Постанова № 69564699, 10.10.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15405/17

провадження № 2-а/753/575/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в серпні 2017 року звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України та просив визнати протиправними дії Державної фіскальної служби щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку настанням інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року, виходячи із 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, тобто 16 квітня 2015 року; визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України щодо затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції ОСОБА_2 згідно із Податковим кодексом України та у розмірі 69756,96 грн., визначеному на підставі Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707; зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку настанням інвалідності II групи, шо настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року, виходячи із 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, тобто 16 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2017 року відкрито скорочене провадження по справі.

Представник Державної фіскальної служби України в наданих письмових запереченнях позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, тому судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, підполковника податкової міліції, заступника начальника оперативного управління ДПІ у Солом»янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звільнено з посади та податкової міліції 10.03.2015року, в запас за п.64 пп. «б» (через хворобу).

20.05.2017року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги на підставі ч.6 ст.23 ЗУ «Про міліцію» (в редакції від 13.12.2015року, який набрав чинності 12.03.2015року) згідно з Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2007 №707.

Згідно отриманої відповіді від 11.07.2017року позивачу повідомлено, що 30.07.2015року було проведено виплату одноразової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства, а саме на підставі постанови КМУ від 12.05.2007року №707 « Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».

Статтею 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII від 20.12.1990) року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

П. 2 Постанови № 850 від 21.10.2015 р. встановлює, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707.

При цьому, положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно довідки серія АГ №0001703 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, зазначено, що у ОСОБА_2 ступінь втрати професійної працездатності - 70%, причина втрати - захворювання пов»язане з проходженням служби в ОВС, дата встановлення страхового випадку - 10.03.2015року.

30.07.2015року ОСОБА_2 було проведено виплату одноразової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства, а саме на підставі постанови КМУ від 12.05.2007року №707 « Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції», що підтверджується платіжним дорученням №1430 від 30.07.2015року і не заперечується сторонами.

Отже, на момент виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги чинними були положення Постанови № 707, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як орган виконавчої влади діяв в межах своїх повноважень і ніяким чином не порушував права та законні інтереси позивача, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 18, 71, 94, 99, 100, 104, 161-163, 183-2 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У позові ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Л.В. Комаревцева