Рішення № 69574410, 10.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер 755/14290/16 Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/10307/2017 Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченко М.М., Рубан С.М.

при секретарі Задерей І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих грошових коштів посилаючись на те, що відповідачу було надмірно перерахована сума аліментів за період з 01.09.2014 року по 01.01.2017 року в сумі 34110 грн. 47 коп., яка виникла в зв'язку з рахунковою помилкою державного виконавця. Тому просив стягнути з відповідача на його користь безпідставно одержані кошти у розмірі 34 032 грн. 54 коп.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 безпідставно набутих коштів в сумі 34032 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 551 грн. 20 коп. судового збору.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В скарзі зазначив, що кошти, про повернення яких йдеться у даній судовій справі (аліменти) були набуті відповідачкою на підставі відповідної постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 11.09.2014р. № 1201/2, який правомірно здійснив нарахування заборгованості по аліментам згідно до ч.3 ст.195 СК України, зазначена постанова державного виконавця позивачем не оскаржувалось, у зв'язку з чим вимагати повернення від відповідачки аліментів у позивача немає правових підстав.

Скарга також містить посилання на не вірне застосування судом ст. 1215 ЦК України. Враховуючи, що сума заборгованості по аліментам була сплачена позивачем добровільно, та підтверджена у майбутньому судовим рішенням від 15.04.2015 р. по справі № 755/27852/14-ц , недобросовісність відповідачки в отриманні даних коштів не встановлена, дана сума поверненню не підлягає.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримав.

Представник позивача доводи скарги заперечував.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 183 СК України встановлено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 3 статті 180 СК України передбачено, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Згідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню аліменти, якщо їх виплата фізичною особою проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.03.2013 року у справі № 755/2132/13-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01.02.2013 року і до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного з дітей. (а.с.7)

На виконання рішення Дніпровським районним судом м. Києва 07.03.2013 року було видано виконавчий лист. (а.с.8)

Державним виконавцем Янковською У.В. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 18.03.2013 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районнім судом м. Києва від 07.03.2013 року.

Згідно довідки Дніпровського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві за вих. № 15635 від 03.06.2016 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 03.06.2016 року відсутня, переплата по сплаті аліментів становить 34032,54 грн. (а.с. 10)

Згідно довідки Дніпровського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві за вих. № 869 від 24 січня 2017 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 03.06.2016 року відсутня, переплата по сплаті аліментів станом на 01.01.2017 року становить 34110,47 грн. (а.с.59)

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 02.09.2014 року державного виконавця Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м. Києва визначено розмір заборгованості по аліментах виходячи з середньої заробітної плати по м. Києву та у розмірі 1/3 частини у сумі 30 672, 20 грн. за період з лютого 2013 року по 02.09.2014 року. (а.с.84)

Згідно перерахунку, здійсненому державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Горкава О.В. у довідці-розрахунку заборгованості по аліментах, починаючи з 01.02.2013 року по 01.03.2016 року за вих. № 4191 від 03.03.2016 року, у зв'язку з надходженням інформації щодо отримання боржником пенсії відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» за період з 01.02.2013 року по 07.06.2014 року у розмірі 1/3 частини, та починаючи з 08.06.2014 року по 01.01.2017 року у розмірі 1/6 частини, з розміру пенсії боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виникла переплата у сумі 34 110,47 грн. (а.с.95-96)

Судом першої інстанції вважав встановленим, що переплата утворилась, внаслідок того, що стягнення аліментів з ОСОБА_3 проводилось в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, після досягнення найстаршою дитиною повноліття, та з розрахунку середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що суд вважав рахунковою помилкою, а тому стягнув з відповідачки вказану суму аліментів, як безпідставно набуте майно.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам, а також суд порушив норми матеріального права.

Судом не було враховано, що дії державного виконавця, щодо нарахування позивачу заборгованості за середньою заробітною платою по м Києву, відповідали вимогам закону. Позивач по справі не надав суду жодних доказів, що він оскаржував такі дії в судовому порядку. Жодної винної поведінки відповідача у нарахуванні позивачу заборгованості судом не встановлено. Крім того позивач ні до районного суду ні до апеляційного суду не подав докази, які б свідчили, що він подавав держаному виконавцю відомості про своє місце роботи чи розмір пенсії, а останній продовжував нараховувати борг по середній заробітній платі.

Нарахована державним виконавцем заборгованість за період з лютого 2013 року по 02.09.2014 року була погашена позивачем 11.09.2014року, що встановлено судовим рішенням від 15 квітня 2015 року в справі за позовом про стягнення з позивача неустойки. (а.с. 86-88) Цим же рішенням встановлено, що позивач в даній справі ухилявся від свого обов'язку по виплаті аліментів, внаслідок чого і утворилась заборгованість.

Таким чином апеляційним судом встановлено, що нарахування заборгованості по аліментам за розміром середньої заробітної плати передбачено Законом, вказану заборгованість позивач по справі виплатив добровільно, а тому висновок суду про те, що переплата виникла через рахункову помилку не відповідає дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційного суду з пояснень представників та наявних довідок, також встановлено, що переплата, через досягнення старшою дитиною повноліття тривала декілька місяців і винної поведінки позивача в такій переплаті також немає, а тому з врахуванням вимог ст. 1215 ЦК України, яка безпідставно не була застосована судом, отримані відповідачкою аліменти на утримання дітей поверненню не підлягають.

Висновок суду про те, що позивачка не повідомила державного виконавця про досягнення дітьми повноліття, що свідчить про її недобросовісність є помилковим з урахуванням того, що у державного виконавця були всі дані про вік дітей, а відповідачка не знала з якого розрахунку вона отримує аліменти і як він проводився.

Крім того, як вже зазначалось вище переплата виникла в основному через нарахування заборгованості за середньою заробітною платою по м. Києву за той період, коли позивач по справі не повідомив державного виконавця про свої доходи.

Так, як суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, і висновки суду не відповідають встановленим обставинам, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача також підлягають судові витрати, понесені останньою за подачу апеляційної скарги в сумі 704 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів та судового збору - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 704 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: