов'язань згідно специфікації б/н від 01.06.2016 підтверджується наступними документами: звітом комісіонера №16649 від 15.06.2016 на суму 38857,37 грн; видатковою накладною №16285 від 15.06.2016 на суму 37337,79 грн; актом прийому-передачі товарів №16285 від 15.06.2016 на суму 37337,79 грн; актом надання послуг №16285 від 15.06.2016 на суму 1519,58 грн; актом надання послуг №16649 від 15.06.2016 на суму 194,29 грн (ком. винагорода); звітом комісіонера №17323 від 30.06.2016 на суму 21785,17 грн; видатковою накладною №16946 від 30.06.2016 на суму 20044,25 грн; актом прийому-передачі товарів №16946 від 30.06.2016 на суму 20 044,25 грн; актом надання послуг №16946 від 30.06.2016 на суму 1740,92 грн; актом надання послуг №17323 від 30.06.2016 на суму 108,93 грн. (ком. винагорода) та актом звірки за червень 2016 до договору №КОМ 15507/16 від 01.03.2016 (а.с.65-75).

Згідно специфікації б/н від 01.07.2016 до договору комісії комісіонер зобов'язується придбати для комітента товар, в строк до 31.076.2016 (додаток №6 до договору, а.с.31), а саме: дизельне паливо, 2710194300 - 4810,00 л., плата за користування доріг RU -14 посл., сервісні збори 1 посл. на загальну суму 71758,48 грн.

Про те, що позивач виконав обов'язок згідно специфікації від 01.07.2016 свідчать наступні документи: звіт комісіонера №17970 від 15.07.2016 р. на суму 71758,48 грн; видаткова накладна №17605 від 15.07.2016 на суму 67277,65 грн; акт прийому-передачі товарів №17605 від 15.07.2016 на суму 67277,65 грн; акт надання послуг №17605 від 15.07.2016 на суму 4480,83 грн; акт надання послуг №17970 від 15.07.2016 на суму 358,79 грн. (ком.винагорода) та акт звірки за липень 2016 до договору №КОМ 15507/16 від 01.03.2016 (а.с.76-81).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з 01.03.2016 по 15.07.2016 було надано відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 412077,84 грн, а саме: №12620/1 від 15.03.2016 на суму 34452,50 грн; №12620/2 від 15.03.2016 на суму 2806,42 грн; №12935 від 15.03.2016 на суму 186,29 грн; №13195/1 від 31.03.2016 на суму 22117,60 грн; №13195/2 від 31.03.2016 на суму 1165,11 грн; №13562 від 31.03.2016 на суму 116,41 грн; №14113 від 15.04.2016 на суму 276,05 грн; №13839/1 від 15.04.2016 на суму 51677,54 грн; №13839/2 від 15.04.2016 на суму 3532,94 грн; №14376/1 від 30.04.2016 на суму 48572,16 грн; №14376/2 від 30.04.2016 на суму 2598,25 грн; №14762 від 30.04.2016 на суму 255,85 грн; №15018/1 від 15.05.2016 на суму 59254,28 грн; №15018/2 від 15.05.2016 на суму 3654,04 грн; №15358 від 15.05.2016 на суму 314,54 грн; №16003 від 31.05.2016 на суму 238,98 грн; №15629/1 від 31.05.2016 на суму 44994,87 грн; №15629/2 від 31.05.2016 на суму 2800,98 грн; №16285/1 від 15.06.2016 на суму 37337,79 грн; №16285/2 від 15.06.2016 на суму 1519,58 грн; №16946/1 від 15.06.2016 на суму 20044,25 грн; №16649 від 15.06.2016 на суму 194,29 грн; у №16946/2 від 30.06.2016 на суму 1740,92 грн; №17323 від 30.06.2016 на суму 108,93 грн (а.с.82-108).

Пунктом 5 додатку №1 до договору комісії (а.с.23-24) передбачено, що розмір комісійної винагороди комісіонера становить 0,5% від вартості придбаних комісіонером товарі та послуг.

Пунктом 2 додатку №1 до договору (а.с.23) комісії передбачено, 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця та другий - з 16 числа по останній день поточного місяця. Оплата вартості товарів та/або послуг, придбаних для комітента, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з придбанням товарів та/або послуг у рамках виконання цього договору здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту виникнення в комітента обов'язку з оплати, на підставі виставленого комісіонером рахунка-фактури з деталізованими розшифруваннями.

Відповідач частково оплатив поставлений йому товар в розмірі 399761,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунках №26008526117100 з 09.03.2016 до 30.08.2017, наявних в матеріалах справи.

У зв'язку з вищевказаним, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем по договору комісії становить 12316,84 грн (412077,84 грн-399761,00 грн).

Згідно п. 3 параграфу 6 договору комісії "Відповідальність сторін", у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого обов'язку з оплати рахунків у встановлені додатком №1 строки, відповідач зобов'язується оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня наступного за днем в який повинна була надійти оплата.

З метою досудового врегулювання спору, 09.09.2016 позивачем на адресу місцезнаходження відповідача, цінним листом було надіслано претензію №1 (вих.№122 від 08.09.2016) про добровільну сплату боргу 36316,84 грн у строк до 08.10.2016 (а.с.121-225).

Однак, невиконання відповідачем обов'язку стосовно повної сплати заборгованості стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем укладено договір комісії №КОМ 15507/16 від 01.03.2016.

Відповідно до ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.1012 Цивільного кодексу України, договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч.1 ст.1013 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання по договору комісії на суму 12316,84 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму нарахованих відсотків по договору комісії у розмірі 1886,33 грн та суму інфляційного збільшення суми боргу по договору комісії у розмірі 1989,45 грн, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3 параграфу 6 договору комісії "Відповідальність сторін", у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого обов'язку з оплати рахунків у встановлені додатком №1 строки, відповідач зобов'язується оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня наступного за днем в який повинна була надійти оплата.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах заявленого.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" (04071, м.Київ, вул.Межигірська, 43; код ЄДРПОУ 39359172) - 12316,84 грн основного боргу, 1886,33 грн - 15% річних, 1989,45 грн - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 1600,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 18 жовтня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - відповідачу - ФОП ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1; 21000, АДРЕСА_2).