Ухвала суду № 69579088, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2017 року Справа № 915/362/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торжок"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017

у справі № 915/362/15 господарського суду Миколаївської області

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Дочірнього підприємства "Торжок"

про стягнення 1 343 660,40 дол. США, що еквівалентно 36 088 165, 39 грн. та 2 000 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Торжок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 915/362/15.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання її копій стороні у справі, а саме: Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Також згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (10.07.2017), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1 600,00 грн.

З урахуванням наведеного, розмір судового збору на момент подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 відповідно до редакції Закону України "Про судовий збір" від 06.12.2016 становить 1 600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання Дочірнього підприємства "Торжок" про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування наведеного скаржник посилається, що ДП "Торжок" на даний момент знаходиться у скрутному фінансовому становищу, оскільки рішенням господарського суду Миколаївської області по даній справі від 27.05.2015 з ДП "Торжок" стягнуто на користь банку 28 777 140,89 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

Згідно з абзацом 2 п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано доказів існування складної фінансово-економічної ситуації на ДП "Торжок", а також доказів відсутності можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Крім того, згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. касаційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене клопотання касатора про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Між тим, дана касаційна скарга не містить посилань на норми матеріального і процесуального права, які, на думку касатора, порушили суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Доводи касатора стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вказано в п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Дочірнього підприємства "Торжок" про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 915/362/15 відхилити.

Касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 915/362/15 повернути Дочірньому підприємству "Торжок".

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко