Ухвала суду № 69560548, 17.10.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4035/17

Провадження № 1-кп/361/430/17

17.10.2017

У Х В А Л А

17 жовтня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючого судді Батюка В.В.,

при секретарі Колотаєвська С.П.

з участю: прокурора Сопільника А.Г.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017110130001303 від 05.04.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає в дачному кооперативі «Лотос» будинок №67, с.Хотянівка Вишгородського району Київської області, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.219 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07.07.2017 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане кримінальне провадження. З матеріалів кримінального провадження вбачається , що ОСОБА_1, підозрюється у тому, що займаючи з 01.04.2004 року згідно протоколу зборів учасників №6 від 17.03.2004 та наказу № 191/к від 01.04.2004 «Про прийняття на роботу» посаду директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроувере» (далі - ОСОБА_2) (код за ЄДРПОУ 31252340, юридична та фактична адреса: 07412, Київська обл., Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, буд. 41-г, зареєстрованого платником податків в Броварській ОДПІ ГУ ДФС Київській області 15.03.2001 року за номером 1077, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих обов»язків , тобто будучи службовою особою зазначеного суб»єкта господарювання, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, вчинив дії, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, чим завдав велику матеріальну шкоду кредиторам, тобто вчинив доведення до банкрутства Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» (код за ЄДРПОУ 31252340) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ОСОБА_2, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, уклав 03 серпня 2007 року від імені підприємства Договір №03-08/07 з ТОВ «Лізингова компанія «Укрпромлізінг» про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги (далі Договір фінансової допомоги) у розмірі 60 000 грн. на 30 календарних днів по 02.09.2007 року для здійснення часткових розрахунків перед ДП «Державний інститут землеустрою» та ДІ «Укр НДІ Процивільсільбуд» щодо розробки проектно-вишукувальної документації та детального плану житлової забудови земельної ділянки площею 61,78 га в с. Рожни Броварського району Київської області та інших повязаних з цим робіт.

При цьому, укладаючи зазначений Договір фінансової допомоги, директор ОСОБА_2 ОСОБА_1 усвідомлював, що кероване ним ОСОБА_2 не в змозі повернути отримані від ТОВ «ЛК «Укрпромлізінг» грошові кошти у розмірі 60000 грн. і завідомо не планував виконання договірних зобовязань перед зазначеним підприємством, у звязку з чим створена сума кредиторської заборгованості, а також нарахована на неї пеня спрятимуть доведенню керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведенню його до банкрутства. При цьому директор ОСОБА_2 ОСОБА_1 діяв з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи, що у випадку не повернення отриманих від ТОВ «ЛК «Укрпрослізинг» грошових коштів та прийняттям судовими органами рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 основної суми боргу та нарахованої на неї пені, яка у подальшому в процесі процедури банкрутства підлягає обовязковому поверненню кредитору та значно перевищує початкову суму боргу, що є в інтересах кредитора та в його особистих інтересах.

В подальшому, в порушення п.7.2. Договору фінансової допомоги, яким визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої права по цьому договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони, 23 вересня 2008 року між ТОВ «ЛК «Укрпролізінг» та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ «ЛК «Укрпромлізінг» передало, а ОСОБА_3 прийняла на себе право вимоги і стала новим кредитором за Договором фінансової допомоги.

У звязку з умисним не виконанням директором ОСОБА_2 ОСОБА_1 договірних зобовязань щодо повернення зворотної фінансової допомоги перед ТОВ «ЛК «Укрпромлізинг» та ФОП ОСОБА_3, як правонаступницею права вимоги боргу, остання звернулась до Господарського суду Київської області щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу та пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2009 по справі № 2/018-09/6 було задоволено позов ФОП ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_2 пені у розмірі 125700 грн. за Договором фінансової допомоги, що більше ніж вдвічі перевищує початкову суму зворотної фінансової допомоги у 60000 грн., що значною мірою сприяло доведенню керованого ОСОБА_1 ОСОБА_2 до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства.

Також, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, грубо порушуючи викладене у протоколі № 22 від 15.03.2008 рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 щодо обовязкового узгодження з учасниками ОСОБА_2 укладання від імені ОСОБА_2 за підписом директора правочину (договору, контракту, угоди) в сумі понад 50000 (пятдесят тисяч) гривень на місяць, яке у випадку перевищення встановленого розміру повинно здійснюватись на підставі відповідного рішення керівного органу ОСОБА_2 - загальних зборів учасників, оформленого протоколом, діючи умисно та протиправно, уклав 24 липня 2009 року від імені підприємства Договір позики з громадянином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 про передачу останнім грошових коштів у сумі 280000 грн. терміном на 1 рік до 24 липня 2010 року зі сплатою 48% річних (далі Договір позики), згідно якого ОСОБА_2 зобовязалося своєчасно повернути грошові кошти та сплачувати відсотки щомісяця не пізніше 14 числа кожного календарного місяця за попередній місяць.

