Ухвала суду № 69578748, 10.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Гуменюка В.І.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву Харківської міської ради Харківської області про перегляд Верховним Судом України рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради Харківської області про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 29 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково: стягнув з Харківської міської ради Харківської області (далі - Харківська міська рада) на його користь 225 тис. 200 грн на відшкодування майнової шкоди, 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 3 тис. 654 грн судового збору.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 червня 2017 року касаційну скаргу Харківської міської ради відхилила, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року залишила без змін.

22 вересня2017 року Харківська міська рада, за дорученням якої діє ОСОБА_5, звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 22, частини другої статті 23, 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме частини третьої статті 61 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підставу перегляду вказаних судових рішень, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року і 12 липня 2017 року, постанови Вищого господарського суду України від 2 березня, 27 червня і 3 липня 2017 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначені норми матеріального права.

На підтвердження підстави перегляду вказаних судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2016 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначені норми процесуального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження в частині перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 22 червня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про те, що неправомірними діями відповідача позивач був протиправно позбавлений власності на належне йому нерухоме майно, у зв'язку з чим позивач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.

Разом з тим в ухвалах судів касаційної інстанції, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2016 року і постанові Вищого господарського суду України від 2 березня 2017 року суди касаційної інстанції, направивши справи на новий судовий розгляд, указали на порушення судами норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення цих справ;

- у постанові від 27 червня 2017 року Вищий господарський суд України, залишивши без змін постанову апеляційного суду, погодився з його висновком про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди, оскільки шкода позивачу відшкодована присудженням на його користь зайво сплачених ним при митному оформленні коштів, а нарахування інфляційних втрат на вказану суму суперечить приписам частини другої статті 625 ЦК України;

- у постанові від 3 липня 2017 року Вищий господарський суд України погодився з висновками судів про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок держави коштів державного бюджету, оскільки позивач (банк) не довів належними та допустимими доказами наявність причинно-наслідкового зв'язку між неотриманням ним грошових коштів на виконання рішення суду та бездіяльністю відділу державної виконавчої служби;

- в ухвалі від 12 липня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, залишивши без змін судові рішення, погодився з їх висновками про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачі не надали жодного доказу в розумінні статей 58, 59 ЦПК України на підтвердження факту порушення їхніх прав, завдання їм моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідачів; позивачі не надали також належних та допустимих доказів наявності моральної шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності відповідачів, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів, а також вини відповідачів в її заподіянні.

Таким чином, висновки судів касаційної інстанції, викладені в наведених судових рішеннях та в ухвалі суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах, що позбавляє Верховний Суд України можливості установити неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України в частині перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити.

Крім зазначеного, у поданій заяві Харківська міська рада порушує також питання про перегляд колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року з підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини третьої статті 61 ЦПК України щодо підстав звільнення від доказування.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.

Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року, якою залишено без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не відноситься до судових рішень, перегляд яких передбачено пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки ця ухвала не перешкоджає провадженню у справі, а тому подана заява в частині її перегляду із зазначеної підстави підлягає поверненню заявнику.

Керуючись частиною третьою статті 354, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради Харківської області про відшкодування майнової та моральної шкоди за заявою Харківської міської ради Харківської області про перегляд Верховним Судом України рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2017 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовити.

Подану заяву Харківської міської ради Харківської області в частині перегляду Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути Харківській міській раді Харківської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : Л.І. Охрімчук

В.І. Гуменюк

В.М. Сімоненко