Рішення № 69546977, 09.10.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7962/16-ц

Провадження №2/202/665/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 жовтня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної організації «Комбінат Салют», треті особи: Профспілка працівників системи Держрезерву України, ОСОБА_2 профспілкова організація Державної організації «Комбінат «Салют»,про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у грудні 2016 року звернувся до суду з позовом до Державної організації «Комбінат «Салют» про визнання наказу № 104 від 25.10.2016 року «Про зміни до штатного розпису», виданий виконуючим обовязки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_3 та наказу № 33-ос від 25.10.2016 року «Про скорочення штату працівників комбінату», виданого виконуючим обовязки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_3 В обґрунтування якого зазначив, що працював у державній організації «Комбінат «Салют» на посаді провідного фахівця з публічних закупівель. 25.10.2016 року ОСОБА_3 було видано наказ № 104 «Про зміни до штатного розпису», яким було визначено скорочення 18 посад, 4 з яких є посадами за суміщенням, тобто 14 основних посад, з 01.01.2017 року. 25.10.2016 року ОСОБА_3 видано наказ, яким 18 працівників попереджено про звільнення з 30.12.2016 року. Вказує, що посилання на нормативно-правові акти, яке зазначено у наказі № 104 від 25.10.2016 року не розкрито, та є незрозумілим чим саме обґрунтовується скорочення штату. Крім цього, вказані накази не відповідають умовам колективного договору, схваленого 15 грудня 2014 року, відповідно до якого встановлено обовязок адміністрації не допускати масових звільнень працівників понад 10% від загальної чисельності працівників. Строк дії колективного договору до грудня 2017 року. Оскільки на підприємстві працювало 84 працівника, вважає, що звільнення 14 працівників, що складає 17,5 % від загальної кількості працівників, є порушенням вищезазначеного, закріпленого у колективному договорі, обовязку адміністрації із запобігання масових звільнень працівників. А враховуючи те, що з початку року вже звільнено 10% працівників, загальна кількість працюючих зменшилася більше ніж на 25%. Крім цього, наголошував, що накази, з позовом про скасування яких він звернувся до суду, суперечать положенню Галузевої угоди, укладеної між Державним агентством резерву України, у підпорядкуванні якого знаходиться ДО «Комбінат «Салют», оскільки останньою передбачено обмеження кількості звільнених працівників у разі скорочення штату у вигляді 7% від загальної кількості працюючих. Просив суд: визнати незаконним і скасувати наказ №104 від 25.10.2016 року «Про зміни до штатного розпису», виданий виконуючим обовязки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_3 та визнати незаконним і скасувати наказ №33-ос від 25.10.2016 року «Про скорочення штату працівників комбінату», виданий виконуючим обовязки директора Державної організації «Комбінат «Салют» ОСОБА_3.

26.01.2017 року в судовому засіданні було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача, Профспілку працівників системи Держрезерву України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2017 року було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, на стороні відповідача ОСОБА_2 профспілкову організацію Державної організації «Комбінат «Салют».

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДО «Комбінат «Салют» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого зазначив, що працював у ДО «Комбінат «Салют» до 30.12.2016 року. Відповідно до наказу від 20.12.2016 року № 36-ос, 30.12.2016 року його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Вважає, що його було звільнено незаконно, оскільки адміністрацією ДО «Комбінат «Салют» порушено положення колективного договору в частині звільнення більш ніж 10% працівників. Крім цього, вважає, що оскільки п. 1 ч. 1. ст. 40 КЗпП регулює питання звільнення у звязку зі зміною в організації виробництва і праці, яка вже настала, його звільнення 30.12.2016 року на підставі наказу від 20.12.2016 року, яке відбулося у звязку зі змінами до штатного розпису, які вводяться у дію з 01.01.2017 року, тобто вже після його звільнення, є незаконним. Просив суд: визнати наказ від 20.12.2016 року №36-ос про звільнення його з роботи незаконним, поновити його на роботі на посаді провідного фахівця з публічних закупівель державної організації «Комбінат Салют» та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2017 року було об'єднано в одне провадження дві цивільні справи.

В ході розгляду справи позивачем ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 58668,53 грн. ( т.3 а.с. 196-199).

Позивач і представник позивача у судових засіданнях вимоги, викладені у позовних заявах, підтримали та просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Неодноразово подали письмові заперечення, в яких просили відмовити посилаючись на те, що Державна організація «Комбінат «Салют» заснована на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства резерву України і діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року № 517 «Про затвердження положення про Державне агентство резерву України». Паспортом бюджетної програми на 2016 рік, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Наказом Міністерства фінансів України 04.03.2016 року № 090/331 зі змінами визначені стратегічні цілі головного розпорядника, на досягнення яких спрямована реалізація бюджетної програми, серед яких визначено підвищення рівня ефективності діяльності державних організацій Держрезерву України та скорочення штатної чисельності працівників державних організацій Держрезерву. ДО «Комбінат «Салют» є юридичною особою, що здійснює некомерційну господарську діяльність. Засновником ДО «Комбінат «Салют» є держава в особі Державного агентства резерву України. Протоколом Погоджувальної ради Держрезерву України від 20.10.2016 року зафіксовано рекомендації і вимоги Держрезерву України, адресовані керівнику ДО «Комбінат «Салют», в тому числі надати пропозиції щодо оптимізації штатного розпису організації. На виконання листа Державного агентства резерву України від 01.08.2016 року «Щодо формування бюджетного запиту на 2017 рік» ДО «Комбінат «Салют» були надані пропозиції щодо впорядкування штатної чисельності працівників, визначивши чисельність працівників комбінату на 31.12.2016 року в кількості 75,5 одиниць, в тому числі 65,5 одиниць в загальному фонді, і 8 одиниць в спеціальному фонді. Таким чином ДО «Комбінат «Салют» було видано наказ № 33-ос «Про скорочення штату працівників комбінату» від 25.10.2016 року. Станом на 25.10.2016 року штатним розписом ДО «Комбінат «Салют» передбачалося штатна одиниця провідного фахівця з публічних закупівель в загальному фонді. З 01.01.2017 року штатним розписом дана посада не передбачена.

Роботодавцем було дотримано всіх вимог чинного законодавства України, що регламентують вивільнення працівників: було проведено консультації з виборним органом первинної профспілкової організації про майбутнє скорочення; отримано згоду виборного органу профспілкової організації на вивільнення працівників; 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було попереджено про майбутнє вивільнення; дотримано умов переважного права на залишення на роботі; здійснено повний розрахунок та своєчасно видано трудову книжку в останній робочий день 30 грудня 2016 року. Вакантних посад за професією та спеціальністю позивача ані станом на 25 жовтня 2016 року, ані станом на 20 та 30 грудня 2016 року у відповідача не було. ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади, які були на підприємстві, однак він не погодився.

Представник третьої особи Профспілки працівників системи Держрезерву України просив суд задовольнити позовні вимоги позивача. Зазначив, що всупереч умовам колективного договору, укладеного 15.12.2014 року профспілковим комітетом та адміністрацією ДО «Комбінат Салют», строком дії до грудня 2017 року, якими обмежується кількість звільнюваних за ініціативою адміністрації працівників, - здійснено скорочення та звільнення значно більшої кількості працюючих. Окрім цього, між Державним агентством резерву України та центральним комітетом Профспілки працівників системи держрезерву України діє Галузева угода. Угода зареєстрована Міністерством соціальної політики України, реєстровий номер 20 від 30.05.2012р. Пунктом 1.2.2 Угоди обмежує кількість звільнюваних за ініціативою адміністрації працівників (понад 7 відсотків працівників упродовж календарного року). Питання скорочення персоналу погоджується з ЦК Профспілки.

Представник третьої особи ОСОБА_2 профспілкової організації Державної організації «Комбінат «Салют»просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що адміністрацією комбінату з ними було проведено консультації про майбутнє скорочення та ними було надано згоду на скорочення та на вивільнення працівників.

Свідок ОСОБА_4, працювала бухгалтером І категорії в ДО «Комбінат «Салют» з березня 2001 року по 31.12.2016 року. Зазначила, що ДО «Комбінат «Салют» є отримувачем бюджетних коштів. Галузева угода була для неї настільною книгою по якій вона працювала, користувалася додатками за якими нараховувала зарплату працівникам.

Свідок ОСОБА_5, працював заступником директора ДО «Комбінат «Салют» з травня 2012 року по грудень 2016 року. Вказав, що керував розробкою проекту кошторису на 2017 рік. З 01.01.2017 року згідно штатного розпису чисельність працівників становила 72 особи, тобто 18 посад скорочувалося.

