Ухвала суду № 69572011, 17.10.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7004/17

Провадження № 1-кп/461/507/17

УХВАЛА

судового засідання

17.10.2017 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря - Коружинець Н.В.,

прокурора Притули С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисника - ОСОБА_2

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

По даному кримінальному провадженню ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу, з підстав, які стали причиною обрання даного запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечив клопотання прокурора, з мотивів стану здоровя обвинуваченого та просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений в судовому засіданні, думку захисника підтримав та заперечив клопотання прокурора.

Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що продовжують мати місце ризики враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, такий, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, а також тиску на осіб, які ще не допитані під час судового розгляду.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу- тримання під вартою, не відпали, а томунаявна необхідність упродовженні такогозапобіжного заходу із зазначенням визначеного строку. Крім цього, в ході розгляду клопотання не здобуто доказів неможливості забезпечення належної медичної допомоги обвинуваченому в умовах слідчого ізолятора.

На підставі викладеного, керуючись ст. 315 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на шістдесят діб, тобто до 16 грудня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

суддя Стрельбицький В.В.