Рішення № 6954580, 09.11.2009, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 2-571/09

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 листопада 2009 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області  в складі: головуючого – судді Карпушина Г.Л.; при секретарі – Калініченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію. В позовній заяві позивач вказував, що предметом діяльності позивача є надання послуг з теплопостачання у вигляді опалення і гарячого водопостачання. Нарахування за послуги теплопостачання здійснюється виходячи із опалювальної площі (48,00 м.2) та у відповідності до встановлених тарифів. Взаємовідносини позивача і відповідачів по наданню послуг з теплопостачання регулюються Житловим Кодексом України та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

У відповідності до ст. ст. 64, 68 Житлового Кодексу України та п. п. 14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Полтавою КМУ від 17.05.2005 року № 76 відповідачі зобов’язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги теплопостачання в строки, встановлені чинним законодавством.

Позивач у відповідності до наданих повноважень надає послуги з опалення будинку № 72 по вул. К. Маркса м. Хорол Полтавської області. Власниками квартири № 3 цього будинку є відповідачі, які частково виконують покладені законодавством зобов’язання щодо сплати послуг з теплопостачання.

За період з 01.12.2005 року по 01.09.2009 року утворилася заборгованість в сумі 2801 грн. 34 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та прохав стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2801,34 грн., а також витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні не з’явилися будучи належно чином повідомленими про час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи у її відсутність не подавали. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши позицію відповідачів, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що виробником послуги з центрального опалення є позивач, який безпосередньо виробляє вказану послугу та отримує за це плату. Відповідачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Між відповідачами та позивачем з моменту одержання квартири у власність і до моменту розгляду справи в суді договір про надання послуг з централізованого опалення не укладався.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач, як виробник послуг, зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» та п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року передбачено обов’язок відповідачки, як споживача житлово-комунальних послуг, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З наведених вище норм Закону видно, що, маючи обов’язок на укладення договору, сторони по справі допустили його невиконання без поважних причин, а тому ступінь їх вини є однаковою. Зважаючи на те, що між сторонами відсутні договірні відносини, які б визначали зміст та обсяг зобов’язань між ними, на думку суду, вирішення спірних питань, які виникли необхідно проводити згідно з чинним законодавством, яке їх регулює.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону, Закону України «Про теплопостачання» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Житловим Кодексом України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», іншими піднормативними актами, встановлено, зважаючи на те, що значна частина житлових будинків відноситься до державного житлового фонду та перебуває у державній власності, обов’язковість надання послуг з централізованого опалення, яка обумовлена необхідністю забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у будинках.  

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язанні виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 11 ЦК України, передбачено, що підставою виникнення зобов’язання можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

В даному випадку обов’язок позивача, як виробника послуги, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів, передбачено  законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги». Обов’язок відповідачів, як споживачів, оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, закріплений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10 ЖК України, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року, п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року та п.п. 14, 17, 35 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 17.05.2005 року.  

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Судом встановлено, що між сторонами мається зустрічне зобов’язання, яке полягає в тому, що згідно законодавчих актів у сфері теплопостачання, які є чинними на момент розгляду справи та носять обов’язковий характер виконання, позивач зобов’язаний своєчасно та відповідної якості надавати відповідачам послуги з теплопостачання, а відповідачі зобов’язані проводити оплату за надані їй послуги у строки встановлені законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем протягом спірного періоду послуги з центрального опалення відповідачам надавалися своєчасно та відповідної якості. Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 ЖК України передбачено обов’язок відповідачів оплату за надані послуги з теплопостачання проводити щомісячно, не пізніше 20 числа.

Нарахування за послуги теплопостачання здійснюється у відповідності до встановлених тарифів: з 01.09.2005 року по 30.09.2006 року діяли тарифи, затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 15.04.2005 року в розмірі 0,99 грн. за опалення 1 м.2 загальної опалювальної площі квартири на протязі року і сума нарахування складала 47,52 грн.; з 01.10.2006 року по 28.02.2007 року діяли тарифи, затверджені рішенням обласної ради від 10.08.2006 року  в розмірі 2,59 грн. за опалення 1 м.2 загальної опалювальної площі квартири на протязі року і сума нарахування складала 124,32 грн.; з 01.03.2007 року по 31.07.2008 року діяли тарифи, затверджені рішенням обласної ради від 28.02.2007 року в розмірі 2,34 грн. за опалення 1 м.2 загальної опалювальної площі квартири на протязі року і сума нарахування складала 112,32 грн.; з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року діяли тарифи, затверджені рішенням  обласної ради від 20.06.2008 року в розмірі 3,08 грн. за опалення 1 м.2 загальної опалювальної площі квартири на протязі року і сума нарахування складала 147,84 грн.; з 01.05.2009 року діють тарифи, затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 27.03.2009 року в розмірі 3,42 грн. за опалення 1 м.2 загальної опалювальної площі квартири на протязі року і сума нарахування складала 164,16 грн.

Перевіркою законності розроблення та затвердження тарифів з надання послуги по централізованому опаленню встановлено, що останні розробленні та прийнятті на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством, а зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими під нормативними  актами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що починаючи з грудня 2005 року по 01.09.2009 року відповідачі за спожиту теплову енергію розрахунок проводили частково, суд визнає, що ними порушено зобов’язання.

Статтями 611 та 623 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання особа, яка його порушила повинна відшкодувати завдані нею збитки. Беручи до уваги наведені вище норми закону та надані докази, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завданих ними збитків є законною.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Зважаючи на викладене вище та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 538, 544, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 10, 156, 162 ЖК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Постановами Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, № 76 від 17.05.2005 року та № 630 від 21.07.2005 року, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мешканців АДРЕСА_1 на користь ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2801,34 грн. на р/р 26032054500132 ПРУ КБ «ПриватБанк» м. Полтава, МФО 331401, Код ЄДРПОУ 05541083.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на користь ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» на р/р 26032054500132 ПРУ КБ «ПриватБанк» м. Полтава МФО 331401, Код ЄДРПОУ 05541083.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний термін з моменту його оголошення до Хорольського районного суду Полтавської області та подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Г о л о в у ю ч и й: