Вирок № 69566525 від 11.10.2017 , Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13081/17

Провадження № 1-кп/263/710/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Шевченко О.А.,

при секретарі - Пахніц О.І.,

за участю:

прокурора - Лук'янченко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Романової Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Донецька Донецької області, що працює директором ТОВ «ДБ МАШРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ 34558157) та є його засновником, засновника ТОВ «ДОНАТОЛ», раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб'єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».

Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов'язки:

- систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов'язки:

- створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

При цьому, терористична діяльність відповідно до статті 1 Закону охоплює зокрема фінансування тероризму - тобто надання чи збір активів будь-якого роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей окремим терористом, терористичною групою або терористичною організацією, а також для створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту, будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби здійснення таких дій.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.

13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконуючий обов'язки Президента України Указом від 14.04.2014 за № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

07.10.2014 наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України за № 33/6/9 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організацій «ДНР», реалізуючи злочинний умисел щодо досягнення вищезазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, під контролем терористичної організації «ДНР» опинилась частина території Донецької області, визначена постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі визнані у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ. Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

Утримання частини території Донецької області, взятої представниками терористичної організації «ДНР» під контроль шляхом насильницьких злочинних дій, та досягнення завдання щодо зміни меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, потребує значних активів будь-якого роду, зокрема фінансових та матеріальних, тобто забезпечення функціонування на цій території фінансової системи. Отримання вказаних активів відбувається за рахунок окремих суб'єктів господарської діяльності та громадян України, лояльно налаштованих до ідей та діяльності «ДНР», невстановлених на цей час представників влади та Збройних сил Російської Федерації, окремих іноземних громадян тощо.

Вказане в свою чергу та намагання досягти однієї з цілей, а саме створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «ДНР» як легітимного державного утворення, надання легітимності процесу обігу фінансових активів, зокрема їх збору, на території Донецької області, що перебуває під контролем терористичної організації «ДНР», призвело до прийняття ватажками «ДНР» рішення щодо створення та функціонування окремих так званих «установ фінансового сектору «ДНР», які б виконували функції зі збору, розподілу, перерозподілу та використання фондів грошових коштів.

Так, постановою № 32-3 від 08.09.2014 так званої «Ради міністрів» терористичної організації «ДНР» створено «Міністерство фінансів «ДНР» та постановою № 37-8 від 06.10.2014 - «Міністерство доходів та зборів «ДНР».

03.10.2014 прийнято та введено в дію «Временное Положение о налоговой системе Донецкой народной республики», яким визначено податкову систему «ДНР», введено реєстрацію підприємств та підприємців в так званих «податкових органах «ДНР», порядок сплати ними податків та інших обов'язкових платежів. Також, 07.10.2014 «Міністерством фінансів «ДНР» створено так званий «Центральный Республиканский Банк «ДНР», який відповідно до «Положения о Центральном Республиканском Банке «ДНР» виконує функції розрахунково-касового центра «ДНР» та здійснює діяльність з надання банківських, фінансових та інших послуг, визначених Положенням.

У жовтні 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 заснував ТОВ «ДОНАТОЛ» (ЄДРПОУ 38420570), юридичною адресою якого є Донецька обл., м. Донецьк, Калінінський район, пр. Ілліча, д. 34, літ. А-9, призначивши директором вказаного підприємства ОСОБА_5 Крім того обвинувачений ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Торговий будинок "МАШРЕСУРСИ" (ЄДРПОУ 34558157), структурний підрозділ якого знаходиться за адресою Донецька обл., місто Донецьк, місто Моспине, вул. Руднична, будинок 1 Б.

Достовірно усвідомлюючи, що «ДНР» є терористичною організацією, на початку 2015 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) засновник ТОВ «ДОНАТОЛ» (ЄДРПОУ 38420570) обвинувачений ОСОБА_1, який є лояльно налаштованим до злочинної діяльності терористичної організації «ДНР» та обізнаним про існування у складі її «політичного» блоку так званих «Министерства финансов «ДНР», «Министерства доходов и сборов «ДНР», «Центрального Республиканского Банка «ДНР», усвідомлюючи, що грошові активи, збір та обіг яких відбувається на території Донецької області, підконтрольній терористичній організації «ДНР», буде використано для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо насильницької зміни меж території та державного кордону України, перебуваючи на території м. Донецька Донецької області (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою у групі з ОСОБА_5 (стосовно якої матеріали містяться в окремому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 258-5 КК України), з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», а також отримання незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області від діяльності підприємств, в яких він є засновником, прийняли рішення щодо продовження діяльності ТОВ «ДОНАТОЛ» (ЄДРПОУ 38420570), юридичною адресою якого є: Донецька обл., місто Донецьк, проспект Ілліча, буд. 34, літера А-9, під керівництвом ОСОБА_5 на території, яка підконтрольна терористичній організації «ДНР».

