Ухвала суду № 69574991, 03.10.2017, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/11571/16-ц

Провадження № 6/520/488/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Маценко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Другий Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській областізвернувся до суду з поданням, відповідно до якого просить вирішити питання, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 6/2, кв. 163 за межі Українидо виконання зобов’язання за судовим наказом №520/11571/16-ц, виданий 16.02.2017, який набрав законної сили 10.02.2017.

В обґрунтування подання заявником зазначено, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/11571/16-ц, виданого 16.02.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (і.н.2507206702) грошової суми у розмірі 24500 грн.

23.02.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої спрямовано сторонам виконавчого провадження.

Заявник зазначив, що згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник пенсію не отримує; відповідно до довідки ДПС України, інформація стосовно боржників – фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку сум, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня; згідно довідки ДПС України, у боржника відсутні рахунки у банках та інших фінансових установах; відповідно довідки ПФУ, відомості відносно боржника про працевлаштування за трудовими та цивільно – правовими договорами, відсутні; відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно на яке можливо стягнення за боржником не зареєстровано; згідно відповіді МВС України Регіонального сервісного центру в Одеській області Територіального сервісного центру за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

27.03.2017 боржник з’явився на прийом до державного виконавця, ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, але від сплати боргу відмовився.

28.04.2017 державним виконавцем відділу здійснено вихід за місцем проживання боржника та встановлено, що боржник дійсно проживає за адресою вказаною у виконавчому листі, встановлено, що у боржника відсутнє майно належне до опису з урахуванням зносу та ліквідності, про що складено акт державного виконавця.

За результатами здійснення повторної перевірки майнового стану боржника встановлено, що будь-яке майно на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє.

На підставі викладеного, державний виконавець другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській областізвернувся до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Суд вважає за можливе розглянути подання державного виконавця за відсутності сторін та інших заінтересованих осіб.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Київському відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження №53455313 з примусового виконання виконавчого листа №520/11571/16-ц виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 24500,00 грн.

23.02.2017 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53455313.

При вирішенні даного питання суд враховує той факт, що право громадян України на пересування є конституційним правом (ст. 33 Конституції України), тому обмеження такого права може бути передбачено тільки Законами України.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Разом із тим, в сенсі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, яка є частиною національного законодавства, та ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Також при вирішенні даного питання суд керується узагальненнями Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання. У зв’язку з цим з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, суду належить з’ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі або частково.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи

Частиною 1статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2.ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи, що суду не надано доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і даних, які б свідчили про навмисне ухилення боржником ОСОБА_1 від виконання покладених на неї обов’язків та намір вибути за межі України з цією метою, а також, суду не надано жодних доказів того, що державним виконавцем вичерпано весь передбачений Законом перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або усі вони є безрезультатними, тому суд не вбачає підстав у задоволенні подання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Бескровний Я. В.