Ухвала суду № 69555255, 10.10.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15177/17

н/п 1-кс/640/8020/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Божко В.В.,

при секретарі Гайфутдіновій Б.О.,

за участі заявника ОСОБА_1,

представника заявника адвоката Білоуса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №220172200000000204 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, -

встановив:

06.10.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. від 21.08.2017 р. по справі №640/12375/17.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що за наслідками обшуку житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вилучене майно, яке належить ОСОБА_1 та на яке було накладено арешт в рамках вказаного кримінального провадження. Вважає, що вилучене майно об'єктивно не відповідає жодному із зазначених у ст. 98 КПК України критеріїв і не може слугувати належним доказом у кримінальному провадженні №220172200000000204. Станом на 06.10.2017 р. жодному працівникові ТОВ «Континент-Авіа» та заявнику, зокрема, не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і будь-які підстави для такого повідомлення об'єктивно відсутні. Зазначає, на порушення розумних строків, що є об'єктивно необхідними для перевірки вилученого у заявника майна - свідка по кримінальному провадженню №220172200000000204, а тому в подальшому застосуванні арешту цього майна потреба відпала.

Заявник та його представник в судовому засіданні підтримали подану заяву повністю.

Слідчий СВ УСБУ в Харківській області Маракіна В.С. до судового засідання не з'явилась, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення клопотання не заперечує.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З наданих суду документів вбачається, що СВ УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №220172200000000204 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

21.08.2017 р. ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова накладений арешт на майно, належне ОСОБА_1, вилучене 18.08.2017р. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: мобільний телефон «Nokia E51» IMEI НОМЕР_1, мобільний телефон «Siemens A55» IMEI НОМЕР_2, три аркуші паперу з письмовими записами, системний блок від персонального комп'ютеру, марки «ASUS», білого кольору, з написом на задній стінці «TA252N5326C20185»; копію договору №15 від 02.01.2006 року, на 3арк..; тридцять аркушів паперу з рукописним текстом, ксерокопію блокноту з рукописними записами на 22 арк.; копію ТО по виробу «Преобразователи электрические» на 8 арк.; копію наказу №0103/11к на 1 арк.; файл, в якому знаходяться копії блокноту з рукописними записами, на 62 арк.; копії документації по виробу «Преобразователи электрические» на 8 арк.; копію довідки про те, що гр. ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, на 1арк.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що майно, на яке накладено арешт, було ретельно оглянуто слідчим та інформація, що має значення для сторони обвинувачення скопійована у встановленому порядку, необхідність у подальшому зберіганні майна у приміщенні Управління СБ України в Харківській області, відсутня. Крім того, майно вилучено вже тривалий час, що у свою чергу позбавляє власника майна користуватися та розпоряджатися вказаний майном.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги той факт, що вказане майно перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення майже 1,5 місяця, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Передача вказаного майна власнику на відповідальне зберігання за вказаних вище обставин не створить будь-яких перешкод для збереження речових доказів та для подальшого розслідування кримінального провадження.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №220172200000000204 від 28.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт на майно, належне ОСОБА_1, вилучене 18.08.2017р. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: мобільний телефон «Nokia E51» IMEI НОМЕР_1, мобільний телефон «Siemens A55» IMEI НОМЕР_2, три аркуші паперу з письмовими записами, системний блок від персонального комп'ютеру, марки «ASUS», білого кольору, з написом на задній стінці «TA252N5326C20185»; копію договору №15 від 02.01.2006 року, на 3арк..; тридцять аркушів паперу з рукописним текстом, ксерокопію блокноту з рукописними записами на 22 арк.; копію ТО по виробу «Преобразователи электрические» на 8 арк.; копію наказу №0103/11к на 1 арк.; файл, в якому знаходяться копії блокноту з рукописними записами, на 62 арк.; копії документації по виробу «Преобразователи электрические» на 8 арк.; копію довідки про те, що гр. ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, на 1арк.,

накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2017 р. по справі № 640/12375/17, н/п 1-кс/640/6833/17.

Передати вказане майно на відповідальне зберігання ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Визначити відповідальною особою за збереження майна - ОСОБА_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - В.В. Божко