З цією метою та корисливих мотивів, реалізуючи спільний злочинний намір, на початку 2015 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_5 за погодженням із обвинуваченим ОСОБА_1, перебуваючи на території міста Донецька Донецької області, діючи умисно, зареєструвала ТОВ «ДОНАТОЛ» (ЄДРПОУ 38420570) під назвою «Общество с ограниченной ответственностью «ДОНАТОЛ» в так званому «податковому органі» - «Департаменті державної реєстрації Міністерства доходів та зборів Донецької Народної Республіки», визначивши юридичною адресою підприємства Донецьку обл., м. Донецьк, Калінінський району пр. Ілліча, д. 34, літ. А-9, та відкрила рахунок підприємства № 2600900932 у «Центральном Республиканском Банке «ДНР».

При цьому, за ОСОБА_5 було визначено загальне керівництво діяльністю «ООО «ДОНАТОЛ», зокрема представництво у так званих «органах та установах «ДНР» та підписання фінансово-господарських документів, а обвинувачений ОСОБА_1 на себе взяв виконання обов'язків заступника директора з фінансових та виробничих питань.

Після цього протягом 2015 - 2017 років (до моменту затримання 28.06.2017) обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, взявши на себе в «ООО «ДОНАТОЛ» виконання обов'язків заступника директора з фінансових та виробничих питань, знаходячись на території Донецької області в містах Донецьку, Моспине, Маріуполі, з вищезазначеною метою та з корисливих мотивів, виконував функції з вирішення питань виробничого процесу, обліку, систематизації звітних документів щодо фінансово-господарської діяльності «ООО «ДОНАТОЛ», документів, що підтверджують фактичний розподіл матеріальних цінностей та грошових коштів між штучними утвореннями терористичної організації «ДНР», вивчення та опрацювання документів, необхідних для відкриття рахунків та внесення готівкових грошових коштів на розрахункові рахунки «ООО «ДОНАТОЛ», відкриті у так званому «Центральном Республиканском Банке «ДНР», в якості сплати так званих «податків» до так званого «бюджету» терористичної організації «ДНР»,

З моменту утворення та по теперішній час «ООО «ДОНАТОЛ» завідомо для обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_5 здійснює сплату так званих «податків» до так званого «бюджету «ДНР», які надалі використовуються представниками «ДНР» для втілення злочинних цілей вказаної терористичної організації.

Крім того, навесні 2015 року ватажками терористичної організації «ДНР» як з метою подальшого силового утримування частини території Донецької області, що вже перебуває під їх контролем, так і забезпечення силового захоплення інших територій України, а також продовжуючи політику позиціонування «ДНР» як державного утворення, що має власні війська, оголошено про необхідність створення так званих «військово-морських сил ДНР» - «Азовської флотилії» із місцями базування на території Новоазовського району Донецької області, в районі м. Новоазовськ, смт. Седово та с. Безименне, що дозволяє вільний вихід суден у Азовське море.

Реалізація вказаних злочинних намірів поряд з пошуками плавзасобів, придатних для використання при веденні бойових дій, потребує також організації та облаштування місць їх безпосереднього базування.

Кривокоський лиман, будучи мілководною затокою при впаданні у Азовське море, розташованою на території Новоазовського району Донецької області поряд з смт. Седово, що перебуває під контролем терористичної організації «ДНР», є як важливим промисловим об'єктом, так і внаслідок географічного розміщення важливим стратегічним об'єктом з точки зору можливості використання для базування військових малотонажних плавзасобів терористичної організації «ДНР». Водночас його використання як стратегічного об'єкта потребує проведення на території лиману ряду заходів, зокрема очистки водоводного каналу та поглиблення його дна для забезпечення прохідності військових плавзасобів.

Так, 28.10.2016 ватажком терористичної організації «ДНР» ОСОБА_6, враховуючи важливість Кривокоського лиману як стратегічного об'єкта, прийнято документ - так зване розпорядження за № 169 «О необходимости восстановления Кривокосского лимана, как места природного нерестилища промысловых видов рыб Азовского моря на территории ДНР», що містить окремі ознаки розпорядчого акту, проте у відповідності до законодавства України є нікчемним. При цьому стратегічні цілі використання Кривокоського лиману у вказаному документом скриті під промисловими.

