Постанова № 69555598, 11.10.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1868/17

Номер провадження 2-а/623/131/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд в Харківській області

в складі головуючого - судді: Одарюка М.П.

при секретарі: Костенко В.В.

за участю судового розпорядника: Гребенюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправної бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони в якому просить суд:

1) Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

2) Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлене пунктом 11 протоколу № 78 від 21.07.2017 року, .у

3) Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2

4) Зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.

На обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ( далі Закон № 2011-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2013 року № 975, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та соціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі постанова № 975 від 25.12.2013 року Порядок відповідно) він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовця, та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності.

Представник позивача надав суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмові заперечення в яких просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач був звільнений з лав Збройних Сил в 1982 році, а ІІ група інвалідності йому було встановлено у 2009 році, тобто в рази більше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, то права на отримання одноразової грошової допомоги відповідач не має, крім того, позивачем не було надано копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Також відповідач вважає, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які проходили строкову військову службу у прикордонних військ колишнього СРСР, має здійснюватися іншим відповідачем.

Враховуючи встановлені КАС України строки розгляду адміністративних справ, принцип дотримання розумних строків розгляду справи, а також те, що відповідач жодним чином не повідомив про причини неявки у судове засідання, хоча з огляду на положення ст. 71 КАС України саме на суб`єкті владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності, з урахуванням чого суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних документів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Позивачем була подана заява до Харківського обласного військового комісаріату щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

За наслідками розгляду заяви Харківській обласний військовий комісаріат листом від 26.01.2017 № 183/ВСЗ повідомив позивача, що солдат ОСОБА_2 не має права на призначення та виплату грошової одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю ІІ групи, поранення, травма, контузія та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оскільки особам, які звільнились з Прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України, тому, що дія постанови Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 та нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на позивача не поширюється. Документи повернені на доопрацювання, оскільки подані не в повному обсязі: не надано документ про встановлення інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби протягом трьох місяців з часу звільнення зі служби, а також документ, що свідчить про обставини поранення ( а.с.10).

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.02.2017 р. у справі № 623/290/17 позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України був задоволений. Скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», оформлене пунктом 11 протоколу № 106 від 25.11.2016 р. Визнано протиправною бездіяльність МО України щодо відмови у прийнятті рішення про призначення ОСОБА_2 вказаної допомоги. Зобов'язано МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з «Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року (далі - Порядок № 975) у зв'язку з встановленням ОСОБА_2 II групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2 Зобов'язано МО України подати звіт про виконання судового рішення в строк до 17.07.2017 р.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 р. апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволена частково. Постанова Ізюмського міськрайонного суду м. Харкова від 21.02.2017 р. скасована в частині зобов'язання Міністерсва оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком № 975 у зв'язку з встановленням ОСОБА_2 II групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2 Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком № 975 у зв'язку з встановленням ОСОБА_2 В іншій частині постанова Ізюмського міськрайонного суду від 21.02.2017 р. залишена без змін.

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону № 2011-ХІІ та в порядку, визначеному Постановою № 975 від Міністерства оборони України встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 по справі № 623/290/17 та постановою Ізюмського міськрайонного Харківської області від 21.02.2017 по справі № 623/2090/17, а відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу вимог статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що абзацом 9 пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

З аналізу вказаної норми права слідує, що для призначення військовослужбовцям пенсії до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба у прикордонних військах колишнього СРСР.

Вказана обставина, у свою чергу, свідчить про те, що у питаннях соціального захисту військовослужбовці прикордонних військ колишнього СРСР (у даному випадку Прикордонних військ КДБ СРСР) прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 21-446а14 та від 21.04.2015 у справі № 21-135а15.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що на виконання постанови Ради Міністрів СРСр № 328-159 СС від 28.03.1957 року, прикордоні війська були передані до складу Комітету державної безпеки СРСР зі складу Міністерства внутрішніх справ СРСР спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Комітету державної безпеки № 0017/00161 від 02 квітня 1957 року ( а.с.26).

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2017 року зобов'язано відповідача надати на адресу суду постанову Ради Міністрів СРСР № 328-159СС від 28.03.1957 року, спільний наказ МВС та Комітету державної безпеки № 0017/00161 від 02.04.1957 року ( а.с.33), оскільки в базі законодавства України (http://zakon5.rada.gov.ua/laws)відсутні такі документи.

В своїй заяві від 11 жовтня 2017 року відповідач повідомив суд, що немає можливості надати зазначені в ухвалі суду нормативно правові акти колишнього СРСР в зв'язку з їх відсутністю.

Суд зазначає, що Прикордонні війська КДБ СРСР структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР.

Прикордонні війська КДБ СРСР, відповідно до чинного на той час законодавства, вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР в період з 01.09.1939 року по 21.03.1989 року.

Таким чином, суд вважає, що саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності.

Однак листом Харківського ОВК № 2072/ВСЗ від 07.08.2017 р. позивач був повідомлений про рішення комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.07.2017 р. № 78, п. 11, прийняте на виконання вказаних чинних судових рішень:

«Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про скасування попереднього рішення та відмову у призначенні одноразової грошової допомоги:

11. На виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 21.02.2017 р. за справою № 623/290/17 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 р. скасувати п. 11 протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.11.2016 р. .МІ06в частині повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги солдата в запасі ОСОБА_2 (Харківський ОВК).

У зв'язку з цим прийняти нове рішення про відмову в призначенні допомоги солдату в запасі ОСОБА_2, якого 20.02.1982 звільнено зі строкової військової служби та 18.09.2009 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок, поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія ХАР-08 № № 014488 від 18.09.2014), а 29.09.2010 - інвалідом II групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серії 10ААА № 286004 від 29.09.2014).

Заявником документи подані не в повному обсязі, а саме: не подано документ про встановлення йому інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби протягом 3 місяців з часу звільнення зі служби, а також документ, що свідчить про обставини поранення, який передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 р.» (а.с. 17).

Спірним у вказаній справі є правомірність прийнятого рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або внаслідок інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, № 78 від 21.04.2017 ( п. 11 протоколу) щодо відмови Міністерства оборони України в призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю документа, який свідчить про обставини поранення та відсутності документа про встановлення йому інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби протягом 3 місяців з часу звільнення зі служби.

Відповідно до п. 21.7.Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення № 402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 (0169-01 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).

Згідно з п. 21.8. Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження може бути будь-який документ, який містить таку інформацію.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.02.2017 р. у справі № 623/290/17 визначено,що згідно витягу з протоколу № 700 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України, від 08.09.2009 встановлено, що отримані ОСОБА_2 поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

18 вересня 2009 року позивачу було встановлено первинно третю групу інвалідності, з 18.09.2009 по 01.10.2010, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серії ХАР -08 № 014488 .

При повторному огляді 13.10.2014 року позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10-ААБ № 201747 .

Таким чином, позивачем надано всі необхідні документи, що визначені Наказом № 530, для отримання одноразової грошової допомоги, а тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що позивачем не надано документ про обставини поранення та документа про встановлення йому інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби протягом 3 місяців з часу звільнення зі служби, що мало наслідком відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, з врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині позовних вимог про скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлене пунктом 11 протоколу № 78 від 21.07.2017 року та визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Згідно зі змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Міністерства оборони України розглянути питання про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року у зв'язку з встановленням ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.п.8,13 ч.1 ст. 5 ЗУ " Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору, тому судовий збір з відповідача суд присуджує на користь держави.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлене пунктом 11 протоколу № 78 від 21.07.2017 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання про прийняття рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2

Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022) на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М. П. Одарюк