Свідок ОСОБА_6, працювала головним бухгалтером ДО «Комбінат «Салют», вказала, що фактично після скорочення чисельності працівників з 01.01.2017 року не відбулося змін щодо форми власності та стратегічних цілей комбінату. Зміни до Статуту комбінату вносилися лише щодо преміювання керівництва підприємства. ДО «Комбінат «Салют» - це бюджетна організація, та загальний фонд оплати праці здійснюється за рахунок асигнування держави. Доцільності скорочення чисельності штату на підприємстві не було.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що Державна організація «Комбінат «Салют» це державна організація, заснована на державній власності, що належить до сфери управління Державного агентства резерву України і діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року № 517 «Про затвердження положення про Державне агентство резерву України». Засновником Організації є держава в особі Державного агентства резерву України (п.1.3 Статуту). Організація є юридичною особою, що здійснює некомерційну господарську діяльність ( п.1.5 Статуту). Організація планує господарську діяльність, виходячи з завдань Держрезерву України ( п.4.7 Статуту). До компетенції уповноваженого органу управління належить затвердження штатного розпису ( п.8.1 Статуту) ( т.1 а.с.217-228).

ДО «Комбінат «Салют» зареєстрована в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів як розпорядник бюджетних коштів, який утримується з державного бюджету. У відповідності до ст.2 Бюджетного Кодексу України, розпорядник бюджетних коштів це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобовязань та здійснення витрат бюджету (т.1 а.с.208).

Відповідно до Колективного договору Державної організації «Комбінат «Салют» на 2015-2017 р., схваленого на загальних зборах трудового колективу ДО «Комбінат «Салют» протокол №2 від 15 грудня 2014 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Індустріальної районної у місті ради Колективний договір між керівництвом та трудовим колективом зареєстровано 29.12.2014 року №366, адміністрація зобовязується: не допускати масових звільнень працівників понад 10% від загальної чисельності працівників. У разі виникнення обєктивних причин технологічного, структурного характеру, реорганізацію, через які неминучі вивільнення працівників з ініціативи адміністрації, проводити їх лише за умови письмового повідомлення профспілкової сторони, не пізніше як за два місяці до неминучих звільнень про причини і терміни вивільнення кількості працівників, що підлягають скороченню. Здійснювати звільнення з підстав, передбачених у п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, лише у випадках, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, та за попередньою згодою профоргану член якої є працівник ( т.1 а.с. 89-99).

Паспортом бюджетної програми на 2016 рік, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України і Наказом Міністерства фінансів України 04.03.2016 року № 090/331 зі змінами визначені стратегічні цілі головного розпорядника, на досягнення яких спрямована реалізація бюджетної програми, серед яких визначено підвищення рівня ефективності діяльності державних організацій Держрезерву України та скорочення штатної чисельності працівників державних організацій Держрезерву. Протоколом Погоджувальної ради Держрезерву України від 20.10.2016 року зафіксовано рекомендації і вимоги Держрезерву України, адресовані керівнику ДО «Комбінат «Салют», в тому числі надати пропозиції щодо оптимізації штатного розпису підприємства (т.1 а.с.36-42, т.2 а.с. 43-46).

24.10.2016 року проведено спільну консультацію адміністрації ДО «Комбінат «Салют» з профспілкою комбінату щодо скорочення штату працівників комбінату, обговорення штатного розпису та зміни робочого графіку окремих підрозділів у відповідності до виробничих потреб. Проект штатного розпису комбінату з 01.01.2017 року, який складений з урахуванням типових штатних нормативів підприємств Держрезерву України, був підтриманий ( т.1 а.с.192-193).

На їх виконання ДО «Комбінат «Салют» 25.10.2016 року видав наказ № 104 «Про зміни до штатного розпису» з 01.01.2017 року, яким передбачено скорочення посад: загального фонду 12, разом 8,5 одиниць; підрозділів комбінату, які займаються допоміжною виробничо-господарською діяльністю і утримуються за рахунок власних надходжень - разом 9,5 одиниць, в тому числі провідного фахівця з публічних закупівель ( т.3 а.с. 178-179).

25.10.2016 року видано Наказ ДО «Комбінат «Салют» про скорочення штату працівників від №33-ос про звільнення з займаних посад 30 грудня 2016 року в звязку із скороченням штату 17 працівників ( т.3 а.с.180-181).

25.10.2016 року ДО «Комбінат «Салют» було подано інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці в кількості 14 працівників (Форма «4-ПН») до Лівобережного центру зайнятості (т.1а.с.209).

Згідно до наказу ДО « Комбінат Салют» від 19.12.2016 року за №137 внесені зміни до наказу №104 від 25.10.2016 року і залишено в штатному розписі: загальним фондом посаду вантажника 1 одиницю; за спеціальним фондом посаду водія навантажувача 1 одиницю ( т.1 а.с. 210).

Згідно штатного розпису станом на 01.01.2017 року чисельність працівників комбінату станом на становить 75,5 одиниць: в тому числі 65,5 одиниць в загальному фонді і 8 одиниць в спеціальному.

Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів ДО «Комбінат» Салют»№ 104 від 25 жовтня 2016 року «Про зміни до штатного розпису» та від 25 жовтня 2016 року № 33-ос «Про скорочення штату працівників комбінату» в цілому у звязку з порушенням адміністрацією ДО « Комбінат «Салют» норм Галузевої Угоди, укладеної між державним агентством резерву України та Профспілкою працівників державного резерву України.

Згідно з Галузевою угодою між Державним агентством резерву України та Центральним комітетом Профспілки працівників системи держрезерву України на 2012-2015 роки, зареєстрованою Міністерством Соціальної політики України 30 травня 2012 року за реєстровим номером 20 (т.1 а.с. 153-179), угода набирає чинності з дня її підписання і діє до перегляду її Сторонами або укладання нової Галузевої угоди. Відповідно до п.1.2.2 Угоди Держрезерв України зобовязується: недопущення вивільнення працівників з ініціативи роботодавця без погодження з профспілковим комітетом у встановленому чинним законодавством порядку. Якщо передбачена загроза масового вивільнення працівників (понад 7% працівників упродовж календарного року), питання скорочення персоналу погоджується з ЦК Профспілки, вживаються заходи для запобігання скорочення з урахуванням пропозиції виборного органу первинної профспілкової організації, зокрема: звільняти працівника лише за відсутності можливостей переведення його за згодою на іншу роботу, що відповідає його кваліфікації або яку він згодний виконувати та керуючись нормами статті 42 КЗпП.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту трудових прав визначені ст.232 КЗпП України.

Згідно до статті 19 КЗпП, контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Оскільки позивач просить суд визнати незаконними накази роботодавця, яким він запроваджує зміни в організації виробництва і праці в цілому, що не захищає права найманого працівника, та беручи до уваги, що вирішення спору про порушення роботодавцем умов колективного договору, в судовому порядку передбачено ч.5 ст.20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та надано профспілці, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Щодо заявлених позовних вимог позивача про визнання наказу №36-ос від 20.12.2016 року про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.06.2011 року працював в ДО «Комбінат «Салют» на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання, з 01.06.2016 року був переведений на посаду провідного фахівця з державних закупівель, з 01.09.2016 року змінена назва посади на провідного фахівця з публічних закупівель.

Станом на 25.10.2016 року штатним розписом ДО «Комбінат «Салют» передбачалася одна одиниця провідного фахівця з публічних закупівель в загальному фонді. З 01.01.2017 року штатним розписом вона не передбачена.

Наказом № 33-ос від 25.10.2016 року позивач був попереджений про звільнення з посади 30.12.2016 року (т.3 а.с.156,180-181, т.3 а.с.156).

Відповідно до копії постанови ОСОБА_2 профспілкової організації ДО «Комбінат «Салют» від 12.12.2016 року питання щодо звільнення позивача, згідно пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України розглядалося на засіданні профспілкового комітету, останній надав згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади провідного фахівця з публічних закупівель (т.1 а.с.213).

Згідно до ч.8 ст.43 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Згоду на розірвання з ним трудового договору первинна профспілкова організація надала 12.12.2016 року, а звільнення відбулось 30.12.2016 року.

Судом встановлено, що позивачеві пропонувались вакантні посади на підприємстві 0,5 ставки від провідного інженера з охорони праці та машиніста холодильних установок ( аміачних) , але ОСОБА_1 від них відмовився (т.3 а.с.159).

Наказом № 36-ос від 20.12.2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного фахівця з публічних закупівель з 30.12.2016 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у звязку із скороченням штату (т.1 а.с.5 ). В день звільнення ОСОБА_1 була видана трудова книжка та проведено повний розрахунок при звільненні, про що не заперечували сторони по справі.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності та штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 цього Кодексу визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2,6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до положень статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 статті 40 , може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

Відповідно до вимог статі 49-2 КЗпП України при вивільнені працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право залишення на роботі, передбачене законодавством; власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про вивільнення пропонує працівникові роботу на підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також в разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник за своїм розсудом, звертається до допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як зазначено у абзаці першому пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року з відповідними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» , розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобовязані зясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, надані сторонами відповідні письмові докази, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту першого частини першої статті 40 КЗпП відбулося з дотриманням з боку відповідача норм діючого законодавства.

Так, судом встановлено, що у ДО «Комбінат «Салют» з відповідним затвердженням Державним агентством резерву України, оптимізовано трудові процеси на комбінаті, внесені зміни до штатного розпису та дійсно відбулося скорочення штату працівників, в тому числі скорочена одна штатна одиниця провідного фахівця з публічних закупівель.

При цьому ОСОБА_1 своєчасно, 25.10.2016 року, повідомлено про майбутнє звільнення за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України з 30.12.2016 року. Профспілковим комітетом ДО «Комбінат «Салют» надана згода на звільнення позивача у звязку зі скороченням штату працівників. Вакантних посад за професією та спеціальністю з 25 жовтня 2016 року по 30 грудня 2016 року у ДО « Комбінат «Салют» не було. За цей час ОСОБА_1 пропонувались дві вакантні посади на підприємстві: машиніста холодильних установок (аміачних) і 0,5 ставки від посади провідного інженера з охорони праці, але останній від них відмовився ( т.3 а.с.159).

Суд не приймає до уваги зауваження представника позивача щодо того, що у листопаді 2016 року ОСОБА_1 не була запропонована вивільнена посада заступника начальника дільниці зберігання. Так, встановлено, що в ДО «Комбінат «Салют» була наявна одна посада заступника начальника дільниці, котру обіймали по 0,5 ставки працівники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 17.11.2016 року ОСОБА_7 звільнилась із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України; ОСОБА_9 переведена на роботу в умовах повного робочого дня, тобто на повну ставку. Таким чином, не можна вважати, що посада заступника начальника дільниці зберігання була вивільнена, оскільки на підприємстві була наявна одна штатна посада, а не 0,5 ставки.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення адміністрацією ДО «Комбінат «Салют» трудового законодавства, повязаних з пропонуванням іншої роботи у державній організації, а саме те, що йому не була запропонована посада заступника директора з фінансових питань. ОСОБА_1 вважає, що відповідно до загального рівня освіти та досвіду він міг обійняти цю посаду, що підтверджується, на його думку, довідкою про знаходження його в резерві на зайняття посади директора ДО « Комбінат «Салют» .

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, має вищу освіту, та в 1987 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут, за фахом інженер-металург, металургія чорних металів.

Відповідно до Посадової інструкції заступника директора з фінансової діяльності ( т.3 а.с. 172-176) на посаду заступника директора з фінансової діяльності призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напрямку та стаж роботи на посаді керівника нижчого рівня або керівника не менше трьох років.

Згідно до штатного розпису посада заступника директора з фінансових питань, яка була введена на комбінаті вже після скорочення чисельності з 01.01.2017 року та звільнення позивача, та не могла бути йому запропонована, оскільки він не має повної вищої освіти відповідного напрямку.

Із зазначеного випливає, що ДО «Комбінат «Салют» при вивільнені ОСОБА_1 виконали вимоги статті 49-2 КЗпП України.

Виходячи з наведеного суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України відбувалося з дотриманням вимог діючого законодавства і не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання незаконним наказу від 20.12.2016 року №36-ос про звільнення з роботи, поновлення його на роботі на посаді провідного фахівця з публічних закупівель державної організації «Комбінат Салют» та стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, а в задоволенні позовних вимог йому відмовлено, то судові витрати відносяться за рахунок держави.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року зі змінами ст. ст. 5-1, 18, 40, 42, 49-2, 232 КЗпП України, ст. ст. 3, 7, 10, 11, 15, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної організації«Комбінат Салют», треті особи: Профспілка працівників системи Держрезерву України, ОСОБА_2 профспілкова організація Державної організації «Комбінат «Салют», про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.П. Слюсар