Ухвала суду № 69561317, 12.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2817/17 Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.Провадження № 11-сс/780/582/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 12.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2017 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати

з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Зіміної В.Б.

суддів: Гриненко О.І., Дриги А.М.

при секретарі судового засідання: Олійнику О.Л.

прокурора: Непомнющої О.В.

представника заявника: ОСОБА_2

представника потерпілого: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а :

Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Обухівського районного суду Київської області, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 12017110230001424 від 09.09.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, звернувся т.в.о. начальника СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області з клопотанням про накладення арешту на майно.

Своє клопотання т.в.о. начальника СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року, радгоспу-комбінату Обухівський було передано в користування відповідно 1327 га, 2164 га та 1687,9 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва. Пунктом 1 Статуту ПАТ «Обухівське» передбачено, що товариство є правонаступником ВАТ «Обухівське».

Таким чином ВАТ «Обухівське» має право постійного користування землями сільськогосподарського призначення державної власності розташованих в Обухівському районі, що посвідчено вище вказаними державними актами.

При цьому, досудовим розслідуванням було встановлено, що посадовими особами відділу Держгеокадастру в Обухівському районі ГУ в Київській області, з порушенням встановленого законом порядку було зареєстровано 234 земельних ділянок в межах земель, що належать ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів, після чого ГУ Держгеокадастру у Київській області видало накази про надання даних земельних ділянок у власність фізичним особам. Тобто, ГУ Держгеокадастру у Київській області зловживаючи своїми повноваженнями незаконно здійснювали реєстрацію земельних ділянок та незаконно розпоряджалися земельними ділянками державної власності, що належать ПАТ «Обухівське» за Державними актами, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Постановою слідчого від 19.09.2017 року земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державних актів посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області продовжують перетворюватися (шляхом розподілу) та передаватися у власність стороннім особам, т.в.о. начальника СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області просить накласти арешт на вказані земельні ділянки та заборонити ГУ Держгеокадастру у Київській області, його структурним підрозділам, державним кадастровим реєстраторам здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо даних земельних ділянок.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21.09.2017 року та ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 26.09.2017 року про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 21.09.2017 року, клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року. В задоволенні інших вимог клопотання відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання слідчого в частині накладення арешту на земельні ділянки є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки вказані в клопотанні земельні ділянки є предметом злочинних дій у даному кримінальному провадженні і постановою слідчого визнанні речовими доказами, а тому є потреба у їх збереженні на час досудового розслідування.

Не погоджуючись з даним рішенням суду адвокатом ОСОБА_2, який діє в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» подано апеляційну скаргу в якій він просить ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21.09.2017 року скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на земельні ділянки.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що після реєстрації земельних ділянок ГУ Держгеокадастру у Київській області видало 161 наказ про надання земельних ділянок у власність фізичним особам, які в подальшому зареєстрували право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та передали в оренду свої земельні ділянки ТОВ «РОЗА-Л».

Оскільки ТОВ «РОЗА-Л», як підприємство, що проводить правомірну підприємницьку діяльність є законним користувачем вище вказаних земельних ділянок, на думку апелянта застосування такої заборони, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує права орендаря ТОВ «РОЗА-Л», як користувача землі, та є прямим втручанням у внутрішньо господарську діяльність підприємства.

Крім цього, на думку апелянта, ні слідчим, ні слідчим суддею не доведено правову підставу для арешту земельних ділянок, можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, зокрема для орендаря ТОВ «РОЗА-Л».

Також, апелянт зазначає, що матеріали клопотання не містять належних даних, що земельні ділянки, на які необхідно накласти арешт, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто, що вони є речовими доказами у кримінальному провадженені за ч.1 ст. 364 КК України та як наслідок можуть бути використанні як доказ в даному кримінальному провадженні.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, думку представника заявника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора і представників потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, оскільки її доводи вважають не обґрунтованими, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Ч.2 ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен зясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що до Обухівського ВП ГУ НП в Київській області звернувся представник ПАТ «Обухівське» з заявою про те, що не зважаючи на судові рішення, що набрали законної сили по справам 911/4144/16, 911/4065/16, 911/4111/16, на підставі яких встановлено порушення ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, в.о. начальника ГУ Держгеокадастру в Київській області ОСОБА_5, користуючись своїм службовим становищем, продовжує видавати накази та передавати у приватну власність земельні ділянки, що належать ПАТ «Обухівське» (а.с. 11).

Вказані відомості були внесені до ЄРДР 09.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України (а.с. 10).

Під час досудового розслідування було встановлено, що відповідно до Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року, радгоспу-комбінату Обухівський було передано в користування відповідно 1327 га, 2164 га та 1687,9 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва. Пунктом 1 Статуту ПАТ «Обухівське» передбачено, що товариство є правонаступником ВАТ «Обухівське». Тобто, ВАТ «Обухівське» має право постійного користування землями сільськогосподарського призначення державної власності розташованих в Обухівському районі, що посвідчено вище вказаними державними актами.

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами відділу Держгеокадастру в Обухівському районі ГУ в Київській області, з порушенням встановленого законом порядку було зареєстровано 234 земельних ділянок в межах земель, що належать ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів, після чого ГУ Держгеокадастру у Київській області видало накази про надання даних земельних ділянок у власність фізичним особам. Тобто, ГУ Держгеокадастру у Київській області зловживаючи своїми повноваженнями незаконно здійснювали реєстрацію земельних ділянок та незаконно розпоряджалися земельними ділянками державної власності, що належать ПАТ «Обухівське» за Державними актами, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Постановою слідчого від 19.09.2017 року земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 7-9).

19.09.2017 року до Обухівського районного суду Київської області, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 12017110230001424 від 09.09.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, звернувся т.в.о. начальника СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області з клопотанням про накладення арешту на майно.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21.09.2017 року та ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 26.09.2017 року про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 21.09.2017 року, клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року. В задоволенні інших вимог клопотання відмовлено. (а.с. 62-65, 71-72).

Задовольняючи клопотання в частині накладення арешту, слідчим суддею було враховано, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, а саме, земельні ділянки зазначені в клопотанні, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є предметом кримінального правопорушення, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і визнані речовими доказами.

З даним висновком колегія суддів погоджується.

Істотних порушень КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Посилання апелянта на те, що матеріали клопотання не містять належних даних, що земельні ділянки, на які необхідно накласти арешт, є речовими доказами у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 364 КК України не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, вони місять постанову т.в.о. начальника СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області від 19.09.2017 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017110230001424 від 09.09.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державних актів на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003263 від 16.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 року, серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року (а.с. 7-9).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання зясував всі обставини, з якими закон повязує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів; -

ухвалила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ТОВ «РОЗА-Л» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2017 року про накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7