Ухвала суду № 69578323, 17.10.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

17.10.17

Провадження № 1-кп/200/16/17

Справа № 202/4562/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

суддів: Єлісєєвої Т.Ю., Марущак С.Л.

при секретарі Плевако Ю.Д.,

з участю:

прокурора Васенка Р.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження № 12014220470006284, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст. 289, ч.3

ст. 190 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.289, ч.3 ст. 190 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

17 жовтня 2017 року до спливу продовженого строку під час розгляду кримінального провадження, виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

У судовому засіданні прокурор Васенко Р.О. заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, оскільки ОСОБА_3 не має реєстрації, а також міцних соціальних звязків, а тому обвинувачений, враховуючи суворість покарання, може переховуватися від суду та уникнути кримінальної відповідальності.

Заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як прокурором не доведені зазначені ризики перешкоджання здійсненню кримінального провадження та не надані докази того, що обвинувачений може уникнути кримінальної відповідальності, у звязку із чим просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_4 просили вирішити клопотання прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3 на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобовязання - відмовити, з наступних підстав.

Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.

Ухвалою колегії суддів від 22 серпня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 жовтня 2017 року, включно.

При цьому, судом при продовженні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати розгляду справи по суті.

Судова колегія вважає, що вказані ризики, а саме: можливості переховування обвинуваченого від суду та перешкоджання розгляду справи по суті на час розгляду в суді кримінального провадження не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, з наступних підстав.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, в тому числі до 12-ти років.

А отже, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_3, та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, що ускладнить та негативно вплине на повноту, об'єктивність, всебічність та неупередженість дослідження обставин кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_3 реєстрації не має, офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, не одружений, тобто міцних соціальних звязків не має, а також враховуючи стадію судового провадження, коли не всі докази судом досліджені, існує висока вірогідність того, що ОСОБА_3 може перешкоджати розгляду справи по суті іншим чином.

Тобто, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості та складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_3, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, й такий, що виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності задовольнити клопотання прокурора та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вищезазначене свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, а тому жоден із більш мяких запобіжних заходів, в тому числі особисте зобовязання, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 злочину й не зможе забезпечити його процесуальну поведінку.

Крім того, колегія суддів вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики переховування обвинуваченого від суду та можливість перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, що на цей час продовжують існувати - не зменшилися, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а, отже, не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176-177, 183, 194, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 грудня 2017 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук

Судді Т.Ю.Єлісєєва

ОСОБА_6