Ухвала суду № 69552595, 13.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

423/871/15-к

1-КП/415/59/17

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13.10.17 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

судді Старікової М.М.,

судді Березіна А.Г.,

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

прокурора Панасенка В.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, судимого 08 травня 2009 року Перевальським районним судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 22 квітня 2010 року Перевальським районним судом за ст.185 ч.3, ст.309 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 08 жовтня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі (ст.81 КК України) умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 03 місяці 09 днів, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.115 ч.2 п.5, п.6, ст.187 ч.3, ст.194 ч.2 КК України,

встановив:

25 січня 2016 року до Лисичанського міського суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.115 ч.2 п.5, п.6, ст.187 ч.3, ст.194 ч.2 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою обрано на стадії досудового розслідування, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 20 травня 2015 року, строк за яким, Ухвалою Лисичанського міського суду від 15 серпня 2017 року продовжено до двох місяців, тобто до 15 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні прокурор Панасенко В.В. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.115 ч.2 п.5, п.6, ст.187 ч.3, ст.194 ч.2 КК України, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, судовий розгляд триває, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також, свідки, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, у повному обсязі не допитані, крім того, існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, на що вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який не працює, не одружений, утриманців не має, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, крім того, обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий за скоєння умисних злочинів та відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Суд, заслухавши доводи прокурора Панасенка В.В., який підтримав клопотання та навів підстави доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, вислухавши думку потерпілої ОСОБА_2, яка, підтримавши клопотання прокурора, наполягала на продовженні обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, заслухавши думки обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника останнього адвоката ОСОБА_1, які, заперечуючи щодо клопотання прокурора, вважали за можливе змінити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосувавши відносно останнього інший - більш м'який запобіжний захід, альтернативний триманню під вартою, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, вважає, що, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який не працює, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів та відбував покарання в місцях позбавлення волі, з урахуванням ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких зта тяжких лочинів, і за скоєння яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі (ст.115 ч.2 п.5, п.6 КК України), на строк від семи до дванадцяти років (ст.187 ч.3 КК України), на строк від трьох до десяти років (ст.194 ч.2 КК України), а також, з метою запобігання ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, на що вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд триває, допит потерпілих та свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, в повному обсязі - не проведено, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, - не вбачається, оскільки, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик переховування цієї особи від правосуддя, при цьому, зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами, і вказані суспільні інтереси, на думку колегії суддів, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим, у зв'язку з чим, вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_6 щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, продовживши обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців, тобто, до 13 грудня 2017 року.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на останнього процесуальних обовязків, керуючись ст.110, ст.131, ст.132, ст.176-ст.178, ст.183, ст.331 КПК України, суд

ухвалив:

Продовжити обвинуваченому:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючому, не одруженому, судимому, зареєстрованому у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому у ІНФОРМАЦІЯ_5,

строк тримання під вартою до двох місяців, тобто до 13 грудня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокуророві та направити начальнику ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя:

Судді: