Вирок № 69549033, 17.10.2017, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/283/17

34

1-кп/339/38/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Поляниця М.М.

з участю: секретаря судового засідання Ганчар Л.В. Стельмах М.Ю.

прокурора Присяжнюка В.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Чігура С.В., Федоровича В.Б.,

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017090160000328 від 04 червня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, не одруженого, працюючого водієм у приватного підприємця ОСОБА_5, раніше не судимого:

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили загибель людини, тобто скоїв злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України, за наступних обставин

Обвинувачений ОСОБА_1 03 червня 2017 року близько 1915 год., керуючи вантажним автомобілем марки "КРАЗ-6510", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався ділянкою ґрунтової автодороги що у с. Підбереж, Болехівської міської ради, Івано-Франківської області у напрямку від с. Яворів, Долинського району Івано-Франківської області. В цей час на лівому краю, проїзної частини дороги знаходився припаркований мотоблок марки ZUBR JR-Q79E із одноосим причіпом, котрий передньою частиною був направлений у напрямку до с. Яворів Долинського району Біля лівої частини мотоблока перебував ОСОБА_7

Рухаючись прямою ділянкою дороги зі швидкістю близько 50-60 км/год., ОСОБА_1 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку що склалася не обрав безпечної швидкості транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не справився з керуванням, виїхав на ліву частину дороги де допустив наїзд на мотоблок марки ZUBR JR-Q79E, котрий у свою чергу вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7

Керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3.б), 10.1., 12.1. Правил дорожнього руху України, в яких зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 2.3 б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України пішохід ОСОБА_7 помер від поєднаної травми голови, грудної клітки та її органів, органів черевної порожнини, тазу та його органів, обидвох верхніх та нижніх кінцівок з закритими множинними переломами ребер справа та зліва, переломом грудини та крововиливами в міжреберні м'язи, переднє середостіння, легені та серце, розривами пристінкової плеври, кровотечеюв плевральну порожнину (зліва - 1,2 л рідкої темно-червоного кольору крові); розміченням печінки та кровотечею в черевну порожнину (25мл рідкої темно-червоного кольору крові); крововиливами в зв'язки печінки; крововиливом в заочеревинну клітковину; переломами кісток тазу зліва з крововиливами в серозну оболонку кишок, сечового міхура; закритими переломами лівих плечової, променевої та ліктьової кісток, переломо-вивихом голівки лівої стегнової кістки з крововиливом в прилеглі м'язи; садном на ділянці голови; саднами, синцями та забійними ранами в ділянці лівої руки та лівої ноги, садном та синцем в ділянці грудної клітки, тазу, поперекової ділянки зліва, правої руки,синцем в ділянці правої ноги , яка ускладнилась розвитком травматичного шоку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав наступне. Маючи намір відремонтувати сідловий тягач марки Renault Magnum 3 червня 2017 року їхав до знайомого в с. Підбереж без півпричіпа. На ґрунтовій дорозі його розвернуло після чого з'їхав в кювет. З метою витягнути з кювету тягач взяв інший автомобіль марки КрАЗ поїхав в село. По дорозі на містку автомобіль кинуло і він з метою уникнення наїзду на громадян, що стояли поблизу магазину взяв вліво і вдарив мотоблок, який був припаркований. Потерпілого не бачив. Що відбувалося після цього він не пригадує. Щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілих, добровільно відшкодував заподіяну шкоду. Просить суворо не карати і не позбавляти права на керування транспортними засобами, оскільки працює водієм і це є його єдиним джерелом доходів.

Обвинувачений заявив письмове клопотання про недоцільність дослідження доказів у справі відносно фактичних обставин, оскільки він повністю визнає свою вину у вчиненні злочину (а.с.48)

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що деталей дорожньо-транспортної пригоди він не знає оскільки був на роботі. Простив обвинуваченого, просить не позбавляти обвинуваченого волі, будь-яких претензій до нього немає. Від пред'явлення цивільного позову відмовились, так як збитки їм відшкодовано та вибачили обвинуваченому за вчинене. Не заперечив проти проведення спрощеного судового розгляду без дослідження всіх обставин справи і наслідки такого розгляду йому роз'яснено, про що подав письмову заяву (а.с.49)

Відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку з повним визнанням обвинуваченого своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

З'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило загибель потерпілого ОСОБА_4

Відповідно до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан тощо. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 25 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди при призначенні покарання за ст.286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненого злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що пом'якшують його відповідальність, до яких відносить: повне визнання вини, щиросердечне розкаяння у вчиненому, активне сприяння у розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків до початку судового розгляду.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, проживає з рідними. (а.с.77-80)

В досудовій доповіді орган пробації зазначає, що вивченням особи обвинуваченого встановлено низьку ймовірність вчинення повторного злочину, а тому виправлення можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк. На думку органу пробації виконання покарання можливе в громаді за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів. (а.с.33-35)

Суд вважає, що наведені пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, поведінка обвинуваченого після ДТП, його ставлення до потерпілого, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, внаслідок чого потерпілий просив не призначати йому суворого покарання, з врахуванням особи обвинуваченого, дають підстави застосувати для ОСОБА_1 положення ст.75 КК України, оскільки виправлення останнього та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою з іспитовим строком та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.2,3,4 ст.76 КК України .

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 КК України необхіднообговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, яке застосовується у випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з грубим або повторним порушенням порядку користування таким правом.

В судовому засіданні, як обвинувачений та його адвокати, так і потерпілий просили не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, а вид його трудової діяльності, пов'язаний професією водія оскільки він працює водієм у приватного підприємця (а.с.94) і позбавлення його права керувати транспортними засобами позбавить його основного джерела доходу, в умовах відсутності вакансій на ринку праці, що підтверджено матеріалами справи

При цьому, обвинувачений пояснював, що він раніше не притягався ні до адміністративної відповідальності за порушення ПДР ні до кримінальної відповідальності, вчинив ДТП з необережності у тверезому стані.

Такі твердження обвинуваченого заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджені матеріалами справи.

Згідно висновку щодо результаті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного в Долинській ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_1 на день вчинення ДТП перебував в тверезому стані. За повідомленням Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру в його крові етиловий спирт не виявлено.(а.с.56,57). Згідно даних управління інформаційної підтримки та координації поліції ГУНП в Івано-Франківській області від 08 серпня 2017 року згідно обліків ІП «Адміністративні правопорушення» ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України не притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил Дорожнього руху України. До адміністративної відповідальності був притягнутий за правопорушення вчиненні під час інкримінованого злочину (а.с.86).

З листа Тяпчанської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 29 вересня 2017 року за №389 вбачається, що обвинувачений неодноразово надає безкоштовні транспортні послуги громаді села (а.с.95)

Що стосується застосування до обвинувачення додаткового покарання, яке відповідно до санкції ч.2 ст.286 КК Україниє факультативним покаранням і питання про його призначення є правом, а не обов'язком суду, то з урахуванням викладених обставин, просьби потерпілого, особи обвинуваченого, позитивних характеристик, те, що він вчинив злочин з необережності у тверезому стані, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався, його діяльність яка пов'язана з використанням транспортного засобу і автомобіль, за допомогою якого обвинувачений надає відповідні послуги, є єдиним джерелом його доходів то суд приходить до висновку про залишення за ним права керування транспортним засобом.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України:

Речові докази після вступу вироку у законну силу:

- вантажний автомобіль "КРАЗ-6510", реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_8 - залишити йому, як власнику (законному володільцю);

- мотоблок марки ZUBRJR-Q79E, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_4 - залишити йому, як законному володільцю;

- фрагменти осипу частин металу, які зберігаються в кімнаті речових доказів Долинського ВП Калуського ВП УНП в Івано-Франківській області (м. Долина, вул.. Яворницького,8) - знищити відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі на залучення експерта в рамках кримінального провадження (довідки про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні №12017090160000328) в розмірі 2768,36 грн., відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу слід залишити попередньо обрану - особисте зобов'язання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-374 КПК України суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами .

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий термін - 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи:

- з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2768 (дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 36 коп. судових витрат, затрачених на залучення експерта (Рахунок р/р 31112115700002 за кодом класифікації доходу 24060300 "Інші надходження" отримувач коштів: управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської, код ЄРДПОУ:37952250, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області. Код банку отримувача: 836014. Вид плпатежу: за експертизи - 4.2-378/17, 4.2-377/17, 4.2-528/17)

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін, - особисте зобов'язання.

Речові докази:

- вантажний автомобіль "КРАЗ-6510", реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_8 - залишити йому, як власнику;

- мотоблок марки ZUBRJR-Q79E, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_4 - залишити йому, як законному володільцю;

- фрагменти осипу частин металу, які зберігаються в кімнаті речових доказів Долинського ВП Калуського ВП УНП в Івано-Франківській області (м. Долина, вул.. Яворницького,8) - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Поляниця М.М.