Ухвала суду № 69562811, 10.10.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/553/17 Номер провадження 22-ц/786/2328/17Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С. Д. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.

при секретарі Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах якої діяла адвокат Мельник Євгенія Андріївна на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг передано до Подільського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.

З вказаною ухвалою не погодилась позивач, в інтересах якої подала апеляційну скаргу адвокат Мельник Є.А., яка, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, прохає скасувати вказану ухвалу та зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть бути пред'явлені за місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Оскільки позивач з 2010 року зареєстрована в АДРЕСА_1, що відноситься до територіальної підсудності Ленінського районного суду м. Полтави, вона має право подати позов до Ленінського районного суду м. Полтави за правилами альтернативної підсудності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Київенерго» з вказаним позовом, в якому посилалася на те, що за період з жовтня по грудень 2016 року відповідач включив до рахунків на опалення завищену кількість гігакалорій та здійснив неправомірне нарахування плати за надані послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2. Вважає, що діями ПАТ «Київенерго» порушене її право як споживача на обґрунтовану величину сплати за послуги з централізованого опалення, дії відповідача є нечесною підприємницькою практикою та погіршують її становище як споживача житлово-комунальних послуг. У зв'язку з чим просила суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок виставлених квитанцій за жовтень, листопад та грудень 2016 р., а також січень 2017 року по особовому рахунку НОМЕР_1, скоригувавши при цьому розрахунок спожитих гігакалорій до фактичного розміру споживання, враховуючи фактичну температуру, фактичну опалювальну площу будинку; здійснювати знімання показань будинкового лічильника з обліку тепла за участю позивача за вказаною адресою; здійснити повне обстеження внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, включаючи, але не обмежуючись поквартирним оглядом, в тому числі з оглядом нежитлових приміщень, а також нежитлових приміщень, які належать іншим особам на праві приватної власності (комерційна нерухомість) в житловому будинку по АДРЕСА_2 в м. Києві; здійснити за власний рахунок повірку та/або заміну лічильника тепла, що знаходиться в житловому будинку по АДРЕСА_2, у м. Києві; зобов'язати відповідача забезпечувати протягом опалювальних сезонів централізоване опалення будинку АДРЕСА_2 у відповідності до погодних умов та налаштовувати опалювальну систему відповідним чином. Заборонити відповідачу до вирішення справи по суті припиняти або обмежувати надання послуг з постачання електроенергії, тепло- та водопостачання згідно з договором НОМЕР_1.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 01 березня 2017 року відкрито провадження по вказаній цивільній справі (а.с. 27).

Як вказувалося вище, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг передано до Подільського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.

При постановленні вказаної ухвали місцевий суд виходив із того, що нерухоме майно, що належить позивачці і щодо якого існує спір стосовно його утримання, знаходиться на території Подільського району м. Києва, матеріали позову свідчать про необхідність проведення технічних дій з даним майном, тому дійшов висновку про необхідність розгляду позову у Подільському районному суді м. Києва.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, встановленим ч.2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

У пункті 34 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК.

Позивач наділений правом на альтернативну підсудність у випадках, встановлених ст. 110 ЦПК України.

Так, частиною 5 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Як роз'яснено в п.37 вказаної Постанови, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Разом з тим, відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснено в п. п. 41, 42 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно - АДРЕСА_2, за якою надаються послуги з опалення та правомірність нарахування плати за які оспорює позивачка, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що відноситься до територіальної підсудності Подільського районного суду м. Києва.

З урахуванням наведених правових норм та роз'яснень у Постановах Пленумів ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, характеру правовідносин, що виникли між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає розгляду Подільським районним судом м. Києва за місцезнаходженням нерухомого майна спір щодо утримання якого є предметом даного розгляду.

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги вірних висновків суду не спростовують. Ухвала суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі вірно встановлених обставин. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 304, 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст.314,315,317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах якої діяла адвокат Мельник Євгенія Андріївна відмовити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий суддя : /підпис/ О.В.Чумак

Судді /підпис/ О.І.Обідіна

/підпис/ В.П.Пікуль

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області О.В.Чумак