Ухвала суду № 69574548, 10.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засідання Масенка Д.Є., Присяжнюка О.Б., Орліченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу адвоката БілухиР.М. в інтересах ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року,

за участі: прокурора адвоката Нехаєнка І.О., Білухи Р.М., ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнка І.О. та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках, ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА» (ЄДРПОУ 34060298), ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002» (ЄДРПОУ 31870837), ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006» (ЄДРПОУ 34432852) та ТОВ «САМОЦВІТ» (ЄДРПОУ 13473378) № 26005010194135, № 26006020194135, № 26005010190689, № 26006020190689, № 26002020190672, № 26001010190672, № 26002010190819 та № 26003020190819 відкритих у ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123) та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітних плат працівникам.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про наявність підстав для задоволення вищевказаного клопотання органу досудового розслідування.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат БілухР.М. в інтересах ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строків апеляційного оскарження адвокат зазначає, що ухвала слідчого судді була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 17 серпня 2017 року і в цей же день особа, яка подає скаргу, з нею ознайомилась, а тому останнім днем для подання скарги є 22 серпня 2017 року.

Так, адвокат Білуха Р.М. вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою. На думку автора апеляційної скарги, слідчий суддя не обґрунтував своє рішення обставинами, які б доводили, що грошові кошти були отримані внаслідок кримінальних протиправних дій або були об'єктом таких дій.

Разом з тим, представник стверджує, що слідчий суддя не надав належної оцінки тій обставині, що власники майна здійснювали та здійснюють у відповідності до законодавства господарську діяльність з виробництва та/або реалізації продукції та є сумлінними платниками податків.

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що ні слідчим, ні прокурором грошові кошти, що знаходяться на рахункахвласників майна, на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна не визнавались відповідною постановою речовими доказами у кримінальному провадженні № 22014040000000026 та про наявність такої постанови не було зазначено в ухвалі слідчого судді.

Крім того, автор апеляційної скарги стверджує, що слідчим суддею під час прийняття рішення не було враховано вимоги частини третьої ст. 132 КПК України та пункту 3 частини 2 ст. 173 КПК України, відповідно до якої стороною обвинувачення з посиланням на відповідні докази необхідно довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешту майна.

Водночас адвокат посилається і на те, що в рішенні суду не вказаний розмір грошових коштів, який підлягає арешту, тим самим арешт грошових коштів, які знаходились на рахунках, в повному обсязі, порушив принцип розумності таспіврозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки такий арешт унеможливлює здійснення господарської діяльності у тому числі через відсутність можливості здійснити власниками майна розрахунків із постачальниками товарів та сировини, із підприємствами, що надають послуги з енерго-, газо- та водопостачання і водовідведення тощо.

Також в апеляційній скарзі зазначається, що в цьому кримінальному провадженні службові особи власників майна не є підозрюваними, обвинуваченими, особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином, а юридичні особи - власники майна не є особами, щодо яких здійснюється провадження та щодо яких може бути застосовано захід кримінального-правового характеру у вигляді конфіскації майна, та не мають взагалі жодного процесуального статусу у цьому провадженні. В матеріалах провадження відсутнє повідомлення про підозру службовим особам власників майна та не заявлено цивільного позову до власників майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представників, з рішенням слідчого судді скаржник ознайомився лише 17 серпня 2017 року, що не спростовується матеріалами провадження, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.

10 серпня 2017 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнко І.О. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА» (ЄДРПОУ 34060298), ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002» (ЄДРПОУ 31870837), ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006» (ЄДРПОУ 34432852) та ТОВ «САМОЦВІТ» (ЄДРПОУ 13473378) № 26005010194135, № 26006020194135, № 26005010190689, № 26006020190689, № 26002020190672, № 26001010190672, № 26002010190819 та № 26003020190819 відкритих у ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123) із зупиненням видаткових операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітних плат працівникам.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22014040000000026про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на вищевказаних рахунках ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення вищевказаного клопотання органу досудового розслідування.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти названих товариств, які знаходяться на вищезазначених рахунках, оскільки вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та постановою прокурора Нехаєнка І.О. від 08 серпня 2017 року визнані речовим доказом (а.п. 19-23).

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ«САМОЦВІТ», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказані грошові кошти діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею не зазначено правової підстави для накладення арешту є непереконливими, оскільки спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, а твердження про відсутність доказів того, що грошові кошти отримані внаслідок кримінальних протиправних дій або були об'єктом таких дій, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 08 серпня 2017 року, грошові кошти, на які прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що рахунки зазначені у клопотанні використовуються для обслуговування коштів, отриманих внаслідок незаконного проведення фінансово-господарських операцій з підприємствами контрагентами та їх легалізації. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі про відсутність обставин на підтвердження відповідності арештованих грошових коштів речовим доказам у даному кримінальному провадженні.

Твердження автора апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки необхідність доведення обґрунтованої підозри має місце у разі накладення арешту з метою, передбаченою пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, що у цьому випадку не мало місця, з огляду на мету арешту, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання апелянта на те, що службові особи ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ» не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином, те, що названі товариства не є особами, щодо яких здійснюється провадження та щодо яких може бути застосовано захід кримінального-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що накладення арешту на грошові кошти призвело до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки такий арешт унеможливлює здійснення господарської діяльності товариств, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце, з урахуванням доданих слідчим до клопотання матеріалів.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власників майна, не може бути підставою для скасування ухвали, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

При цьому колегія суддів враховує те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Твердження адвоката про те, що ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ» здійснюють свою господарську діяльність у відповідності до законодавства, є сумлінними платниками податків, не є визначеною законом підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у накладенні арешту.

Крім того, посилання в апеляційній скарзі на не зазначення у клопотанні розміру грошових коштів, на які необхідно накласти арешт, хоч і заслуговують на увагу, проте не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення ст. 173 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведена підстава не належить.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката БілухиР.М. в інтересах ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ» навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія судді -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату БілусіР.М. в інтересах ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ» строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнка І.О. та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках, ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА» (ЄДРПОУ 34060298), ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002» (ЄДРПОУ 31870837), ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006» (ЄДРПОУ 34432852) та ТОВ «САМОЦВІТ» (ЄДРПОУ 13473378) № 26005010194135, № 26006020194135, № 26005010190689, № 26006020190689, № 26002020190672, № 26001010190672, № 26002010190819 та № 26003020190819 відкритих у ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123) та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на зазначені рахунки і вже знаходяться на них, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітних плат працівникам, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Білухи Р.М. в інтересах ТОВ «ЧИСТА ПЛАНЕТА», ТОВ «АГРОСАХІНВЕСТ-2002», ТОВ «НОВА КОМПАНІЯ-2006», ТОВ «САМОЦВІТ», - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. МасенкоД.Є. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/4557/2017 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Білоцерківець О.А. Доповідач: Паленик І.Г.