Вирок № 69555956, 12.10.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3302/17

Номер провадження 1-кп/629/401/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

секретаря судового засідання - Габор В.В.,

за участю прокурора - Дьолог В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Старий Оскол РФ, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, заміжньої, яка має двох малолітніх дітей, мешкає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судима,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.08.2017 року о 23.25 годині у ОСОБА_1, яка перебувала у торгівельному приміщенні магазину ТОВ «АТБ - Маркет «Продукти 221», розташований за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, буд. 44А, виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме упаковки кави «Якобс Монарх» вагою 400 г. Вважаючи, що за її діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 таємно викрала продукти харчування, а саме: упаковку каву «Якобс Монарх» вагою 400г., вартістю 249 гривень 28 копійок, яку взяла з полиці з кавою та поклала до свого пакету, який тримала в руці. Не розрахувавшись за вказану упаковку кави «Якобс Монарх» вагою 400 г., ОСОБА_1 пронесла її повз касу та залишила приміщення вказаного магазину, після чого з місця події зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, заподіявши ТОВ «АТБ - Маркет «Продукти 221» майнову шкоду у сумі 249 гривень 28 копійок.

Представник потерпілого в судове зсідання не з'явився, надав телефонограму про розгляд справи за його відсутності.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе визнала повністю та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла інкримінований їй злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаялась у скоєному нею злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченої ОСОБА_1, також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням даних, які характеризують її особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченої ОСОБА_1, суд находить її вину повністю доказаною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла середньої тяжкості злочин.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона не судима, не працює, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально позитивно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Підстави для застосування до обвинуваченої ст. 69-1 КК України, відсутні.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що до обвинуваченої необхідно застосувати покарання в межах санкції відповідної статті.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про застосування до неї п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», в зв'язку з тим, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей.

Прокурор в судовому засіданні вважав наявними правові підстави для застосування закону про амністію до обвинуваченої ОСОБА_1

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VІІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як вбачається з свідоцтв про народження серія НОМЕР_2 та НОМЕР_3, ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Кримінальне правопорушення вчинене 11 серпня 2017 року, тобто до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», у відношенні ОСОБА_1 судом не встановлено, амністія до неї раніше не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_1, що амністія в подальшому протягом останніх десяти років до неї не може бути застосована.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3951 від 01.09.2017 року в сумі 296,61 грн.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь державивитрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3951 від 01.09.2017 року в сумі 296,61 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази: упаковку кави «Якобс Монарх», передану на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 - залишити останній.

Запобіжний західОСОБА_1 не обирався.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов