Постанова № 69579134, 03.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Справа № 916/33/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлюшка І.А. (доповідач), суддів:Владимиренко С.В., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргуу відкритому судовому засіданні Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка Владислава Сергійовичана постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06 червня 2017 рокуу справі№ 916/33/17господарського судуОдеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка Владислава СергійовичадоПублічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ"простягнення 4 288 759,28 грн за участю представників:

позивача: Ходюк О.Я.

відповідача: Дядюк Є.М.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка Владислава Сергійовича звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості по договору про мультивалютну кредитну лінію № 1312м-10 від 20 квітня 2010 року у розмірі 4 288 759,28 грн., з яких:

- 3 000 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом,

- 746 143,82 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом,

- 542 615,46 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків за період з 26 червня 2016 року по 25 грудня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1312м-10 від 20 квітня 2010 року, укладеним між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 березня 2017 року (суддя: Цісельський О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за відсотками у розмірі 746 143,82 грн., заборгованість за основним боргом у розмірі 3 000 000,00 грн., пеню у розмірі 542 615,46 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 63 767,86 грн., а також на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 563,53 грн.

Місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 217, 231, 232 ГК України та ст.ст. 11, 253, 258, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06 червня 2017 року (склад колегії суддів: Лисенко В.А., - головуючий, Гладишева Т.Я., Ярош А.І.) рішення господарського суду Одеської області від 20 березня 2017 року скасовано в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та пені. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 3 000 000,00 грн. заборгованості за основним боргом, 319 035,60 грн. заборгованості за відсотками, 299 836,30 грн. грн. пені на основною заборгованістю, 53 897,68 грн. витрати на оплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію банка на користь ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 59 188,44 грн. Відстрочено виконання судового рішення до 01 червня 2019 року.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсотки за користування кредитом підлягають нарахуванню лише до грудня 2015 року - до початку процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", оскільки з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" фактично втратив статус банку та фінансової установи в цілому, його банківська діяльність припинилася та банк втратив право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема щодо кредитування фізичних осіб та відповідне нарахування відсотків по кредитам. З огляду на викладене суд відмовив у стягненні відсотків, нарахованих після грудня 2015 року, а також відмовив у стягненні пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків, нарахованих за період після 18 грудня 2015 року - після відкликання банківської ліцензії. Крім того, суд відстрочив виконання судового рішення, встановивши наявність у відповідача обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка В.С. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06 червня 2017, а рішення господарського суду Одеської області від 20 березня 2017 року залишити без змін. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 20 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" (позичальник, відповідач) укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 1312м-10 (далі за текстом - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повертання, строковості, платності та цільового використання окремими частинами "траншами" на умовах, визначених Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 3 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами складає 15,5% річних за кредитом в національній валюті України та 12% річних за кредитом в доларах США. У разі порушення позичальником встановленого в п.2.5. договору графіку погашення кредитної лінії розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами в Національній валюті України - гривні складає 31% річних та по кредиту в доларах США - 24% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно вищезазначеного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї ссудної (основної) заборгованості;

В подальшому під час дії зазначеного кредитного договору між сторонами були укладені додаткові угоди до нього, якими сторони внесли відповідні зміни до договору, зокрема щодо зміни розміру відсоткової ставки, ліміту кредитної лінії, порядку нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, зміни строків погашення кредиту, в т.ч. і кінцевого строку погашення кредиту.

За умовами п. 2.5. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30 січня 2014 року позичальник зобов'язався повернути усі отримані кошти банку в валютах заборгованості з кінцевим строком погашення 19 квітня 2016 року.

Відповідно п. 7.1. кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується в разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.1., 8.3. цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.5. договору).

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 80 000 000,00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов кредитного договору повернув кредитні кошти не в повному обсязі, відсотки за користування кредитними коштами сплатив неповністю та з простроченням встановлених кредитним договором термінів.

Постановою Правління НБУ № 612 від 17 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 171 від 17 вересня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з ринку шляхом запровадження в банку тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудень 2015 року.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18 грудня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року.