При цьому, укладаючи зазначений Договір позики, директор ОСОБА_2 ОСОБА_1 усвідомлював, що кероване ним ОСОБА_2 не в змозі повернути отримані від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 280000 грн., а також виплачувати йому 48 % річних з зазначеної суми, та завідомо не планував виконання договірних зобовязань перед ОСОБА_4, у звязку з чим створена сума кредиторської заборгованості, а також нарахована на неї пеня спрятимуть доведенню керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведенню його до банкрутства. При цьому директор ОСОБА_2 ОСОБА_1 діяв з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи, що у випадку не повернення ОСОБА_4 отриманих від нього грошових коштів і нарахованих відсотків, та прийняттям судовими органами рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 основної суми боргу, нарахованих відсотків та пені, які у подальшому в процесі процедури банкрутства підлягають обовязковому поверненню кредитору та значно перевищують початкову суму боргу, що є в інтересах кредитора та в його особистих інтересах.

Надалі, директор ОСОБА_2 ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, не виконав умов Договору позики від 24.07.2009 та відповідно не повернув громадянину ОСОБА_4 позичені грошові кошти у розмірі 280000 грн. та нараховані відсотки, виходячи з ставки 48% річних, у звязку з чим останній звернувся до судових органів з позовом щодо захисту своїх порушених прав, в результаті чого згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011 по справі № 2-3884/2011 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 було задоволено та з останнього стягнуто 1657060 грн. за Договором позики, що майже в 6 разів перевищує суму позики у розмірі 280000 грн., що значною мірою сприяло доведенню керованого ОСОБА_1 підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства.

Таким чином, умисне та протиправне укладання директором ОСОБА_2 ОСОБА_1 в період 2007 2009 років завідомо невигідних для інтересів підприємства договорів позики з ТОВ «Лізінгова компанія «Укрпролізінг» та ОСОБА_4 та умисне не виконання договірних зобовязань спричинило прийняття судовими органами рішень на користь кредиторів щодо стягнення з ОСОБА_2 значних сум заборгованостей та пені, які в декілька разів перевищують початкові суми позичених грошових коштів (рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2009, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011), що безпосередньою спричинило доведення керованого ОСОБА_1 ОСОБА_2 до стійкої фінансової неспроможності.

Директор ОСОБА_2 ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, діючи протиправно, в порушення вимоги ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343- XII (із змінами та доповненнями), згідно якої у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобовязаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства, не вчинив жодних дій щодо повідомлення засновників ОСОБА_2 про ознаки його банкрутства для вжиття відповідних заходів.

Згідно ч.5. ст.5 зазначеного Закону, санація боржника до порушення справи про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.

В результаті протиправних дій директора ОСОБА_2 ОСОБА_1, який не повідомив засновників ОСОБА_2 щодо фінансового стану підприємства, не було вжито систему організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, що сприяло реалізації його злочинного плану щодо доведення ОСОБА_2 до банкрутства.

Таким чином директором ОСОБА_2 ОСОБА_5 було досягнуто реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на доведення керованого ним підприємства до банкрутства, оскільки, в результаті створеної заборгованості підприємства перед кредиторами, наявність якої визнано судовими органами, на підставі кредиторських вимог ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, викладених в спільній заяві до Господарського суду Київської області щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованостей, Господарським судом Київської області було порушено справу про банкрутство ОСОБА_2 згідно ухвали від 11.09.2012 по справі № Б24/081-12.

Також, директор ОСОБА_2 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, укладав протягом 2007-2009 років завідомо невигідні для інтересів та фінансового стану ОСОБА_2 угоди з іншими субєктами господарського права фізичними та юридичними особами, зокрема з ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, Кредитною спілкою «Фортеця», усвідомлюючи, що кероване ним ОСОБА_2 не в змозі здійснювати повернення отриманих від зазначених фізичних та юридичних осіб грошових коштів, та завідомо не плануючи виконання договірних зобовязань перед ними, у звязку з чим створені суми кредиторської заборгованості, а також нарахована пеня спрятимуть доведенню керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведенню його до банкрутства. При цьому директор ОСОБА_2 ОСОБА_1 діяв з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи, що у випадку не повернення зазначеним юридичним та фізичним особам отриманих грошових коштів, та прийняттям судовими органами рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 основної суми боргу, нарахованих відсотків та пені, які у подальшому в процесі процедури банкрутства підлягають обовязковому поверненню кредиторам та значно перевищують початкові суми позичених грошових коштів, що є в інтересах кредиторів та в його особистих інтересах.

