Ухвала суду № 69552888, 14.10.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2017 425/2641/17

1-кс/425/1494/17

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Мякінченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Степанцової О.О.,

прокурора військової прокуратури ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, раніше не судимого, начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2017 року до слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області звернувся прокурор військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_1 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42017130610000385 від 02.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.

У провадженні військової прокуратури Луганського гарнізону перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017130610000385 від 02.10.2017 за підозрою начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розсування встановлено, що згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 26 грудня 2016 року №886 о/с майора поліції ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

Відповідно до статей 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобовязаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва.

Так, відповідно до ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно функціональних обовязків начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУ НП в Луганській області майора поліції ОСОБА_2, затверджених 01.12.2016 начальником Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області полковником поліції ОСОБА_5, ОСОБА_2, як начальник відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, реалізовує в межах своє компетенції державну політику в сфері протидії злочинності; організовує інформаційну взаємодію з іншими державними органами з питань протидії злочинності; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах компетенції заходів щодо їх усунення; організовує заходи щодо виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, а також припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, забезпечує виконання прийнятих за ними рішень, а також зобовязаний суворо дотримуватись норм законності, службової дисципліни, вивчати нормативно-правовому базу з питань правоохоронної діяльності, неухильно дотримуватись її положень при здійсненні службових повноважень та несе персональну відповідальність за виконання цих функціональних обовязків, стан законності, службової дисципліни, антикорупційного законодавства особисто та працівники патрульної поліції та особисто їх контролює.

Статтею 160 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.

Особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 160 КУпАП, відповідно до ст. 255 КУпАП, є уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

З викладеного слідує, що відповідно до вищевказаних положень функціональних обовязків начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та положень КУпАП ОСОБА_2, як начальник відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (органів національної поліції), яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 160 КУпАП.

Однак, начальником відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, як уповноваженою відповідно до ст. 255 КУпАП особою, протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 160 КУпАП відносно ОСОБА_6 не складалися.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на поліцейських.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до примітки 2 статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Так, відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, майор поліції ОСОБА_2, будучи начальником відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, громадянин України ОСОБА_6 з 20 вересня 2017 року здійснює продаж товарів сільськогосподарського призначення, а саме продаж картоплі на ринку «Смерічка», що знаходиться у м. Лисичанськ Луганської області, за що кожен день сплачував необхідний ринковий збір, вказані товари він вирощує особисто шляхом здійснення сільськогосподарської діяльності.

У процесі виконання своїх службових обов'язків, 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 на службовому автомобілі прибув до ринку «Смерічка», що у м. Лисичанськ Луганської області, продемонструвавши своє службове посвідчення, звернувся до громадянина ОСОБА_6 та повідомив, що останній здійснює свою діяльність незаконно, без відповідних документів і підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, а товар вилученню.

Надалі, ОСОБА_2 всупереч вищевказаним вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, функціональних обовязків, не вживши відповідних заходів реагування, яких він, як поліцейський, зобовязаний був вжити, 20 вересня 2017 року, вступив у позаслужбові відносини з ОСОБА_6 та запросив останнього до приміщення відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області до особистого кабінету де висунув незаконну вимогу, а саме за не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 та не вилучення товарів сільськогосподарського призначення, останній повинен сплачувати на користь ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 600 гривень за кожен день торгівлі ОСОБА_6 на ринку «Смерічка» у м. Лисичанськ Луганської області. Одночасно ОСОБА_2 повідомив, що у разі відмови ОСОБА_6 від сплати вказаних грошових коштів, ОСОБА_2 буде вживати заходи правового реагування спрямовані на притягнення до адміністративної відповідальності із відповідним вилученням товарів, якими ОСОБА_6 здійснює торгівлю.

Розуміючи протиправність та незаконність дій ОСОБА_2 ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою.

У подальшому, ОСОБА_6, діючи під контролем правоохоронних органів 06.10.2017 у другій половині дня у приміщенні адміністративної будівлі відділення №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Красна (Червона), 30, на вимогу ОСОБА_2 передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, які ОСОБА_2 вимагав від нього за не притягнення, ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності щодо продажу товарів сільськогосподарського виробництва на ринку «Смерічка» у м. Лисичанськ Луганської області за 5 (пять) попередніх днів торгівлі.

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність реалізовуючи свій злочинний умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, 12 жовтня 2017 року близько 15 год. 00 хв. біля приміщення вищевказаного відділення поліції, одержав від ОСОБА_6, який діяв під контролем правоохоронних органів неправомірну вигоду у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень, які ОСОБА_2 вимагав від нього за не притягнення, ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності щодо продажу товарів сільськогосподарського виробництва на ринку «Смерічка» у м. Лисичанськ Луганської області за 8 попередніх днів торгівлі.

Так, після одержання вказаних грошових коштів начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_2 було затримано уповноваженими співробітниками правоохоронного органу, та грошові кошти у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_6, як неправомірну вигоду були виявлені під час проведення обшуку адміністративної будівлі відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

При цьому, 12 жовтня 2017 року в ході обшуку помешкання за місцем реєстрації та фактичного проживання майора поліції ОСОБА_2 за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Шкільна, б. 18, квартира 64, крім іншого, було виявлено грошові кошти у сумі 900 (девятсот) гривень, які ОСОБА_2 отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_6, який діяв під контролем правоохоронних органів 06 жовтня 2017 року.

Таким чином, майор поліції ОСОБА_2, начальником відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУ НП в Луганській області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх діянь направлених на власне незаконне збагачення, шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, 06 жовтня 2017 року у другій половині дня, перебуваючи у приміщенні відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, що за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Красна (Червона), 30, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 3000 (три тисячі) гривень за не притягнення, ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності щодо продажу товарів сільськогосподарського виробництва на ринку «Смерічка» у м. Лисичанськ Луганської області.

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність реалізовуючи свій злочинний умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, 12 жовтня 2017 року близько 15 год. 00 хв. одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень, які ОСОБА_2 вимагав від нього за не притягнення, ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності щодо продажу товарів сільськогосподарського виробництва на ринку «Смерічка» у м. Лисичанськ Луганської області.

Таким чином, своїми умисними протиправними злочинними діями ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, отримані достатні докази для підозри начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Затриманий ОСОБА_2 свою провину у інкримінованому йому кримінальному злочину не визнав.

Однак, вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомленням про вчинення злочину від 02.10.2017, протоколом допиту як свідка ОСОБА_6 від 02.10.2017, протоколом огляду та врученням грошових коштів 06.10.2017, протоколом огляду, помітки та врученням грошових коштів від 12.10.2017, протоколом затримання ОСОБА_2, проколом проведення освідування ОСОБА_2 від 12.10.2017, протоколом обшуку приміщення адміністративної будівлі відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 12.10.2017, протоколом обшуку приміщення житлової квартири, розташованою за адресою: АДРЕСА_1,

протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 та іншими доказами, якими повністю обґрунтовується предявлена підозра.

При цьому ОСОБА_2, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Так, встановлено, що ОСОБА_2 після вчинення вказаного корупційного кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду начальника відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

Крім цього, хоча органом досудового розслідування на даний час виконано велика кількість слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, завдяки яким вдалось затримати правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші службові особи Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, які причетні до скоєння тяжкого злочину, у звязку з чим ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу

ОСОБА_2, як начальником відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області на підлеглих, які являються свідками у даному кримінальному провадженні та інших учасників, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу використовуючи своє службове становище, тобто може вчинити інші злочини.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказаний ризик органом досудового розслідування обґрунтовується наступним:

ОСОБА_2 на протязі тривалого часу працює в системі правоохоронних органів, в тому числі і на керівних посадах вказане свідчить про тісні та міцні звязки ОСОБА_2 з керівниками інших правоохоронних органів та органів влади. Вказані обставини, свідчать про можливість продовження протиправної діяльності та/або скоєння інших службових злочинів, в тому числі, щодо свідків у даному кримінальному провадженні з метою помсти.

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду

На даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_2 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей. У звязку з цим, у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_2, та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_2 до 18.03.2017 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Кіровськ), АДРЕСА_2, тобто на території Луганської області, яка на даний час є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, це свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_2 під важелем понесення кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину зможе виїхати до тимчасово окупованої території України.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 відповідає суспільному інтересу.

Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обовязків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_2 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, являється начальником відділення поліції №1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі правоохоронних органів, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі слід ОСОБА_2 визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 500 (пятсот) мінімальних прожиткових мінімумів, при цьому, визначити необхідність виконання ним наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Лисичанськ Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 при застосуванні більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищувати, ховати будь які речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню.

Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_2 та відповідно до ст.ст. 183, 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, який знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Старобільськ, проїзд Гайовий, 19.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтримав клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що неможливо застосувати стосовно нього більш мякі запобіжні заходи, оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею було допитано підозрюваного ОСОБА_2 який вину визнав частково, просить суд застосувати до нього більш мякий запобіжний захід, зобовязується виконувати покладені на нього судом.

Захисник Стародубцева суду пояснила, що прокурором не доведені ризики передбачені ст.. 177 КПК України, а підозра в скоєнні даного кримінального правопорушення не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить врахувати наявність неповнолітніх дітей у підозрюваного, його участь у проведенні АТО, а також ту обставину, що в квартиру яка знаходиться на тимчасово окупованій території він повернутися не може оскільки перебуває у розшуку НЗФ. Просить застосувати до нього домашній арешт.

Слідчим суддею досліджені матеріали кримінального провадження, а саме: витяг з кримінального провадження №42017130610000385 від 02.10.2017; повідомлення про вчинення злочину гр. ОСОБА_6 від 02.10.2017р.; протоколи допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; протокол огляду від 02.10.2017р.; постанова про визнання та приєднання речових доказів від 02.10.2017р.; протокол огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_6 від 06.10.2017р.; заява ОСОБА_10 про передачу прокурора для проведення слідчих дій грошових купюр; ксерокопію грошових купюр; протокол затримання ОСОБА_2 від 12.10.2017р.; постанова про проведення освідування від 12.10.2017р.; протокол освідування особи від 12.10.2017р.; протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 12.10.2017р. гр. ОСОБА_6; ксерокопію купюр; протокол обшуку за адресою м. Лисичанськ, вул. Шкільна 18/64 від 12.10.2017р. в результаті якого виявлено та вилучено 37 купюр номіналом по 100 грн., пять купюр номіналом по 50 грн., пять купюр номіналом по 2 грн., 14 купюр номіналом по 500 грн.; повідомлення про підозру від 13.10.2017р., протокол обшуку за адресою м. Лисичанськ, вул. Червона 30 від 12.10.2017 року під час якого виявлено та вилучено грошові купюри в сумі 4800 грн. та 600 грн.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши докази додані до клопотання, слідчий суддя встановив, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досліджуючи особу підозрюваного встановлено, що він зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_5 з березня 2017 року, має квартиру на праві власності на окупованій території, працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не засуджений, але підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі строком до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, даний злочин відноситься до корупційних злочинів. Також суд вважає доведеними прокурором ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на посаді може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідками є підлеглі підозрюваного, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому застосування більш мяких запобіжних заходів до підозрюваного спричинить невиконання їх останнім, як наслідок тяганину досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження, тому запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, домашнього арешту є недоцільним. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжування кримінального правопорушення, у якому підозрюється в судовому засіданні не знайшов.

Оскільки ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення яке є тяжким злочином, перебуває на посаді начальника відділення поліції № 1 Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обовязків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за можливе визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320,000 грн. (триста двадцять тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці, суд прийшов до даного висновку в зазначеній сумі застави виходячи з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого та корупційного злочину, і тому ця сума застави є більшою ніж передбачено ч.5 ст. 182 КПК України, враховуючи виключний випадок і саме ця сума застави є здатною забезпечити виконання покладених на нього обовязків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-179, 182, 184, 193, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя:

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 грудня 2017 року (включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислювати з 12 жовтня 2017 року.

Розмір застави визначити в сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 320,000 (триста двадцять тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рубіжанського міського суду Луганської області (Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ суду 05381449), одержувач ТУ ДСА України в Луганській області банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26297948, МФО 820172, реєстраційний рахунок 37317017002672).

У разі внесення застави, уповноваженій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у звязку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком на 2 місяці передбачені ст. 194 КПК України обовязки:

- не відлучатися із м. Лисичанськ Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Відповідно до ч.8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить обовязки зазначені в цій ухвалі, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_2 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Луганської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Н.В. Мякінченко