Ухвала суду № 69559412, 17.10.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

17 жовтня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області Стрільчук В.А., дослідивши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне сумісне майно,

в с т а н о в и в:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року первісний позов задоволено частково.

Постановлено визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3:

- автомобіль марки «KIA CEED», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- земельну ділянку площею 1213,00 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

- будівельні матеріали, конструктивні елементи, обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку площею 455,36 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1213,00 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та будівельні матеріали, конструктивні елементи, обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку площею 455,36 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію 1/2 вартості автомобіля марки «KIA CEED», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 126 395 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

Зустрічний позов задоволено частково.

Постановлено визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 67,7 кв. м (житловою площею 43,9 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Додатковим рішенням цього ж суду від 05 жовтня 2017 року постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 6090 грн. 00 коп. та суму в розмірі 1816 грн. 86 коп. понесених втрат на проведення експертних досліджень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 84 грн. 28 коп.

В задоволенні вимоги ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на це рішення, яка оплачена судовим збором не у повному обсязі.

Відповідно до статей 121, 297 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 295 цього Кодексу або не оплачено судовим збором, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення скарги без руху, про що повідомляє особу, яка подала апеляційну скаргу, і надає їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали. Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 295 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання. Інакше апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подається фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позивачем ОСОБА_2 за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 6 090 грн. (т. 1, а. с. 1, 48).

Відповідачем ОСОБА_3 за подання зустрічної позовної заяви та заяви про уточнення і збільшення позовних вимог було сплачено судовий збір в розмірі 1 778,40 грн. (т. 1, а. с. 233, т. 2, а. с. 195).

Всього за обома позовами сплачено судовий збір в розмірі 7 868,40 грн. (6 090 + 1 778,40).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 21 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми. У разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

В апеляційній скарзі позивач просить частково скасувати рішення Луцького міськрайоного суду від 20 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення за обома позовами, первісним та зустрічним.

Враховуючи викладене, позивачу ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги слід було сплатити судовий збір в сумі 8 655,24 грн. (7 868,40х1,1).

Позивач приєднав до апеляційної скарги квитанцію № 71 від 29 вересня 2017 року на суму 1 408 грн. Отже недоплата складає 7 247,24 грн. (8 655, 24 - 1 408).

Тому за подання даної апеляційної скарги позивачу ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір в розмірі 7 247 (сім тисяч двісті сорок сім) грн. 24 коп. за наступними реквізитами: одержувач коштів УК у м. Луцьку, 22030101, код одержувача: 38009628, банк одержувача: ГУДКСУ у Волинській області, код банку (МФО): 803014, рахунок одержувача: 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи за позовом ОСОБА_2 в Апеляційному суді Волинської області, код ЄДРПОУ: 02890400.

У зв'язку з викладеним та згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до поданої апеляційної скарги слід застосувати положення ст. 121 цього Кодексу та залишити її без руху.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року в даній справі залишити без руху.

Вказані в ухвалі недоліки позивачу усунути протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати в апеляційний суд.

У разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Суддя