25 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача вимогою (повідомленням) № 3-243210/12355 про повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом. Однак, відповідач вимогу не задовольнив, сплату кредиту та відсотків не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Одеської області. Стягнення нарахованих позивачем сум заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 3 000 000,00 грн., відсоткам за користування кредитом в розмірі 746 143,82 грн. та пені за прострочення сплати кредиту та відсотків за період з 26 червня 2016 року по 25 грудня 2016 року в розмірі 542 615,46 грн. є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3 000 000,00 грн., наявність якої відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В п. 3.1. кредитного договору сторони визначили, що розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами складає 15,5% річних по кредиту в Національній валюті України та 12% річних по кредиту в доларах США, а у разі порушення позичальником встановленого в п.2.5. договору графіку погашення кредитної лінії розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами збільшується та складає в гривні 31% річних, по кредиту в доларах США - 24% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання за кредитом згідно вищезазначеного графіку, за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї ссудної (основної) заборгованості.

Згідно з п. 3.4. кредитного договору нарахування та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач свої зобов'язання за договором зі сплати процентів за користування кредитом виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу до сплати та заявив до стягнення у даній справі проценти за користування кредитом у розмірі 746 143,82 грн. за весь період користування кредитом до 25 грудня 2016 року - до моменту звернення з позовом у даній справі.

За висновком суду апеляційної інстанції, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню лише частково, за період до грудня 2015 року, тобто до початку процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно зі ст.ст. 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

В статті 1 зазначеного Закону передбачено, що банківська ліцензія - це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Відповідно до п. 6 ст. 2 та п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює зокрема повноваження органів управління банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону з дня призначення уповноваженої особи фонду, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно з ч. 9 ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Взявши до уваги та проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації банк фактично втрачає статус банку та фінансової установи в цілому, його банківська діяльність припиняється, у зв'язку з чим банк втрачає і право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема щодо кредитування фізичних/юридичних осіб та нарахування відсотків по кредитам.

Аналогічна позиція викладена також в постановах Вищого господарського суду України від 16 грудня 2013 року у справі № 5023/5556/12 та від 06 лютого 2013 у справі № 5023/2491/11.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що з грудня 2015 року - з моменту відкликання банківської ліцензії ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" нарахування банком і пред'явлення до стягнення заборгованості по відсоткам з користування кредитом є неправомірним, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правильно та обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні відсотків, нарахованих після грудня 2015 року, в розмірі 223 579,86 грн. та, відповідно, правильно відмовив і у стягненні пені за несвоєчасну сплату відсотків, нарахованих за періоди після 18 грудня 2015 року.

Разом з цим, врахувавши викладене, встановивши факт прострочення відповідачем сплати процентів за користування кредитними коштами згідно з кредитним договором, здійснивши розрахунок суми пені за прострочення сплати відсотків за період з 20 червня 2016 року по 20 жовтня 2016 року, суд апеляційної інстанцій правильно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсотками за користування кредитом та пені за прострочення сплати відсотків частково, стягнувши з відповідача 319 035,60 грн. заборгованості за відсоткам та 299 836,30 грн. пені.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "ГЕМОПЛАСТ" є бюджетоутворюючим підприємством міста Білгород-Дністровський Одеської області, на якому працюють близько однієї тисячі осіб, підприємство знаходиться в складній фінансово-економічній ситуації, яка об'єктивно склалась з незалежних від підприємства обставин, якими є складна соціальна-економічна ситуація в державі, знецінення національної валюти та, як наслідок збільшення собівартості виробництва продукції, зменшення кількості замовників продукції ПАТ "ГЕМОПЛАСТ", значна частина яких знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (на тимчасово окупованих територіях), втрата відповідачем ринків збуту своєї продукції на територіях Донецької та Луганської областях та АР Крим, зниження обсягів реалізації продукції та в цілому зниження фінансової діяльності підприємства.

Встановивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що негайне повне задоволення позовних вимог у даній справі призведе до повної зупинки ПАТ "ГЕМОПЛАСТ", зупиниться виробництво медичних виробів, які в умовах проведення військових дій потрібні державі та Збройним силам України та, як наслідок, рішення суду взагалі не буде виконане. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відстрочення судового рішення у даній справі - до 01 червня 2019 року, оскільки такі обставини ускладнюють виконання судового рішення та є об'єктивними підставами для відстрочення його виконання.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Валендюка Владислава Сергійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06 червня 2017 року у справі № 916/33/17 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді С.В. Владимиренко

М.М. Малетич