Так, відповідно до Ухвали Господарського суду Київської області в26 вересня 2013 року розглянуто та визнано кредиторські вимоги фізичних та юридичних осіб кредиторів ОСОБА_2 в сумі 3 349 733, 10 грн. (що в декілька разів перевищує початкові суми отриманих ОСОБА_2 позичених грошових коштів) та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ОСОБА_2 в наступному складі: ОСОБА_4 584 220, 00 грн. (вимоги 4 черги), 1 074 640, 00 (вимоги 6 черги) та 5 365 грн. (вимоги 1 черги);ОСОБА_3 16 536, 76 грн. (вимоги 4 черги), 125 700 грн. (вимоги 6 черги); ОСОБА_6 295 425 грн. (вимоги 4 черги), 6 314, 18 грн. (вимоги 6 черги) та 1076 грн. (вимоги 1 черги);Київське обласне відділення Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності 373,78 грн. (вимоги 2 черги);ОСОБА_7 576 995,06 грн. (вимоги 4 черги), 1 073, 00 грн. (вимоги 1 черги); ОСОБА_8 451 967,04 грн. (вимоги 4 черги) та 1076 грн. (вимоги 1 черги); Броварський міськрайонний центр зайнятості 324,18 грн. (вимоги 2 черги);Кредитна спілка «Фортеця» 207 574,10 грн. (вимоги 4 черги), 1 073 грн. (вимоги 1 черги).

Також згідно зазначеної Ухвали Господарського суду Київської області від 26.09.2013 відхилені кредиторські вимоги наступних юридичних та фізичних осіб: ТОВ «Метпром-компані» в розмірі 5 100 000 грн., ТОВ «Добра Оселя» в розмірі 3 520 373 грн.; ОСОБА_9 в розмірі 698 555,60 грн., ТОВ «Таутейтос» в розмірі 2 309 423, 60 грн., ОСОБА_10 в розмірі 52 539 006, 38 грн., Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» в розмірі 104 838 884 грн.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.03.2014 № 168/14-45 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, дослідженням наданих матеріалів, з врахуванням Звіту щодо фінансово-господарського аналізу діяльності ОСОБА_2 від 11.11.2013, складеного ТОВ «Консалтингова компанія «Піфагор» встановлено наявність ознак доведення до фіктивного банкрутства ОСОБА_2 на підставі правочинів як з фізичними та юридичними особами, які стали ініціаторами порушення процедури банкрутства ОСОБА_2: ОСОБА_4О згідно Договору позики від 24.07.2009, ТОВ «Лізингова компанія «Укрпромбудлізинг» згідно договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від №03-08/07, так і з іншими субєктами господарювання: ОСОБА_11 згідно Договору позики від 04.07.2010 № 005; ОСОБА_8 згідно договорів позики від 18.11.2008 № 07/2008, від 01.12.2011 № 02/2011; ОСОБА_7 згідно Договору займу від 08.02.2007 №01.

На підставі викладеного, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) скоїв доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою субєкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності субєкта господарської діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.219 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1

від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.219 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, в зв»язку з закінченням строків давності.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, які не заперечували проти такого рішення, дослідивши матеріали провадження, вважаю можливим прийняти рішення про задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.49 КК України , особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п»ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ст.219 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу до двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Тобто, на даний час з моменту вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, злочину середньої тяжкості (01.12.2011 року) минуло понад п»ять років, а тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 в суді не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Дане рішення ним прийнято добровільно, без будь якого примусу. Негативні наслідки прийняття такого рішення з нереабілітуючої підстави та закриття провадження йому судом роз»яснені і зрозумілі.

Пункт 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає право суду в підготовчому судовому засіданні прийняти рішення про закриття провадження у зв»язку звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, зазначене провадження підлягає закриттю.

Дані про запобіжний захід, цивільний позов, речові докази, процесуальні витрати в клопотанні не вказані..

Керуючись ст. ст.12, 44,49, 219 КК України, ст.ст. 284, 286, 314,369, 370 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.219 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110130001303 від 05.04.2017.

Закрити кримінальне провадження №12017110130001303 від 05.04.2017 про обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.219 КК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.В.Батюк