Ухвала суду № 69578753, 02.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І.

Лященко Н.П.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року та рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану», третя особа: керівник державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» Хазнаферов Михайло Васильович, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року залишено без змін.

13 серпня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року та рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме пункту 1 статті 40 КЗпП України, статті 42 КЗпП України, положень пунтку 19 Постанови Племуму Верховного Суду України від 6 листопадпа 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви ОСОБА_4 надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня та 20 липня 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_4 суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову. При цьому суд виходив з того, що відповідачем дотриманий порядок скорочення штату працівників, звільнення ОСОБА_4 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України було здійснено з дотриманням статей 43, 492, 494 КЗпП України, зокрема, на ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» відбулось скорочення чисельності штату і згідно штатного розпису станом на 5 березня 2015 року в лабораторії № 18, в якій працювала ОСОБА_4 була відсутня посада молодшого наукового співробітника, в організації праці підприємства відбулися відповідні зміни, оскільки на 2015-2016 роки були відсутні замовлення на виконання робіт, які входили до повноважень молодшого наукового співробітника лабораторії № 18. ОСОБА_4 було попереджено за два місяці про майбутнє звільнення, їй було запропоновано інші вакантні посади, від яких вона відмовилась і профспілкова організація надала згоду на звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня та 20 липня 2016 року, що надані заявником для порівняння, якими судові рішення судів попередніх інстанції скасовано, а справи передані на новий розгляд, не містять правової позиції щодо спірних правовідносин та застосування норм матеріального права, а вказують на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права та необхідність їх усунення для правильного вирішення спору, а також нез'ясування судами належним чином фактичних обставин справи.

Порівняння змісту наданих судових рішень зі змістом судових рішень, про перегляд яких подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Таким чином, підстава для перегляду судового рішення, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, відсутня.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства «Державного науково-дослідного та проектного інституту титану», третя особа: керівник державного підприємства «Державного науково-дослідного та проектного інституту титану» Хазнаферов Михайло Васильович, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року та рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко