Ухвала суду № 69570549, 12.10.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1571/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.10.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Стана І.В.,

суддів Мишинчук Н.С., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Міцовда К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп /777/572/17, відомості про кримінальне правопорушення в якому 02.03.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070060000148, за апеляційною скаргою, яку подала прокурор Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 (далі прокурор),

ВСТАНОВИВ :

ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2017 року обвинувальний акт, складений і затверджений щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 «а», Закарпатської області, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого,

за ч. 2 ст. 309 КК України повернуто прокурору Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів.

В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обґрунтування висновків суд посилається на те що, кваліфікувавши дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України, в обвинувальному акті відсутнє посилання на судове рішення, за яким ОСОБА_3 був засуджений за ст. 307 КК України. Крім того, вказується на те, що в формулюванні обвинувачення не викладені фактичні обставини справи, не зазначено день та час придбання наркотичного засобу, а також вказано, що ОСОБА_3 зберігав психотропну речовину (метамфетамін), а у кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України зазначено, що предметом злочину є наркотичний засіб. Тому, суд прийшов до висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 є неконкретним, а обвинувальний акт складений з істотними порушеннями вимог КПК України, у звязку із чим, підлягає поверненню прокурору.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою в звязку з невідповідністю викладених в ухвалі висновків фактичним обставинам кримінального провадження. Посилається на те, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація злочину за ч. 2 ст. 309 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, а також наявне формулювання обвинувачення, висунуте ОСОБА_3, що свідчить про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду. Крім того, вказує на те, що висновок суду про те, що в обвинувальному акті не зазначено день та час придбання ОСОБА_3 наркотичного засобу, є безпідставним з огляду на те, що у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено, що «ОСОБА_3 у невстановлені слідством день, час та місці, діючи із прямим умислом, придбав наступні речі», що є вказівкою на факультативні ознаки обєктивної сторони складу злочину (місце та час вчинення). Також посилається на те, що, прийшовши до висновку про відсутність в обвинувальному акті даних про судове рішення, за яким ОСОБА_3 засуджений за ст. 307 КК України, суд не послався на відповідні норми КПК України або інших нормативно-правових актів і, при цьому, не врахував те, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на сторону обвинувачення обовязок щодо зазначення відомостей про попередні судимості осіб в обвинувальному акті при прийнятті відповідного процесуального рішення. Також посилається й на те, що висновок суду про те, що у формулюванні обвинувачення вказано, що ОСОБА_3 зберігав психотропну речовину (метамфетамін), а у кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України зазначено, що предметом злочину є наркотичний засіб, не може бути підставою для повернення обвинувального акту, оскільки вказане порушення являється технічною помилкою, яка може бути усунута під час судового розгляду в порядку ч. 2 ст. 337 та ч. 2 ст. 338 КПК України. Просить ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд обвинувального акту зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора Міцовди К.Д., яка підтримала апеляційну скаргу й просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5, неявка яких з урахуванням положень ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. З матеріалів провадження вбачається, що апеляційним судом обвинуваченому та його захиснику своєчасно надіслані повідомлення, в яких указується про час та місце розгляду апеляційної скарги. При цьому враховується те, що відомості про поважність причин неявки обвинуваченого та його захисника чи заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін до апеляційного суду не надходили.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українисуд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 прокурору, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки обвинувачення ОСОБА_3 є неконкретним, а обвинувальний акт складений з істотними порушеннями вимог КПК України,колегія суддів визнає такими, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з огляду на наступне.

Відповідно дост. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Як убачається зі змісту обвинувального акту, такийпідписаний слідчим і затверджений прокурором, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, і до нього додано всі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки (а. к. п. 2-12), у звязку із чим, доводи апеляційної скарги про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, колегія суддів визнає такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Посилання суду на те, що в обвинувальному акті відсутнє посилання на судове рішення, за яким ОСОБА_3 засуджений за ст. 307 КК України, а також на те, що в формулюванні обвинувачення вказано, що ОСОБА_3 зберігав психотропну речовину (метамфетамін), а у кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України зазначено, що предметом злочину є наркотичний засіб, як на підстави для повернення обвинувального акту прокурору, колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, визнає такими, що не тягнуть за собою повернення обвинувального акту прокурору, оскільки дані про судове рішення, за яким ОСОБА_3 був засудженим за ст. 307 КК України можуть бути зясовані та перевірені під час судового розгляду кримінального провадження, а недоліки обвинувального акту щодо суперечності в зазначенні предмету кримінального правопорушення, є опискою, яка не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Разом із тим, проаналізувавши зміст обвинувального акту, у тому числі й виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, апеляційний суд приходить до висновку про те, що твердження суду першої інстанції про те, що у формулюванні обвинувачення не викладені фактичні обставини справи, не зазначено день та час придбання наркотичного засобу, суперечить змісту обвинувального акту, оскільки з такого вбачається, що в обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, і при цьому, зазначено, що «ОСОБА_3 у невстановлені слідством день, час та місці, діючи з прямим умислом, придбав наступні речі», що в свою чергу є вказівкою на факультативні ознаки обєктивної сторони складу злочину (місце та час вчинення), а тому, доводи апеляційної скарги й у цій частині знайшли своє підтвердження в ході її розгляду апеляційним судом.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й такі в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Тому, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду, у звязку із чим, доводи апеляційної скарги й у цій частині визнаються обґрунтованими.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений уст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обовязковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, у звязку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подала прокурор Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2017 року, якою обвинувальний акт, складений і затверджений щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України, повернуто прокурору Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 для усунення виявлених недоліків протягом п'яти днів, скасувати, призначивши розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: