Ухвала суду № 69560612, 10.10.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4277/17

провадження № 2-з/361/129/17

10.10.2017

У Х В А Л А

10 жовтня 2017 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

установив:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та зобовязання вчинити певні дії.

У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам і субєктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації (перереєстрації при зміні власника, користувача) права власності, користування на земельну ділянку площею 0,04 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Княжичі Броварського району Київської області, кадастровий номер 3221284001:01:072:0112.

Відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою, осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 передбачено, що за змістом частини першої статті 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом спору в даній цивільній справі є рішення Княжицької сільської ради Броварського району Київської області № 451 від 15 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 в межах с. Княжичі Броварського району Київської області та рішення № 403 від 28 квітня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Княжичі ОСОБА_2, на підставі яких остання набула права власності на 0,04 га площі із земельної ділянки в с. Княжичі Броварського району Київської області по вулиці Соборності (колишня вулиця Щорса), 39, на якій розташований успадкований позивачем ОСОБА_1 після смерті його батька житловий будинок.

Зважаючи на викладене, зміст заявлених позовних вимог та предмет позову, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що забезпечення вказаного позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам і субєктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки є співмірним із заявленими позовними вимогами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 151 154, 210 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам і субєктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації (перереєстрації при зміні власника, користувача) права власності, користування на земельну ділянку площею 0,04 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в селі Княжичі Броварського району Київської області, кадастровий номер 3221284001:01:072:0112, до набрання рішенням суду законної сили.

Копію ухвали направити для виконання Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушення заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк предявлення ухвали до виконання три роки.

Суддя В.С.Сердинський