У жовтні 2016 року обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи на території Донецької області (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», а також подальшого отримання незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області, з корисливих мотивів, розуміючи важливість Кривокоського лиману для керівників «ДНР» саме як стратегічного об'єкту та достовірно усвідомлюючи стратегічні цілі його використання, на виконання вищезазначеного так званого розпорядження № 169 від 28.10.2016, прийняли рішення щодо укладення «ООО «ДОНАТОЛ» договору з нелегитимним згідно українського та міжнародного законодавства утворенням «Дочернее предприятие «АЗОВРЫБА» Государственного предприятия «АГРО - ДОНБАСС» (идентификационный код 51018094), що створене на території, підконтрольній «ДНР», відповідно до якого «ООО «ДОНАТОЛ» взяло на себе зобов'язання із використанням власних технологічних потужностей (в якості матеріального забезпечення) по відновленню «Кривокосского Лимана Новоазовского района», а саме по проведенню роботи з поглиблення дна, та організували проведення вказаних робіт, тим самим здійснивши матеріальне забезпечення терористичної організації «ДНР. Вартість послуг ТОВ «ДОНАТОЛ» склала близько 35 мільйонів російських рублів, при цьому сплачені до «бюджету ДНР» так звані «податки» з отриманої за договором суми виступають в якості фінансового забезпечення подальшої злочинної діяльності терористичної організації «ДНР».

У травні 2016 року ватажок терористичної організації «ДНР» ОСОБА_8, продовжуючи політику позиціонування «ДНР» як легітимного державного утворення, що має власні органи державної влади та місцевого самоврядування, оголосив про необхідність проведення у вересні -жовтні 2016 року на тимчасово підконтрольній «ДНР» території Донецької області, попередніх виборів «мэра г. Донецка», «депутатов городского и районных советов Донецка, глав администраций и советов населенных пунктов, административно подчиненных Донецку» - так званого «праймериз». З цією метою створено 514 так званих «одномандатных избирательных округов», проведено агітацію за конкретних кандидатів у вигляді теледебатів, що транслювались за допомогою підконтрольних терористичній організації «ДНР» теле- та радіоресурсів, та вжито заходів до залучення грошових коштів, необхідних для його організації та проведення.

29 вересня 2016 року обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, з метою фінансового забезпечення терористичної організації «ДНР», а також подальшого безперешкодного отримання незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області України, надав вказівку керуючому виробничої бази ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «МАШРЕСУРСИ» (ЄДРПОУ 34558157), розташованої на території м. Моспине Донецької області, - ОСОБА_9 здійснити передачу грошових коштів у розмірі 2000 російських рублів (за офіційним курсом НБУ станом на 29.09.2016 становило 810 грн.) так званому «главе администрации г. Моспино» ОСОБА_10 (якому в рамках кримінального провадження № 22017050000000193 від 08.06.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 110 КК України) для участі останнього у проведенні «праймериз». 02 жовтня 2016 року в окремих містах Донецької області, що тимчасово підконтрольні терористичній організації «ДНР», зокрема м. Моспине, проведено так званий перший етап вищезазначеного «праймериз». При цьому 02.10.2016 ОСОБА_10, перебуваючи у м. Моспине Пролетарського району м. Донецька Донецької області, безпосередньо прийняв участь у «праймериз» в якості кандидата на посаду «главы администрации г. Моспино», отримавши найбільшу кількість голосів та продовживши участь у терористичній організації як «глава администрации г. Моспино».

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.258-5 КК України як фінансування тероризму, тобто умисні дії, вчинені з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Під час досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Романовою Л.М. досягнуто та підписано угоду від 09 жовтня 2017 року про визнання винуватості, за змістом якої вони погодили, що обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 258-5 КК України буде призначено покарання із застосуванням вимог ч. ч. 1, 2 ст. 69 Кримінального кодексу України з переходом до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті обвинувачення, а саме до штрафу в розмірі 5900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 100300 грн., без застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення, тобто без позбавлення права обіймати керівні посади та займатися підприємницькою діяльністю, та з конфіскацією частини майна обвинуваченого ОСОБА_1, а саме:

- транспортного засобу SKODA RAPID 1598 № двигуна НОМЕР_6 № кузова НОМЕР_7, д.н. НОМЕР_2,

- транспортного засобу ВАЗ 21083 1499, № двигуна НОМЕР_8, № кузова НОМЕР_9, д.н. НОМЕР_3;

- транспортного засобу ВАЗ 21083 1499, № двигуна НОМЕР_10, № кузова НОМЕР_11, д.н. НОМЕР_4;

- транспортного засобу ВАЗ 21099 1499, № двигуна НОМЕР_12, № кузова НОМЕР_13, д.н. НОМЕР_5;

- 113 (сто тринадцять) гривень, 11 (одинадцять) доларів США, 3100 (три тисячі сто) російських рублів;

- мобільного телефону марки «Apple iPhone» з серійним номером s.n. НОМЕР_14 чорного кольору;

- мобільного телефону марки «Apple iPhone» з серійним номером s.n. НОМЕР_15;

- мобільного телефону з маркуванням на поверхні корпусу «Viaan»..

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пояснивши, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства також просив враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, розстрочити сплату штрафу на 6 місяців.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.258-5 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, що передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст.258-3 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Сторонами визначена міра покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст.258-5 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 5900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 100300 грн., без застосування додаткового покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення, тобто без позбавлення права обіймати керівні посади та займатися підприємницькою діяльністю, та з конфіскацією частини майна обвинуваченого, а саме: