Рішення № 69550445, 17.10.2017, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/492/17

Провадження № 2/353/294/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря Чемерис О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

13.06.2017 року ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування позову покликалось на те, що 02.04.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» (первинний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № L01.188.35200, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 15066,0 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії згідн Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, строком на 50 місяців. 17.11.2016 року між ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» та ПАТ «Ідея Банк» було укладено договір факторингу № 17/11-1, відповідно до умов якого первинний кредитор відступив факторові - ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» свої права грошової вимоги до боржника за вищевказаним договором. 28.02.2017 року між ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» та ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» (новий кредитор) було укладено договір факторингу № 28/02-1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» відступило новому кредитору - ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» свої права грошової вимоги до боржника за вищевказаним договором. Первинний кредитор свої вимоги щодо надання кредиту виконав, відповідачка одержала та використала за цільовим призначенням кредитні кошти, але прийняті на себе за кредитним договором зобовязання належним чином не виконала, у звязку з чим допустила виникнення заборгованості станом на 17.11.2016 року, яка не змінилась станом на 28.02.2017 року та 31.05.2017 року, в розмірі 12705,35 грн., яка складається з наступного: 11302,64 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1402,71 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями. Просить стягнути з відповідача загальну суму боргу за договором кредиту в розмірі 12705,35 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,0 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання 15.09.2017 року не зявилась, однак до суду направила письмову заяву, в якій просила розгляд справи відкласти та призначити наступне судове засідання не раніше 15.10.2017 року. Проте, відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 17.10.2017 року не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши та оцінивши дані, що містяться в письмових доказах по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на підставі поданої заяви від 02.04.2015 року (а.с. 12), між ПАТ «Ідея Банк» (далі первинний кредитор) та ОСОБА_1 (відповідачка) укладено кредитний договір № L01.188.35200 від 02.04.2015 року, відповідно до умов якого первинний кредитор надав ОСОБА_1 (відповідачка) кредит на поточні потреби у сумі 15066,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (п. 1.1 Кредитного договору), строком на 50 місяців (п.1.2. Кредитного договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0010 % річних (п. 1.3. Кредитного договору) та щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості банком в розмірі 1,3300 % від початкової суми кредиту (п.1.3.1 Кредитного договору) (а.с. 17-21). Згідно п. 2.1 Кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 50 місячних внесках включно до 5 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором (Графік щомісячних платежів, а.с. 19).

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

17.11.2016 року між ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» та ПАТ «Ідея Банк» було укладено Договір факторингу № 17/11-1 (а.с. 56-58). Відповідно до пп. 1.1, 1.2 вказаного Договору Клієнт (первісний кредитор) відступає (передає у власність) Факторові (новому кредитору) з 17.11.2016 року права вимоги під фінансування від Фактора, а Фактор набуває (приймає у власність) від Клієнта з 17.11.2016 року права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) Клієнту за плату. Фактор після переходу від нього прав вимоги стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, та одержує право замість Клієнта вимагати від Боржників належного виконання ними зобовязань за такими Кредитними договорами в межах переданих прав вимоги.

Отже в наслідок укладення вказаного Договору факторингу № 17/11-1 від 17.11.2016 року відбулася заміна кредитора та згідно витягу з додатку № 2 до Договору факторингу № 17/11-1 від 17.11.2016 року ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором № L01.188.35200 від 02.04.2015 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_1 (відповідачка), загальна сума заборгованості якої станом на 17.11.2016 року становила 12705,35 грн. та складалась з: 11302,64 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1402,71 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями (а.с. 62).

28.02.2017 року між ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» та ОСОБА_2 «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» було укладено Договір факторингу № 28/02-1 (а.с. 22-27). Відповідно до пп. 1.1, 1.2 вказаного Договору Клієнт відступає (передає у власність) Факторові (новому кредитору) з 28.02.2017 року права вимоги під фінансування від Фактора, а Фактор набуває (приймає у власність) від Клієнта з 28.02.2017 року права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) Клієнту за плату. Фактор після переходу від нього прав вимоги стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, та одержує право замість Клієнта вимагати від Боржників належного виконання ними зобовязань за такими Кредитними договорами в межах переданих прав вимоги.

Отже в наслідок укладення вказаного Договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 року відбулася заміна кредитора та згідно витягу з додатку № 2 до Договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 року ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором № L01.188.35200 від 02.04.2015 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_1 (відповідачка), загальна сума заборгованості якої станом на 28.02.2017 року становила 12705,35 грн. та складалась з: 11302,64 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1402,71 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками та комісіями (а.с. 28, 6). Про зміну кредитора у зобовязанні ОСОБА_1 (відповідачка) було направлено відповідне повідомлення (а.с. 38).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобовязання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Статтею 1080 ЦК України, передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом і боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобовязань або відповідальності перед боржником у звязку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ОСОБА_1 одержала та використала за цільовим призначенням кредитні кошти у сумі 15066,00 грн., про що свідчать копії меморіальних ордерів № 3795871_Р, № L01.188.35200 та № L01.188.35200.1 від 03.04.2015 року (а.с. 7-9).

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, а якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно підпункту 1) п. 4.2.3 Кредитного договору у разі якщо позичальник порушив терміни сплати щомісячних платежів більш ніж на 1 календарний місяць банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування збитків, а позичальник зобовязаний на вимогу банку достроково виконати вказані грошові зобовязання.

Відповідачка прийняті на себе за Кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного його погашення не виконувала та відповідно до розрахунку позивача допустила виникнення заборгованості, яка станом на 31.05.2017 року не змінилась та становить 12705,35 грн. та складається з: 11302,64 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1402,71 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями (а.с. 10). Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 останнє погашення кредитної заборгованості було здійснено нею 09.09.2016 року на суму 500,0 грн. (а.с. 11).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду не представлено.

Оскільки ОСОБА_1 (відповідачка) належним чином не виконувала своїх зобовязань за Кредитним договором, ОСОБА_2 «Фінансова компанія «СЕРЕТ» 15.03.2017 року надіслано їй вимогу про усунення порушення кредитних зобовязань, зокрема відповідачці було надано термін протягом 30 календарних днів з дня направлення новим кредитором цієї вимоги виконати зобовязання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом (а.с. 39).

Однак, боржником заборгованість по кредитному договору не була погашена у вказаний у вимозі строк.

Згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін та про наявність заборгованості за Кредитним договором № L01.188.35200 від 02.04.2015 року, та те, що відповідачка не подала суду жодних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за вищевказаним Кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати за подання до суду позовної заяви (платіжне доручення № 573 від 31.05.2017 року, а.с. 1).

На підставі викладеного, відповідно 261, 514, 526, 530, 549, 611, 612, 629, 631, 634, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ», юридична адреса: м. Київ, вул. Княжий затон, 2/30, код ЄДРПОУ 39691431, МФО 300012, заборгованість за кредитним договором № L01.188.35200 від 02.04.2015року, яка станом на 31.05.2017 року становить 12705,35 грн. (дванадцять тисяч сімсот пять гривень 35 копійок) та складається з наступного: 11302,64 грн. (одинадцять тисяч триста дві гривні 64 копійки) - заборгованості за тілом кредиту; 1402,71 грн. (одна тисяча чотириста дві гривні 71 копійка) - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками і комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ», юридична адреса: м. Київ, вул. Княжий затон, 2/30, код ЄДРПОУ 39691431, МФО 300012, - 1600,0 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Н.І. Лущак