Вирок № 69555351, 12.10.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/355/16-к

Номер провадження 1-кп/623/15/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурорів Козир М.В., Махненко Д.А.,

секретарів Лисенко О.В., Бобриш М.С., Телешевської В.Ю.,

захисників Пікуліна Р.В., Поліщук О.В., Лепетюка О.Л., Міщенко І.І. обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №12015220320003119 за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пристін, Куп'янського району, Харківської області, з повною загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 08.10.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 850 грн.,

2) 17.11.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.70,75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

ІНПП НОМЕР_1.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ізюм Харківської області, з базовою середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 11.11.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки;

2) 24.10.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3

ІНПП НОМЕР_2.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ :

9 грудня 2015 року о 1 годині 00 хвилин ОСОБА_6 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3. вартістю 21750 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_7, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду

9 грудня 2015 року о 1 годині 30 хвилин ОСОБА_6 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5 під час незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7, проник до салону даного автомобіля та з речового бардачка, таємно викрав складний ніж з фіксатором рукоятки, вартістю 110 грн., та викрутку з пластиковою рукояткою 2 в 1, вартістю 20 грн., що належать потерпілому ОСОБА_7, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду, згідно з висновком товарознавчої експертизи від 25.12.2015, на загальну суму 130 грн. 00 коп.

9 грудня 2015 року о 1 годині 30 хвилин ОСОБА_6, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_5, намагався незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 14420 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_8, однак свій злочинний намір не довів до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки був виявлений свідком в автомобілі під час спроби запустити двигуна.

9 грудня 2015 року о 1 годині 00 хвилин ОСОБА_5 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 21750 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_7, чим останньому заподіяв матеріальну шкоду.

9 грудня 2015 року о 1 годині 30 хвилин ОСОБА_5 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6, намагався незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 14420 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_8, однак свій злочинний намір не довів до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки був виявлений свідком в автомобілі під час спроби запуску двигуна.

Свою вину у скоєні інкримінованих злочинів ОСОБА_5 в ході судового розгляду визнав повністю та показав, що 8 грудня 2015 року він разом із ОСОБА_6. розпивав спиртні напої у нього вдома та слухали музику. Пізно ввечері вирішили сходити до ОСОБА_5 за зарядним пристроєм. По дорозі по АДРЕСА_6 біля багатоповерхівки в дворі стояв автомобіль. Вирішив його викрасти. Відкрив двері автомобіля шляхом підбору ключів, потім взяв ніж з бардачка та віддав його ОСОБА_6 Машину зняв з ручника, вона покотилася та спрацювала сигналізація.

Після чого ОСОБА_5 запропонував зайти до знайомого, який живе у 5-ти поверховому будинку по АДРЕСА_7 ОСОБА_5 забрав у ОСОБА_6 ніж, відкрив двері та за допомогою ножа почав зрізати дроти. В цей час побачив, що йде незнайомий чоловік, хотів втекти, але його затримав чоловік. Ніж загубив на місці злочину.

Свою вину у скоєні інкримінованих злочинів ОСОБА_6 визнав тільки в частині злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та показав, що разом із ОСОБА_5 розпивали спиртні напої у нього вдома. Пізно ввечері вирішили сходити до ОСОБА_5 за зарядним пристроєм. По дорозі по АДРЕСА_6 біля багатоповерхівки в дворі стояв автомобіль. ОСОБА_5 підійшов до автомобіля, відкрив двері, з бардачка витягнув та віддав ОСОБА_6 ніж який він в подальшому привласнив. Машина прокотилася, запрацювала сигналізація. Разом із ОСОБА_5 пішли далі на АДРЕСА_8. Крім того ОСОБА_6 намагався відмовити ОСОБА_5 від скоєння злочинів.

