Постанова № 69579175, 12.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року Справа № 904/271/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Владимиренко С.В., Гольцової Л.А.,

за участю представника заявника скарги - Зубарєвої Н.В. дов. №14 від 12 січня 2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Фонду державного майна України до ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" про стягнення частини чистого прибутку,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Фонд державного майна України (далі - позивач) звернувся до ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" (далі - відповідач) з позовом про стягнення частини чистого прибутку у розмірі 1174500 гривень до Державного бюджету України, доходної статті бюджетної класифікації:"Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність", по коду класифікації доходів бюджету 21010500, на відповідний рахунок з обліку надходжень до Державного бюджету, відкритий в органах Державної казначейської служби за місцем знаходження платника.

Позовні вимоги грунтуються на положеннях абз. 8 ч. 5 ст. 11 Про управління об'єктами державної власності".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

З ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" стягнуто частину чистого прибутку у розмірі 414199гривень 17 коп. до Державного бюджету України, доходної статті бюджетної класифікації: "Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність", по коду класифікації доходів бюджету 21010500, на відповідний рахунок з обліку надходжень до державного бюджету, відкритий в органах Державної казначейської служби за місцем знаходження платника.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Фонд державного майна України просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Зазначає, що судами не в повній мірі досліджено норми абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", згідно із якими господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, а не дивіденди пропорційно державній частці в статутному капіталі товариства, як визначено судами.

Вказує, що загальні збори акціонерів відповідача не були проведені у строк, встановлений законом, рішення про виплату дивідендів та їх розмір не прийнято, а тому відповідач зобов'язаний сплатити частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд касаційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" є новим найменуванням ВАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", товариство створене відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/134-АО від 12 грудня 1995 року шляхом перетворення державного Українського науково-дослідного інституту технології машинобудування у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 1994 року № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів", Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про господарські товариства", згідно із п. 1.1 статуту товариства, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 24 травня 2011 року.

Відповідно до п. 1.2 статуту товариства ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями, яке здійснює свою діяльність згідно з Законами України "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими нормативними актами України, положеннями цього статуту, а також внутрішніми правилами, процедурами, регламентами, прийнятими відповідно до статуту.

Статутний капітал товариства становить 1322330 гривень 00 коп. та поділений на 5289320 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю по 0,25 гривень кожна (п. п. 4.1, 4.2 статуту). Акції товариства існують у бездокументарній формі (п. 4.3 статуту).

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах на 31 грудня 2015 року, складеної 29 травня 2017 року депозитарною установою АБ "УКРГАЗБАНК" (надана позивачем на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 11 травня 2017 року), держава Україна є власником простих іменних акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" у кількості 1865303 шт.; частка у статутному капіталі товариства становить 35,2655 %.

7 жовтня 2015 року Фонд державного майна України (продавець) та ПАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків" (покупець) уклали договір № КПП-632 купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" за конкурсом, предметом якого у відповідності до п. 1.1 договору є пакет акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" у кількості 1865303 шт. простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 35,266 % статутного капіталу товариства, номінальною вартістю однієї акції 0,25 гривень та номінальною вартістю пакета акцій 466325 гривень 75 коп. (згідно змін (уточнень) до плану розміщення акцій товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15 червня 2015 року № 861), який за результатами конкурсу продано за 570000 гривень 00 коп.

Підпунктом 5 п. 10 договору купівлі-продажу пакета акцій передбачено, що у межах корпоративних прав, придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій товариства, укладеним за результатами конкурсу, покупець зобов'язаний забезпечити виконання визначених нижче зобов'язань щодо основних напрямків розвитку і функціонування товариства, зокрема, до 1 липня 2016 року спрямування за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році частини чистого прибутку (за наявності) в розмірі не менше як 50 відсотків на виплату дивідендів та перерахування до державного бюджету дивідендів, нарахованих на придбаний у процесі приватизації пакет акцій, яким володіла до його продажу держава в особі Фонду державного майна.

Відповідно до п. 11 договору забезпечення виконання зобов'язань покупця, що визначені п. 10 договору, здійснюється покупцем відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" шляхом внесення пропозицій щодо включення відповідного питання до порядку денного загальних зборів та/або засідань наглядової ради товариства, участі покупця у загальних зборах та/або засіданнях наглядової ради товариства та голосування за рішення, необхідні для виконання таких завдань.

Згідно із п. 4 договору право власності на пакет акцій товариства переходить до покупця від дати сплати повної ціни придбаного пакета акцій.

За положенням п. 5 договору права покупця на участь в управлінні товариством, одержання доходу тощо реалізуються від дати зарахування пакета акцій, які придбаваються за цим договором, на рахунок покупця у депозитарній установі.

Статтею 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" встановлено перелік повноважень Фонду державного майна України, серед якого зазначено, що у сфері управління корпоративними правами держави Фонд державного майна України здійснює управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління; проводить моніторинг сплати дивідендів до Державного бюджету України господарськими товариствами, що належать до сфери його управління; проводить моніторинг фінансово-економічних показників діяльності господарських товариств, які належать до сфери його управління.

Таким чином, Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави, зокрема, щодо спірних правовідносин у ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування".

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли юридично мотивованого висновку про наявність у Фонду державного майна України, як суб'єкта, що здійснює управління корпоративним правами держави, які належать до сфери його управління, права на захист порушених корпоративних прав держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

За ч. 3 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Порядок виплати частини чистого прибутку державі, як акціонеру товариства, визначає ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", відповідно до ч. 5 якої господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.5 статуту ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" встановлено, що товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язане спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів.

За положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2016 року "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб'єкти господарювання), у розмірі 75 відсотків.

Таким чином, у випадку неприйняття загальними зборами акціонерного товариства у строк, визначений ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", рішення про виплату дивідендів, обов'язок виплати частини чистого прибутку виникає на підставі закону, при цьому законодавчо визначається, з якої частки чистого прибутку (базового нормативу) цього товариства має розраховуватись належна державі як акціонеру сума дивідендів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2016 року "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджено не сам розмір чистого прибутку акціонерного товариства, який має сплачуватись на користь держави у випадку неприйняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, а розмір чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

З вказаного базового нормативу (розмір чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів) повинна вираховуватись сума дивідендів залежно від кількості акцій, належних державі у товаристві.

Встановлено, що загальні збори акціонерів ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" не прийняли у строк, визначений ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (до 1 травня 2016 року), рішення про виплату дивідендів та визначення їх розміру, тому відповідач зобов'язаний сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному виходячи з базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році, - 75 відсотків, з урахуванням належної державі кількості акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" - 35,266%.

Розмір чистого прибутку ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування" за результатами 2015 року становить 1566000 гривень 00 коп., що підтверджується звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) товариства за 2015 рік, звітом про власний капітал за 2015 рік та іншою фінансовою звітністю товариства, уточненою за результатами аудиту.

Таким чином, у відповідності до вимог наведеної норми, на виплату загального фонду дивідендів всім акціонерам товариства згідно затвердженого базового нормативу має бути спрямовано 75 % від суми чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році, тобто, 1174500 гривень 00 коп. (1566000 гривень 00 коп. х 75%).

Встановлено, що держава володіла лише частиною акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", а саме, у кількості 1865303 шт. простих іменних акцій, що становить 35, 266% статутного капіталу товариства, тому суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що державі, відповідно, має сплачуватись не вся сума чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, а лише частина, з урахуванням та пропорційно кількості акцій, належних останній, а саме, 414199 гривень 17 коп. (1174500 гривень 00 коп. х 35,266 %).

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що на виконання Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2016 року "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", відповідач мав сплатити до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році 414199 гривень 17 коп.

Апеляційним господарським судом мотивовано відхилено посилання позивача на те, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2016 року "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" на користь держави підлягає сплаті частина чистого прибутку товариства у розмірі 75 відсотків, оскільки вказаною постановою затверджений розмір частини чистого прибутку, що має бути спрямований на виплату дивідендів на користь усіх акціонерів відповідача.

Водночас, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що виплата повністю всієї суми частини чистого прибутку товариства, що спрямовується на виплату дивідендів, одному акціонеру - державі, як того вимагає позивач, призведе до порушення прав інших акціонерів - власників акцій ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології машинобудування", оскільки кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів; це також суперечитиме положенням Конституції України, Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів належить кожному власнику акцій цього товариства. Законодавством переважне право на отримання частини прибутку надано лише власникам привілейованих акцій. Усі власники простих акцій мають рівні права на отримання дивідендів, якщо загальними зборами акціонерів прийнято рішення про спрямування прибутку (частини прибутку) на їх виплату. При цьому прибуток (частина прибутку) розподіляється між усіма акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій.

Враховуючи викладене, нарахування і виплата частини прибутку товариства (дивідендів) лише державі як акціонеру товариства, який не є власником привілейованих акцій, незалежно та без урахування необхідності виплати дивідендів іншим акціонерам цього товариства, є порушенням прав інших акціонерів товариства - власників простих іменних акцій.

Судами встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо сплати частини чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2015 році.

Доказів сплати дивідендів, нарахованих на корпоративні права держави, у відповідності до вимог Закону, відповідачем судам не надано, наявність боргу із сплати частини чистого прибутку розмірі 414199 гривень 17 коп. не спростовано.

З огляду на наведене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли юридично правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у сумі 414199 гривень 17 коп.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

За таких обставин законні та обгрунтовані рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів прийняті за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання належної правової оцінки їх сукупності та вірного застосування норм ст. ст. 4, 6, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. ст. 4, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та положень постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2016 року "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", що регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді С. Владимиренко

Л. Гольцова