Постанова № 69545766, 10.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/10416/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

за участю представників:

позивача: Коноваленко Є.Л., довіреність №019 від 30.03.2017,

відповідача: Куць О.Т., довіреність №196-3772/КР від 14.08.2017,

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017

у справі №910/10416/17 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути майно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс" є орендарем нежитлових приміщень на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 81. На фасаді будинку, де знаходяться орендовані приміщення, позивачем були розміщені елементи фасаду, зокрема, металеві пластини із зображенням людей, без будь-яких елементів реклами. Однак, у березні 2017 року відповідач незаконно здійснив демонтаж вказаних елементів фасаду, помилково визначаючи їх як рекламні засоби.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/10416/17 позов задоволено повністю.

Витребувано з чужого незаконного володіння Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" належне Товариству з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс" майно - металеві пластини у кількості 4-х одиниць, що були демонтовані 03.03.2017, та зобов'язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" повернути таке майно Товариству з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс".

Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс" судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/10416/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу КП "Київреклама" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 залишити без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2017, апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/10416/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.10.2017.

В судове засідання, яке відбулось 10.10.2017 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

22.06.2015 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ №115 "Про демонтаж рекламних засобів", яким Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" було наказано у термін до 31.07.2015 забезпечити демонтаж рекламних засобів згідно додатку до цього наказу, у тому числі, чотирьох рекламних вивісок (площею 3 кв.м кожна) за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Велика Васильківська, 81, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс".

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів про демонтаж рекламних засобів від 03.03.2017, у березні 2017 року Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" демонтовано належні позивачу рекламні вивіски у кількості 4-х одиниць за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що такі дії відповідача (демонтаж елементів фасаду) є незаконними та порушують чинне законодавство у сфері реклами, оскільки демонтовані металеві пластини не містили жодних елементів реклами. На думку, позивача, КП "Київреклама" не мало право виконувати вищевказаний наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), так як строк виконання такого наказу сплив ще у липні 2015 року.

За твердженням позивача, вилучення, демонтаж та утримання належного позивачеві майна порушує гарантовані Конституцією України права Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс" на вільне володіння, користування і розпорядження своїм майном. За таких обставин, позивач просив суд витребувати належне йому майно із чужого незаконного володіння та зобов'язати відповідача повернути демонтовані 03.03.2017 металеві пластини у кількості 4-х одиниць.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що за наслідком демонтажу і подальшого зберігання рекламних засобів право власності на таке майно до територіальної громади міста Києва не перейшло. Свої дії щодо організації та проведення демонтажу відповідач вважає правомірними та такими, що відповідають законодавству, оскільки їх вчинення відбувалося на виконання наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з Порядком розміщення реклами в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, який не позбавляє позивача права на отримання рекламних конструкцій після їх вилучення на підставі поданої ним заяви із наданням документа, що підтверджує оплату вимушених витрат КП "Київреклама", пов'язаних з демонтажем рекламних засобів, їх транспортування та подальшим зберіганням.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Регулювання правовідносин, пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві здійснюється відповідно до Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі - Типові правила), Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (надалі - Порядок).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама являє собою інформацію про особу чи товар, що розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а під рекламними засобами розуміються засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Згідно п. 2 Типових правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

У відповідності до п. 1.3. Порядку, самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу.

Згідно п. 17.1. Порядку демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва. Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Відповідно до п. 17.2. Порядку демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку, зокрема, у разі виявлення самовільно встановлених РЗ.

За змістом п. 17.3. Порядку демонтаж рекламних засобів у випадках, встановлених п.17.2 Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

Таким дозвільним органом у місті Києві є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно п. 17.4. Порядку у вказаних у пункті 17.2. цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за- власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами. Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2. цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу. Розповсюджувач реклами зобов'язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлялись на адресу позивача вимоги №15-2724-АО від 03.06.2015, №15-2722-АО від 03.06.2015, №15-2721-АО від 03.06.2015, №15-2761-АО від 03.06.2015, у яких Товариству з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс" вказано на необхідність здійснити демонтаж конструкцій - рекламних вивісок площею 3 кв.м на будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81. Вказані вимоги отримані позивачем 08.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407027036557.

Однак, обставини справи свідчать, що дані вимоги позивачем не виконувались та вказані у них конструкції демонтовані не були.