Зважаючи на таку позицію обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об'ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, які були направлені на повноту, всебічність і змагальність розгляду кримінального провадження, а тому вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, при обставинах зазначених у даному вироку суду, підтверджується безпосередньо дослідженими належними та допустимими судом доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що вночі з 08 на 09 грудня йому зателефонував сусід потім до нього прийшла його дочка і сказала що його машину потривожили, і що машина стоїть в поперек дороги, після цього він вийшов на вулицю там стояло два молоденьких хлопчики 12-14 років, які пояснили що вони ішли додому і почули як в машині спрацювала сигналізація, і бачили як два чоловіки втікали від машини, сусіди з балкона попросили хлопчиків щоб ті постояли біля машини послідкували поки до неї вийде власник, власник машини спустився та побачив що його машина стоїть в калюжі поперек дороги , після цього викликав поліцію, в машині з бардачка пропав ніж та відкрутка, ніж він купляв на базарі в м. Харкові на «Барабашово» йому завдали матеріальної шкоди на 500 гривень, потім він попросив поліцейських допомогти викотити його автомобіль з калюжі. Потім йому стало відомо що на сусідній вулиці сталося аналогічна пригода.

Показами потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що в ту ніч він вже спав почув за вікном на вулиці якийсь шум так як його машина стояла на площадці біля під'їзду, вийшов на балкон подивитися що там за шум в дворі було вимкнено світло, зазвичай світло у них в дворі горить постійно, подивився якийсь галас у дворі, був сонний глянув що вроді його машина стоїть нормально, і пішов спати, через деякий час йому постукали в двері підійшовши до дверей почув що там уже сусід його розмовляє, коли відчинив двері в під'їзді стояв сусід ОСОБА_9 і ОСОБА_10. ОСОБА_10 тримав ОСОБА_11 и сказав «ОСОБА_15 пока ти спиш твою машину хотели угнать», він вдягнувся і вийшов на вулицю, вийшов на вулицю там всі вже стояли, він запитав що тут сталося, ОСОБА_10 все пояснив як було, ОСОБА_10 тримав ОСОБА_11, і ОСОБА_8 сказав ОСОБА_10 «Дай хоть посмотрю кто питался угнать мой автомобиль», сказавши ОСОБА_11 «Ну что синок, расскажи все как било» він сказав, що його заставив ОСОБА_6, хто такий ОСОБА_6 вони не знають. ОСОБА_5 пояснив, де живе той ОСОБА_6, після цього вони викликали поліцію. Коли викликали то поліцейські уточнили адресу, пояснюючи що на АДРЕСА_9 теж викликали поліцію з аналогічною заявою. ОСОБА_9 мені сказав, що під моєю машиною знайшов якийсь ніж, який потім віддав в поліцію.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що по АДРЕСА_10 він працює в гаражі, 08 грудня близько 12 години ночі він закрив гараж і направився до свого товариша пограти в гру на комп'ютері, по АДРЕСА_11 що немає світла у дворі, дивно подумав він світло в тому дворі постійно горить, звернув увагу на ту обставину, що по праву сторону стояла машина голубого кольору «копейка», побачив в машині два чоловіка і якісь іскри, подумав собі кому це не спиться, і підійшов до машини думав що там його сусід «ОСОБА_15» може щось там трапилося. Підійшовши до машини йому ніхто не відповідав і в цей момент двері в машині з водійської сторони зачинилися на замок, а з пасажирського сидіння вискочив один чоловік в білих кросівках і в в'язаній чорній шапці, другий перелазив через коробку передач, ну і він подумав що треба наздогоняти. ОСОБА_11 біля свого гаража, щоб заспокоїти прийшлося його вдарити три рази, оскільки у ОСОБА_11 в руці було щось схоже на заточку, як потім вияснилося то був ніж, на правій руці була вдягнена в'язана шкарпетка, він взяв ОСОБА_11 і повів до власника машини, прийшовши до ОСОБА_8, вони зв'язали ОСОБА_11 руки та викликали поліцію, в машині було все перевернуто дроти вирвані.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, на початку грудня 2015 року пізно вночі до нього постукав в двері, ОСОБА_10 з невідомим раніше молодим хлопцем та повідомив, що впіймав крадія автомобіля ОСОБА_8. Це був обвинувачений ОСОБА_13, спустившись вниз біля під'їзду вони зв'язали ОСОБА_5 руки скотчем та повели його до власника автомобіля після чого викликали поліцію. Також повідомив, що вранці знайшов на асфальті неподалік машини потерпілого складний ніж.

Показами свідка ОСОБА_14, яка показала, що в одну із ночей в грудні 2015 року було дві спроби крадіжки автомобілів по АДРЕСА_6 та АДРЕСА_12. Вона була присутня в якості понятої під час проведення оглядів місць події. Вночі спрацювала сигналізація на автомобілі її сусіда ОСОБА_7.Свідок виглянула у вікно і побачила, що автомобіль сусіда стоїть посеред дороги, про що повідомила сусіда ОСОБА_7.

Протоколами огляду місця події від 09.12.2015 та фото-таблицями, в ході яких оглядались місця подій, а саме: майданчик перед будинком АДРЕСА_13 і автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_4 та територія перед будинком АДРЕСА_14 і автомобіль ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3. В ході оглядів місць події встановлено, що замки дверей мають ушкодження, на замках запалювання виступають вільні кінці дротів. Також, автомобіль ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться на відстані 10 м. від входу до другого під'їзду будинку впоперек проїжджої частини, повернутий передньою частиною до будинку.

Протоколом огляду місця події від 09.12.2015 в ході якого оглядався складний ніж з дерев'яною рукояткою з маркуванням «НОМЕР_5».

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.12.2015, в ході проведення якого ОСОБА_7 серед представлених йому чотирьох складних ножів впізнав складний ніж з дерев'яною рукояткою з маркуванням «НОМЕР_5», який належить йому та був викрадений 09.12.2015 із бардачку автомобіля ВАЗ 2103, який знаходився біля будинку АДРЕСА_14.

Протоколами проведення слідчого експерименту від 21.12.2015 з фото-таблицями за участю ОСОБА_13, ОСОБА_6, їх захисників, в ході яких останні на місці показали обставини скоєння інкримінованих їм злочинів. Так, в ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_13 розповів, що 8 грудня 2015 року він разом із ОСОБА_6 у нього вдома розпивав спиртні напої та слухали музику. Під час розпиття спиртних напоїв вирішили незаконно заволодіти транспортним засобом. Вдома у ОСОБА_6 взяли викрутку та пішли шукати автомобіль. Ініціатором угону був ОСОБА_6 По АДРЕСА_6 біля багатоповерхівки в дворі стояв автомобіль ВАЗ 2103. Вирішили його викрасти. ОСОБА_6 дав йому викрутку, щоб відкрити двері автомобіля, однак ОСОБА_13 не зміг відкрити. ОСОБА_6 взявши у ОСОБА_13 викрутку відкрив двері водія, сівши в салон автомобіля вирвав дроти біля рульової колонки. ОСОБА_13 сів за кермо, а ОСОБА_6 почав лазити по салону, щось узяв із бардачка. ОСОБА_13 намагався завести машину за допомогою дротів, на панелі загорілися лампи, ОСОБА_6 допомагав, товкав машину, яка відкотилася на кілька метрів. Від'їхавши ОСОБА_13 повернув кермо, заробив звуковий сигнал. Обвинувачені втекли з місця злочину. На АДРЕСА_15 біля під'їзду будинку побачили ВАЗ 2101. За допомогою викрутки та ножа, який йому дав ОСОБА_6 та який останній викрав з бардачку автомобіля ВАЗ 2103, ОСОБА_5 намагався відкрити водійські двері. Однак, у останнього знову нічого не вийшло. ОСОБА_6 за допомогою викрутки та ножа, які забрав у ОСОБА_13, відкрив двері водія. ОСОБА_13 сів за кермо та відкрив пасажирські двері з салону автомобіля. ОСОБА_6 сів в автомобіль. ОСОБА_13 намагався за допомогою дротів завести двигун автомобіля. В цей момент ОСОБА_6 виліз із машини та побачив незнайомого чоловіка, який проходив поруч та втік, а ОСОБА_13 незнайомий затримав.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2016 року з фото-таблицями за участю свідка ОСОБА_10, в ході якого останній розповів та на місці показав, що в салоні автомобіля ВАЗ 2101, що належить ОСОБА_8, знаходилось двоє невідомих осіб, один з яких сидів на передньому пасажирському сидінні втік, а підозрюваного ОСОБА_13, який намагався із водійського сидіння перелізти на пасажирське сидіння та втекти свідок затримав до приїзду працівників поліції.

Крім того, під час проведення судового засідання 30.05.2016 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останній повідомив про застосування до нього співробітниками Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області недозволених методів проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України 01.06.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016221320000048.

Відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури Харківської області від 06 липня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221320000048 від 01.06.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365 України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутності в діянні співробітників Ізюмского ВП ГУНП в Харківській області ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

Таким чином, після дослідження по кримінальному провадженню всіх доказів, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина ОСОБА_6 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 289 КК України, ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.2 289 КК України повністю підтверджується зібраними по справі доказами і у суду не виникає сумніву у винності обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм злочинів.

Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України, а дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ч.2 ст.289 КК України, саме: за ч.2 ст.289 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, та за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, тобто, замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, та за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів» незаконне заволодіння транспортним засобом ст. 289КК України слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб.

Часткове визнання своєї провини лише за ч.2 ст.185 КК України обвинуваченим ОСОБА_6 в пред'явленому йому звинуваченні суд розцінює як вибрану обвинуваченим позицію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого ОСОБА_6 не знайшла свого підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Скоєні злочини відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст. 12 КК України, а саме ч.2 ст.289 КК України є тяжким злочином, ч.2 ст.185 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, досліджувати судам необхідно всебічно матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 це відшкодування завданого збитку шляхом повернення майна та щире каяття.

Обставино, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 суд визнає рецидив злочинів.

Обставиною, яка згідно ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_6 це відшкодування завданого збитку шляхом повернення майна.

Обставино, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_6 суд визнає рецидив злочинів.

Захисник в дебатах просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 положення ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі із застосуванням до нього ст.75 КК України.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох)обставин,що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченогоОСОБА_6, суд вбачає, що останній раніше неодноразово судимий, скоїв злочини під час іспитового строку, який призначений згідно з вироком Ізюмського міськрайонного суду від 29.10.2014 року, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченогоОСОБА_5, суд вбачає, що останній раніше неодноразово судимий, скоїв злочини під час іспитового строку, який призначений згідно з вироком Ізюмського міськрайонного суду від 17.11.2015 року, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Таким чином з урахуванням наявності підстав, які зазначених у ст.66 КК України, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, але істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та виходячи з вивчення особи винного суд не вбачає підстав для застосування стосовно нього положень ст.69 КК України.

Щодо застосування ст. 75 КК України, то відповідно до п.10 в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року, то у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд враховує період перебування обвинувачених під вартою протягом досудового розслідування згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених неможливе без ізоляції їх від суспільства.

Судові витрати в порядку ст.124 КПК України підлягають солідарному стягненню з обвинувачених.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Крім того, суд вважає встановленим існування ризику передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення, обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, з метою запобігання спробі переховуватися від суду та з метою виконання вироку суду обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно змінити запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, України, ст.ст. 2, 94, 177, 178, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ППВСУ Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду від 17.11.2015 та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Визнати винним ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі,

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду від 29.10.2014 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь державного бюджету України витрати на проведення судової експертизи по даному кримінальному провадженню у розмірі 613 грн. 80 коп. код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: автомобілі ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3 та ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_4-повернуті власникам вважати повернутими; Мобільний телефон «Nokia 1650» IMEI НОМЕР_6, сім - карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_7, телефонні навушники, ключ від дверного замка, зв'язку ключів з 3 ключів, із яких 1 ключ від замка запалювання автомобіля ВАЗ, 2 ключ від навісного замка з надписом «Made in Chaina», ключ від замка з надписом «FZB», гроші в сумі 2 грн., купюрами по 1 грн., упаковані до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 1815174, мобільний телефон «Samsung GT-E 2252» IMEI НОМЕР_8, флеш-карта пам'яті Micro SD, об'ємом 2 Еб, кільце з металу білого кольору зі вставленим на передній частині камінням округлої форми, упаковані до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 1815175, складний ніж з дерев'яною рукояткою, з маркуванням на лезі «НОМЕР_5», упакований до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 0509594 - повернути власникам;

В'язану чоловічу шкарпетку зеленого та сірого кольорів та господарчу в'язану рукавицю сірого кольору з гумовими наплавленнями зеленого кольору, упаковані до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 1775880 - після набрання вироком законної сили знищити.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_6 змінити на тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27, взявши його під варту в залі суду.

Строк покарання рахувати з фактичного дня затримання.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду з 09.12.2015 року по 20.06.2017 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим, прокурору та захиснику.

СУДДЯ: М.О. Гуренко