Ухвала суду № 69564873, 12.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15385/17

1кс/755/5802/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Потій М.В., слідчого Гончарука А.П., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Балюка О.Л., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000195 від 05.10.2017 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000195 від 05.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що відповідно до розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.09.2013 р № 1141 між комунальним підприємством по утриманню житлового фонду Дніпровського району м. Києва та ТОВ «Спадщина - Капітал», 30.03.2003 р за № 190/415 укладено договір оренди нежилого приміщення, яке розташована по вул. Марганецькій, 22, для розміщення цеху по виробництву олії.

Строк дії договору оренди встановлено з 01.10.2003 по 01.10.2006. У подальшому, згідно рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 № 51/377 термін вказаного договору оренди подовжено до 21.12.2009 р.

Після цього, у зв'язку з припиненням Дніпровської районної у м. Києві ради, відповідно до рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві», правонаступником права об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва є Київська міська рада.

Рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва» затверджено переліки об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з додатками 1- 10 до цього рішення.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в м. Києві» затверджено переліки підприємств, установ, організацій, майно яких передано до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, в тому числі приміщення на вул. Марганецька, 22

Відповідно до розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація уповноважена здійснювати функції орендодавця щодо майна комунальної власності територіальної громади м. Києва».

17.08.2015 Господарський суд м. Києва у справі № 190/415 за позовом ТОВ «Спадщина - капітал» ухвалив рішення про поновлення договору, який був укладений між ТОВ «Спадщина - капітал» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до 21.12.2015

25.12.2015 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією було направлений лист № 1193/26/3/103 до ТОВ «Спадщина - Капітал» з пропозицією подовження договору оренди на нових умовах та надання відповідних документів, підтверджуючих виконання договірних зобов'язань.

Після цього, 13.04.2016 та 30.01.2017 Дніпровської районною в м. Києві державною адміністрацією на адресу ТОВ «Спадщина - капітал» направлені листи щодо повернення нерухомого майна з орендного використання, у зв'язку з тим що вказане товариство не подало відповідну заяву на подовження договору оренди та пакет документів, в тому числі звіт про оцінку майна.

Відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про Державну програму приватизації» визначено порядок та вичерпний перелік правових підстав щодо здійснення приватизації об'єктів комунальної власності.

Рішень Дніпровською районною у м. Києві радою, щодо включення нежитлового приміщення № 22 по вул. Марганецька в м. Києві, площею 441, 30 кв. м. до переліку об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та підлягають приватизації шляхом викупу не приймалось.

Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією згоду на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна не надавалась, кошторисна документації не погоджувалась.

Крім того, в господарському суду м. Києва з позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» перебуваю справа № 910/2298/16, щодо стягнення з товариства з ТОВ «Спадщина - Капітал» заборгованості з орендної сплати на загальну суму 174 430, 30 грн.

Також в цьому ж суді знаходиться справа № 910/13607/17 за позовом ТОВ «Спадщина - Капітал» до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності на нежитлове приміщення № 22 по вул. Марганецька в м. Києві, площею 441,30 кв. м.

В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення (будинок), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 22 загальною площею 441,30 кв.м.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити та накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15 ч. 5 ст. 191КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Балюка О.Л. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-нежитлове приміщення (будинок), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 22 загальною площею 441,30 кв.м., шляхом заборони відчуження майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя