Постанова № 6955188, 20.10.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 р. м.Полтава Справа № 2а-46282/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.П.Огурцов,

при секретарі Н.П. Гризодуб

за участю:

представника позивача: О.П. Голобородька,

представника відповідача: І.Г. Шумської

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Приватного підприємства "Алерт плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2009 року Приватне підприємство "Алерт плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позивач у своїй позовній заяві просить визнати недійсним акт відповідача від 17.07.2009 № 126 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував з приводу задоволення позовних вимог повністю посилаючись на обставини викладені в запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача суд, встановив наступне.

За результатами автоматизованого співставлення бази контрагентів та у ході проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією Полтавської області було зроблено висновок про те, що угоди між ПП "Арона плюс", ПП "Аронасервіс" та ПП "Інко" носять фіктивний характер та є нікчемними.

Враховуючи викладене відповідачем було зроблено висновок про те, що позивач не має права на збереження статусу платника податку на додану вартість

Наказом Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 16.07.2009 № 2176 було створено відповідну комісію за результатом засідання якої, в порядку підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757 "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)", прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Алерт плюс", про що складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17.07.2009 № 126, яким зобовязано позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що законні підстави, передбачені підпунктами "б" - "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року № 757, для анулювання реєстрації ПП "Алерт плюс", у якості платника податку на додану вартість, відсутні.

Суд, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено виключний перелік випадків , у яких відбувається анулювання реєстрації, як платників податку на додану вартість, а саме:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні двадцять поточних календарних місяців обсяги оподаткованих операцій, менше за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу субєкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин ;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом двадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію ( податковий рахунок), яка ( який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, а також у випадку, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєктів господарювання.

Відповідачем анульовано реєстрацію позивача, як платника ПДВ на підставі абзацу 3 частини другої пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р, а саме, через встановлення органами ДПА факту виписки податкових накладних згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобовязання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Правомірність застосування приписів зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовує посиланням на підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме на слова "...або з будь-яких інших причин ".

На думку суду, у даному випадку, відповідачем не вірно трактується норма Закону. Комплексний аналіз пункту 9.8 Закону України "Про податок на додану вартість" приводить до висновку, що слова "... або з будь-яких інших причин " не мають самостійного смислового навантаження, а повинні застосовуватися разом з частиною речення "..., чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин ".

Тобто законодавцем розширено лише перелік причин, які звільняють особу від сплати податку на додану вартість, а не випадків у яких анулюється реєстрація платника ПДВ.

Крім того, суд вважає, що пункт 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" є нормою прямої дії та не передбачає надання органам державної податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону.

Також, відповідно до частин другої та третьої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" у формі розпоряджень видаються акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, тоді як акти нормативного характеру видаються у формі постанов.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Отже, відповідачем безпідставно та неправомірно застосовано до позивача норми частини другої пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач суду не надав.

За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірними, а позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Алерт плюс".

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Алерт плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним акту № 126 від 17.07.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - задовольнити повністю .

Визнати недійсним акт Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №126 від 17.07.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства "Алерт плюс" (код 34793043).

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію включити приватне підприємство "Алерт плюс" (код 34793043) до реєстру платників податку на додану вартість з 17.07.2009.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 26.10.09.

Суддя О.П.Огурцов