Постанова № 69549801, 02.10.2017, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3170/17

Провадження № 2-а/345/273/2017

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2017 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б, з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Калуша справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує, що перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 01.04.2014 року . Пенсія їй призначена на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993року . До виходу на пенсію позивачка працювала на посаді головного спеціаліста управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області. Позивач 01.09.2017 року звернулася із заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, надавши довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, оскільки згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 353 від 24.05.2017 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 та визнання такими , що втратили чинність , деяких постанов Кабінету Міністрів України» було підвищено і оклади працюючим посадовим особам органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця, за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII та втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723, згідно якого пенсійне забезпечення держаних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ,а даний Закон не містить такої підстави для перерахунку пенсії , як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Позивач, посилаючись на ст.8, 22, 46,58, 64 Конституції України; ст.ст.33,37, 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу),ст..2 Закону України « Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанову Кабінету Міністрів України № 353 від 24.05.2017 просить зобов'язати відповідача здійснити з 26.05.2017 року перерахунок пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючої посадової особи органів місцевого самоврядування, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2017 №353 та слухати справу у її відсутності.

Відповідач подав в суд заперечення від 22.09.2017 року № 9238/06-к, відповідно до якого позову не визнав, вважає його безпідставним і необгрунтованим та посилаючись на Конституцію України, Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, від 09.02.1999 року № 1рп/99, позиції європейського суду з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» та в ухвалі «Великода проти України» , ст.ст. 2, 71 КАС України, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення повністю з врахуванням наступного:

Із матеріалів справи судом встановлено, що:

Позивачка перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 01.04.2014 року і отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування " та Закону України «Про державну службу » від 16.12.1993 №3723-ХЛ у розмірі 80% заробітної плати.

01.09.2017 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії в зв'язку з підвищенням з 26.05.2017 заробітної плати особам, які працюють в органах місцевого самоврядування на підставі довідки № № 14 від 01.09.2017 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Калуської міської ради , де вона працювала на посаді головного спеціаліста , із заробітної плати з якої призначено пенсію, для її перерахунку з 26.05.2017 року (а.с. 9).

Листом від 12.09.2017 за № 368/М-15 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», в результаті чого Закон України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» втратив чинність. Нормативні акти, які б регулювали питання здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям, на момент подання заяви позивачем, в законодавстві відсутні ( а.с. 6).

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачці) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі Закон № 889), положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII в частині права на перерахунок пенсії втратили чинність.

Відповідно до ст. 90 Закону № 889, який набрав чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV немає такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивачки, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначає, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1. рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни до законодавства, які не передбачають перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення пенсії та приймає до уваги доводи відповідача щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Керуючись ст.6, 19, 21, 22, 24, 46, 58 Конституції України; ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачеві); Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; Постанову КМУ № 865 від 31.05.2000 року, яка була чинна до 01.12.2015 року; Постановою КМУ від 24.05.2017 № 353; рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10 від 26.09.2014 року); рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року; ст. 2, 10, 11, 69-72, 86, 94 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перерахунок пенсії відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: