Вирок № 69556668, 12.10.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/6231/17

Провадження № 1-кп/644/615/17

12.10.2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Ілові А.В.,

за участю прокурора Гур'янової Н.М.,

за участі потерпілого ОСОБА_1,

за участі обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова в режимі відео конференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.05.2017 року №12017220530001253, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м.Харків, громадянина України, не одруженого, що не працює, раніше судимого:

1)04.12.2013 року Московським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

2)04.06.2014 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

3)27.08.2014 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1, 4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

4)13.02.2015 року Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190, ч.1,4 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

5)15.05.2017 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, 71 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3, утримується в Харківській установі виконання покарань №27, обвинуваченого за ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим за корисливі злочини проти власності, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Наприкінці квітня 2017 року, точна дата та час не встановлені, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом зловживання довірою, під приводом продажу мобільного телефону Samsung Galaxy S7, запропонував потерпілому ОСОБА_3 придбати вказаний мобільний телефон за 1200 гривень, на що потерпілий погодився та за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, введений в оману обіцянками ОСОБА_2, виходячи з довіри до останнього і помилкової впевненості в добросовісності його дій, передав в якості передоплати першу частину грошових коштів в сумі 500 гривень ОСОБА_2

Наступного дня, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, не здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_2, будучи введеним в оману обіцянками ОСОБА_2, виходячи з довіри до останнього і помилкової впевненості в добросовісності його дій, передав останньому ще одну частину грошових коштів в сумі 700 гривень, на придбання вищевказаного мобільного телефону, який ОСОБА_2 пообіцяв доставити.

ОСОБА_2, отримавши вищевказані грошові кошти, приховуючи свої справжні наміри і створивши у ОСОБА_3 невірне уявлення про подальшу долю грошових коштів, шляхом зловживання довірою потерпілого, зник, обернувши отримані грошові кошти на свою користь, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 1200 гривень.

Крім того, 28.04.2017, вранці, точний час не встановлено, ОСОБА_4, з дозволу ОСОБА_1, взяв належний останньому мобільний телефон Nokia N73 з метою здійснення дзвінків та направився до будинку АДРЕСА_4 де зустрів свого знайомого ОСОБА_2, з яким почав розмовляти. ОСОБА_2, побачивши у ОСОБА_4 мобільний телефон, діючи відповідно раптово виниклого умислу, з корисливих спонукань, приховуючи свої справжні наміри, шляхом зловживання довірою, взяв у ОСОБА_4 під приводом здійснення дзвінка мобільний телефон Nokia N73 вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2429 від 24.05.2017 року 341 грн, належний ОСОБА_1.

Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому мобільним телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 341 гривня.

Також, в середині червня 2017 року, точна дата та час не встановлені, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом зловживання довірою, під приводом продажу комп'ютерної відеокарти Rodeon RX480, запропонував потерпілому ОСОБА_5, придбати вказану відеокарту за 1200 гривень, на що потерпілий погодився та за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5, введений в оману обіцянками ОСОБА_2, виходячи з довіри до останнього і помилкової впевненості в добросовісності його дій, передав у якості передплати грошові кошти ОСОБА_2 у розмірі 500 гривень.

ОСОБА_2, отримавши вищевказані грошові кошти, приховуючи свої справжні наміри і створивши у ОСОБА_5 невірне уявлення про подальшу долю грошових коштів, шляхом зловживання довірою потерпілого, зник, обернувши отримані грошові кошти на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 500 гривень.

Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав в повному обсязі. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним в обвинувальному акті, просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями та розглянути справу відповідно до вимог ст.349 КПК України. Також зазначив, що він щиро кається, просив суворо не карати, цивільний позов визнав.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доказана, його дії слід кваліфікувати за 3-ма епізодами щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений раніше судимий, злочини, що інкриміновані йому вчинені, як до та і після постановлення вироку Орджонікідзевським районним судом м.Харкова 15.05.2017 року, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідності немає.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено. З урахуванням всіх викладених обставин, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до розяснень п.25 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Враховуючи наведене, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_3 - наприкінці квітня 2017 року, та ОСОБА_1 28 квітня 2017 року, за ч.2 ст.190 КК України, оскільки відповідні кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим до постановлення вироку Орджонікідзевським районним судом м.Харкова від 15.05.2017 року, повинно призначатись за сукупністю злочинів відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України.

Суд враховує, що кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_2 щодо потерпілого ОСОБА_5 - в середині червня 2017 року за ст.190 ч.2 КК України, вчинено після постановлення вироку Орджонікідзевським районним судом м.Харкова від 15.05.2017 року, та покарання за даним епізодом треба призначати за сукупністю вироків відповідно до вимог ст.71 КК України і воно має бути більшим, ніж невідбута частина покарання. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 був затриманий за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 15.05.2017 року, який набрав законної сили, 04.09.2017 року, тобто на момент розгляду справи обвинуваченим відбуто 1 місяць 8 днів позбавлення волі призначеного за вироком суду покарання. Тобто, невідбутий строк становить 3 роки 10 місяців 22 дня, та при призначенні остаточного покарання термін покарання повинен бути не нижче від невідбутого.

Запобіжний захід не обирався, судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, речових доказів в рамках провадження немає.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. В рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди на суму 1300 гривень. Обвинувачений в судовому засіданні поданий цивільний позов визнав, у зв'язку із чим суд вважає за можливе його задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.190 КК України за епізодами від квітня 2017 року та 28.04.2017 року щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_1 - у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначеним за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 15.05.2017 року, призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України за епізодом від червня 2017 року щодо потерпілого ОСОБА_5 у вигляді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 15.05.2017 року та остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави /код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова/ за проведення судової товарознавчої експертизи №2429 від 24.05.2017 року в сумі 197 (сто дев'яносто сім) гривень 74 копійки.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 1300 (одну тисячу триста) гривень.

Строк відбуття покарання за даним вироком ОСОБА_2 обраховувати з 04 вересня 2017 року, з моменту його фактичного затримання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 15.05.2017 року.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням ч.2. ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя О.В.Бугера