Рішення № 69547140, 10.10.2017, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1635/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2017 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої суддіЛісняк В.В.

за участі секретаряКоваль Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго в особі Криничанського центру обслуговування клієнтів (ЦОК) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом і пояснив, що на підставі договору № 0703099 від 12.04.2007 року про постачання електричної енергії між сторонами укладена угода про електропостачання, згідно якої позивач зобов'язаний постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов'язаний своєчасно спожиту електроенергію оплачувати. Але відповідач з січня 2016 року оплату за електроенергію регулярно не вносив, оплату проводив не в повному обсязі, допустивши виникнення заборгованості за період з 01 січня 2016 року по 01 вересня 2016 року в сумі 13646,57 гривень. Контролером зняті показники на 11.01.2016 року, згідно яких борг склав 43,50 грн. Тому був виписаний рахунок за електроенергію, який відповідач ОСОБА_1 сплатив, що свідчить про те, що відповідач визнав умови договору про користування електроенергією від 12.04.2007 року. Надалі контролера до приладу вимірювання не допускали, доступ до приладу був здійснений 30.08.2016 року, на підставі чого був виданий рахунок за електроенергію з показниками на 02.09.2016 року, який надіслано ОСОБА_1. Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем, споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі відповідно до договору та Правил. Тому представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 13646,57 гривень та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він не є власником будинку. На підставі договору з 2007 року користувався електроенергією, але з 2012 року він там не проживає, але навідувався, сплачував платежі, користувався електроенергією до 2016 року. З 2012 року до початку 2016 року в цьому будинку проживав його квартирант, контролер приходив, приносив роздруківку для оплати по рахунку, з січня 2016 року в будинку ніхто не проживав, він сплатив за квитанцією 1/42 від 21.03.2016 року 43 грн.50 коп.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що нарахування суми, предявленої відповідачу не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач не є власником будинку, контролери вчасно не надавали платіжні рахунки.

Судом встановлено, що згідно договору № 0703099 від 12.04.2007 року про користування електричною енергією, між позивачем і відповідачем склались договірні відносини по постачанню та користуванню електричною енергією. Договір укладається на три роки і вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна зі сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення. Договір може бути розірваний достроково у разі зміни споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією. Згідно повідомлення представника позивача, яке підтвердив відповідач, заяву про розірвання договору та повідомлення про зміну свого місця проживання відповідач ОСОБА_1 не повідомив. Згідно Правил користування електричною енергієюдля населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року, відповідач зобовязаний щомісячно оплачувати вартість спожитої електричної енергії, узгоджувати з Енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшеня споживання електричної потужності, але відповідач, всупереч вимогам ст.526 ЦК України, порушуючи п.22 Правил користування електроенергією для населення, зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії з січня 2016 року виконував не належним чином, заборгувавши за період з 01 січня 2016 року по 01 вересня 2016 року в сумі 13646,57 гривень, що підтверджується обліковими даними проведених платежів по особовому рахунку.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення. За положеннями ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного чи іншого обладнання.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-Х11, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-1У споживачем є фізична особа чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до пункту 2Правил користування електричною енергієюдля населення (ПКЕЕН), затвердженихпостановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, обєктом споживача є житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст.202 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особами, згідно п.2 ч.1 ст.208 ЦК України.

Разом з тим, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.218 ЦК України).

Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення договір про користування електричною енергією між побутовим споживачем і енергопостачальником вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

В судовому засіданні було встановлено і проти цього не заперечував ні відповідач, ні його представник, що відповідачпроживав ІНФОРМАЦІЯ_1/А по вул.Першотравневій в с.Кринички, Криничанського району Дніпропетровської області, уклав договір з позивачем на користування електричною енергією № 0703099 від 12.04.2007 року, отримував електричну енергію, використовував та сплачував надані послуги з електропостачання, що підтверджується розрахунком заборгованості по оплатіспожитої електроенергії за особовим рахунком № 0703099 ( а.с. 5-6)., останній платіж внесено в 2016 року в розмірі 43 грн. 50 коп. за квитанцією № 1/42, таким чином продовжуючи умови договору про користування електричною енергією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між енергопостачальником та відповідачем існують договірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи між позивачем та відповідачем укладено договір про користування електричною енергією № 0703099 від 12.04.2007 року, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався відпускати електричну енергію, а відповідач зобов'язувався користуватись електроенергією, згідно правил та своєчасно вносити плату за спожиту електроенергію. Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору № 0703099 з 2007 року користувався електроенергією, заяви на розірвання договору не подавав.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору у встановлений строк.

Згідно наданого позивачем розрахунку відповідач проводив розрахунки за спожиту електроенергію нерегулярно та не в повному обсязі, станом на 01 вересня 2016 року виникла заборгованість в сумі 13646,57 гривень, рахунок за електроенергію № 939236 від 12 вересня 2016 року відповідач ОСОБА_1 отримав згідно поштового повідомлення. Доводи відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що у нього відсутні права власності чи користування на будинок є не обґрунтованими, оскільки у сторін виникли правовідносини зі споживання електороенергії, на які поширюються норми закону та правила, що регулюють ці правовідносини.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймачі (власники) зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 21 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року зі змінами «знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем», п.42 споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі відповідно до договору та Правил.

Виходячи з положень ст.525 ЦК України, відповідач не має права відмовитися від виконання зобовязань в односторонньому порядку, а тому повинен сплатити борг за спожиту електроенергію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення відповідачем зобовязання, тому згідно зі ст.1166 ЦК України, позов підлягає задоволенню. А задоволення позову, згідно з ст.88 ЦПК України покладає на відповідача обов'язок по сплаті судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго, ЄДРПОУ 34367205, р/р 26034300002555 у Дніпродзержинському відділенні Ощадбанку № 3293 м.Дніпродзержинськ, МФО 306083, заборгованість по оплаті спожитої електроенергії за період з 01 січня 2016 року по 01 вересня 2016 року в сумі 13646,57 гривень та 1378 гривень судового збору, всього 15024,57 гривень (п'ятнадцять тисяч двадцять чотири гривні 57 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_3

р