Відповідно до п. 17.5., 17.6., 17.7. Порядку якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, здійснюється демонтаж РЗ. У разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" для забезпечення його виконання. Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП "Київреклама" на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Пунктом 17.10. Порядку передбачено, що компенсація витрат, понесених підприємством, яке організувало або самостійно проводило демонтаж РЗ, покладається на власника демонтованого РЗ на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт та виставленого рахунка. Компенсація витрат здійснюється в строк, вказаний у рахунку. Компенсація витрат підприємства за зберігання демонтованого РЗ здійснюється власником РЗ за період з дати демонтажу РЗ та по дату повернення РЗ включно на підставі виставленого підприємством рахунка.

Згідно п. 17.11. Порядку розповсюджувач (законний користувач) має право на повернення демонтованого РЗ після звернення до дозвільного органу на підставі таких документів: а) заяви на ім'я начальника довільного органу про повернення демонтованого РЗ; б) документа, що підтверджує право власності (інше майнове право) на конкретний демонтований РЗ; в) документа, що підтверджує оплату вимушених витрат КП "Київреклама", пов'язаних з демонтажем РЗ, їх транспортуванням та подальшим зберіганням; г) документа, що підтверджує право уповноваженої особи на одержання демонтованого РЗ.

Суд відзначає, що відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на підприємство функції та інші повноваження, передбачені Порядком та Статутом підприємства, в тому числі - організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів.

Як підтверджується матеріалами справи, проведений 03.03.2017 демонтаж спірних конструкцій за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81 було здійснено Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на виконання наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2015 №115 "Про демонтаж рекламних засобів". Таким чином, відповідач діяв на підставі розпорядчого документа суб'єкта владних повноважень.

Доказів скасування або визнання незаконним в судовому порядку наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2015 №115 станом на момент розгляду справи позивачем не надано.

Доводи позивача стосовно того, що КП "Київреклама" не мало права виконувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки строк виконання такого наказу сплив ще у липні 2015 року, судом відхиляються враховуючи наступне. В пункті 2 наказу встановлено строк для забезпечення демонтажу рекламних засобів КП "Київреклама", а не строк дії (чинності) самого наказу. Той факт, що з боку відповідача мало місце прострочення виконання покладеного на нього обов'язку жодним чином не спростовує обов'язковості виконання відповідного розпорядчого документа навіть після спливу вказаному у ньому строку.

Разом з тим, позивачем, як власником, заявлено вимоги про витребування з чужого незаконного володіння відповідача майна - металевих пластин у кількості 4-х одиниць, що були демонтовані 03.03.2017. Тобто, предметом спору у даній справі є витребування майна власника від особи, яка утримує це майно.

Факт належності позивачу на праві власності демонтованих 03.03.2017 на підставі наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2015 №115 конструкцій - металевих пластин у кількості 4-х одиниць підтверджується наявними у справі документами, зокрема, актом здачі-прийняття виконаних робіт №СФ-107-1/14 від 17.04.2014, та відповідачем не заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у червні та липні 2017 року звертався до відповідача із вимогою повернути належне йому на праві власності майно - металеві пластини у кількості 4-х одиниць, що були демонтовані 03.03.2017. Однак, відповідачем вказані вимоги не були задоволені та станом на момент розгляду справи спірне майно позивачу не повернуто.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується або розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Правом власності, у відповідності до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

У відповідності до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд відзначає, що правомірність чи неправомірність демонтажу спірних конструкцій не змінює того, що власником цих конструкцій є позивач, якому належать право володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном.

Порядком розміщення реклами в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради №37/6253 від 22.09.2011, не передбачено права відповідача у випадку демонтажу конструкції, яка є власністю іншої особи, і яка звернулася з вимогою про повернення такого майна, утримувати таку конструкцію.

Понесені відповідачем витрати з демонтажу рекламного засобу також не надають права відповідачеві утримувати у себе майно іншої особи, оскільки не позбавляють його права в установленому законодавством порядку звернутися до позивача з вимогами про відшкодування цих витрат.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Вищого господарського суду України від 03.08.2016 та від 22.02.2017 у справі №10/2196/16.

Отже, бездіяльність відповідача щодо непередачі позивачу після його звернення належного йому майна (через посилання на відсутність оплати вимушених витрат відповідача, пов'язаних з демонтажем рекламного засобу, його транспортування, подальшим зберіганням та утримання) є такими, що порушують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА Системний інтегральний сервіс".

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" належного позивачу майна - металевих пластин у кількості 4-х одиниць, що були демонтовані 03.03.2017, та зобов'язання відповідача повернути вказане майно позивачу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог. За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/10416/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі №910/10416/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10416/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов