
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/386/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Лашина В.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
За участю представників сторін:
від ТОВ "Футбольний клуб "Зоря" - ОСОБА_1 за довіреністю;
від ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" - ОСОБА_2 за довіреністю; ОСОБА_3 за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря"
на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017
у справі №916/386/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря"
до приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
про стягнення 2 275 012,56 грн.
ВСТАНОВИВ
У лютому 2017 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря" (далі ТОВ "ФК "Зоря") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі ПрАТ "ФК "Чорноморець") в якому, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог просило стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 514575,84 грн., у тому числі 347819,48 грн. відшкодування штрафів, 4963,20 грн. безпідставно утриманих коштів, 145616,11 грн. пені та 16177,05 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2017 р. (суддя Желєзна С.П.) провадження у справі №916/386/17 за позовом ТОВ "ФК "Зоря" до ПрАТ "ФК "Чорноморець" в частині стягнення грошових коштів від реалізації квитків у розмірі 2 000 000,00 грн. припинено, позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь ТОВ "ФК "Зоря" безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 4 963 грн. 20 коп., пеню у розмірі 145 267 грн. 67 коп., три відсотки річних у розмірі 15 559 грн. 37 коп., судовий збір у розмірі 2 486 грн. 85 коп. грн., в решті позову відмовлено.
Судове рішення в частині припинення провадження у справі мотивовано тим, що відповідачем в процесі розгляду даної справи було повернуто 2 000 000,00 грн. від реалізації квитків на матчі, а тому, суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в цій частині, що є підставою для припинення провадження у справі у зазначеній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Посилаючись на приписи ст. 1015, ч. ч. 1,2 ст. 1017, ч. 3 ст. 203 ЦК України та умови договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р., що був укладений між сторонами, судом першої інстанції зазначено, що відповідачем без отримання письмової згоди позивача було залучено до продажу квитків на матчі третю особу, у звязку з чим, агентська винагорода у розмірі 4 963,20 грн., сплачена на користь третьої особи, підлягає стягненню на користь ТОВ "ФК "Зоря" як безпідставно утримані грошові кошти.
Щодо позовних вимог про відшкодування 40% від суми застосованих до ТОВ "ФК "Зоря" штрафів, судом першої інстанції із посиланням на приписи ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 218, ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України зазначив, що застосування до позивача органами УЄФА або ФІФА дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за своєю правовою природою є збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення. З посиланням на приписи Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів" місцевий господарський суд зазначив, що обовязок з охорони громадського порядку під час проведення футбольних матчів покладено, зокрема, на оператора спортивної споруди, обовязки якого відповідно до умов договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. були покладені та ПрАТ "ФК "Чорноморець". При цьому, судом першої інстанції відхилено доводи позивача в частині посилання на неналежне здійснення відповідачем обовязків, які чинним законодавством покладені на організатора футбольного матчу, оскільки умовами договору, укладеного між сторонами по справі, не передбачено покладання обовязків організатора футбольного матчу на ПрАТ "ФК "Чорноморець". Викладене, з урахуванням умов договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. та положень чинного законодавства, на думку суду першої інстанції свідчить про те, що ПрАТ "ФК "Чорноморець" та ТОВ "ФК "Зоря" були зобовязанні спільними зусиллями забезпечувати охорону громадського порядку згідно встановлених норм УЄФА до, під час та після проведення футбольних матчів.
Судом першої інстанції зазначено, що з урахуванням зробленого застереження у п. 5.8 2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. свідчить про необхідність доведення ТОВ "ФК "Зоря" факту порушення громадського порядку глядачем, який би не належав до тієї або іншої групи глядачів-уболівальників. Проте, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення громадського порядку під час проведення матчів саме з боку глядачів футбольних матчів, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність доводів ТОВ "ФК "Зоря" у частині позовних вимог про відшкодування штрафів у розмірі 347 819,48 грн.
Місцевим господарським судом також зазначено, що розглядаючи наявність причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, суд виходить із того, що неналежне виконання ПрАТ "ФК "Чорноморець" зобовязань в частині забезпечення громадського порядку не може свідчити про наявність причинно-наслідкового звязку між завданими збитками та протиправною поведінкою, оскільки, як було встановлено господарським судом сторони зобовязались спільними зусиллями забезпечити громадський порядок під час проведення футбольних матчів. Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що він приймає до уваги недоведеність ТОВ "ФК "Зоря" вчинення дій, спрямованих на порушення громадського порядку саме глядачами футбольного матчу, а не глядачами-уболівальниками, які повинні забезпечуватися окремим пропуском на стадіон та для яких виділяється не менше 5% від місць загального користування.
З урахуванням наведеного, господарський суд Одеської області дійшов висновку про відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення, а саме причинно-наслідкового звязку, що, в свою чергу, свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення, а, отже, і про відсутність правових підстав для відшкодування за рахунок ПрАТ "ФК "Чорноморець" застосованих до ТОВ "ФК "Зоря" штрафів у розмірі 347 819,48 грн., які за своєю правовою природою є збитками.
Щодо трьох відсотків річних та пені, що були заявлені позивачем судом першої інстанції зазначено, що проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги відмову господарського суду у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Зоря" в частині відшкодування 40% застосованих до останнього штрафів, господарський суд зазначив, що правильний розмір трьох відсотків річних за вказаний період складає 15 559,37 грн. Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є 145 267,67 грн.
Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "ФК "Зоря" з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Одеської області по справі №916/386/17 від 15.05.2017 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь ТОВ "ФК "Зоря" 347819,48 гривень відшкодування штрафів, 348,43 гривень пені та 617,68 гривень трьох відсотків річних скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь ТОВ "ФК "Зоря" грошові кошти в сумі 514575,84 гривень, в тому числі 347819,48 гривень відшкодування штрафів, 4963,20 гривень безпідставно утриманих коштів, 145616,11 гривень пені та 16177,05 гривень трьох відсотків річних.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте з порушенням (неправильним застосуванням) норм матеріального права, а висновки суду - невідповідними обставинам справи, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення.
Так, апелянт посилаючись на розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" та п. 5.8. договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. зазначає, що у відповідача (виконавця) виникає обовязок по відшкодуванню 40% суми застосованого до ТОВ "ФК "Зоря" штрафу, накладеного УЄФА, в випадку, коли він застосований за певні порушення (серед них - за вчинення дій, перерахованих в статті 16 Дисциплінарних правил УЄФА, що і стало підставою для застосування до позивача всіх трьох штрафів). Єдине, що зобовязаний зробити Замовник (ТОВ "ФК "Зоря") - надати докази застосування УЄФА до замовника дисциплінарних санкцій в вигляді штрафу. Саме відповідач, на думку апелянта, повинен був довести, що або він належним чином виконував свої зобовязання за договором і порушення сталося не в наслідок неналежного виконання ним умов договору, або дії, за які накладено на позивача штраф, скоєні саме особами що вказані в відповідному "застереженні" в пункті 5.8 (вболівальниками однієї з команд або співробітниками позивача). Проте, як стверджує апелянт, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього відповідач в справі не надав суду. Навпаки, на думку апелянта, його вина підтверджується як положеннями договору та чинного законодавства, так і тими доказами, що надавав сам відповідач.
Посилаючись на п. 5 "Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів", затвердженим постановою КМ України №341 від 25.04.2012 р. апелянт зазначає, що договором №15 про організацію та проведення футбольних матчів від 19.08.2016 р. ТОВ "ФК "Зоря" доручило, а ПрАТ "ФК "Чорноморець" прийняло на себе виконання всіх обовязків по організації футбольних матчів команди позивача в змаганнях групового етапу ОСОБА_4 УЄФА сезону 2016/2017 років, в т.ч. з забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на стадіоні під час проведення футбольних матчів.
Як стверджує апелянт, на нього уповноваженим органом УЄФА були застосовані три штрафи, а саме штраф в розмірі 5000 євро за вторгнення прихильників на поле, штраф 10000 євро за незаконний банер, штраф 16000 євро за використання фейерверків, кидання предметів та блокування сходів. Скаржник вважає, що всі ці порушення відбулися внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №15 про організацію та проведення футбольних матчів від 19.08.2016 р.
Таким чином, на думку апелянта, висновок суду про доведеність факту протиправної поведінки як з боку ПрАТ "ФК "Чорноморець" так із боку ТОВ "ФК "Зоря" в частині забезпечення громадського порядку під час проведення футбольних матчів не відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того апелянт вважає, що в порушення норм статей 614, 1166 ЦК України та пунктів 2, 6 Розяснення ВАС України №02-5/215 від 01.04.1994 р. суд першої інстанції поклав обовязок доказування факту порушення громадського порядку глядачем, який би не належав до тієї або іншої групи глядачів-уболівальників на позивача, а тому помилково дійшов висновку про недоведеність доводів ТОВ "ФК "Зоря" у названій частині позовних вимог про відшкодування штрафів у розмірі 347 819,48 грн.
Скаржник зазначає, що при умові, що відповідач (тобто особи, що охороняли громадський порядок на стадіоні і були або співробітниками Відповідача або найняті (залучені) відповідачем особи, за дії яких відповідач несе перед позивачем відповідальність відповідно до договору) належним чином виконував би свої обовязки по забезпеченню охорони громадського порядку та громадської безпеки, вони не допустили б скоєння дій, за які на позивача було накладено штраф. Більш того, на думку апелянта, якби відповідач хоча б здійснив заходи з затримання та передання порушників правоохоронним органам для встановлення їх осіб, то в залежності від того, хто дійсно вчинив порушення, відбувся б один з наслідків. Відповідач, за твердженням апелянта, мав би можливість уникнути застосування штрафу згідно пункту 5.8 договору, якби порушник виявився вболівальником однієї з команд або співробітником позивача. Апелянт вважає, що при затриманні особи порушника, досить легко достовірно визначити, що порушник є саме вболівальником однієї з команд: при вивченні квитка такої особи, в якому вказується сектор (ряд, місце), де така особа має знаходитись. Тоді б, як стверджує апелянт, у ТОВ "ФК "Зоря" були б підстави для покладення відповідальності на команду-гостя за дії її вболівальників, або предявлення регресних вимог до порушників щодо відшкодування завданої шкоди, або подання до УЄФА доказів щодо того, що порушники відносяться до іншої групи субєктів відповідальності за Дисциплінарними правилами УЄФА, які несуть відповідальність за іншими статтями Дисциплінарних правил УЄФА.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря" на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/386/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Таран С.В.
Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №604 від 07.07.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у звязку із перебуванням судді Таран С.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2017 р. для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря" на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/386/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря" на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/386/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.
У судовому засіданні від 10.07.2017 р. оголошувалась перерва на 30.08.2017 р.
10.07.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ПрАТ "ФК "Чорноморець" в якому останнє просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ФК "Зоря" відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
21.08.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від ТОВ "ФК "Зоря".
29.08.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано додаткові пояснення від ПрАТ "ФК "Чорноморець".
Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №961 від 29.08.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у звязку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2017 р. для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря" на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/386/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Лашина В.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Зоря" на рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 по справі №916/386/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Лашина В.В.
У судовому засіданні від 30.08.2017 р. оголошувались перерва до 11.10.2017 р.
09.10.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано додаткові пояснення від ПрАТ "ФК "Чорноморець".
11.10.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від ТОВ "ФК "Зоря".
У судових засіданнях представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "ФК "Зоря" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2016 р. між ПрАТ "ФК "Чорноморець" (виконавець) та ТОВ "ФК "Зоря" (замовник) укладено договір №15 про організацію та проведення футбольних матчів.
Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що в порядку та на умовах, передбачених договором, виконавець надає замовнику комплекс послуг (надалі - послуги) щодо організації та проведення трьох футбольних матчів у рамках змагань групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017 за участю команди "ФК "Зоря" (Луганськ), які відбудуться в період з 01 вересня по 15 грудня 2016 року (далі за текстом - матчі/матч) на стадіоні "Чорноморець", що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 (далі за текстом стадіон), а також реалізації квитків на матчі.
Пунктом 2.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. до обовязків виконавця було віднесено, зокрема, в порядку, строки та на умовах, передбачених даним договором, підготувати та надати Замовнику для використання з метою проведення матчу індивідуально визначені обєкти, які розташовані на стадіоні "Чорноморець"; забезпечити якісну роботу технічного персоналу Виконавця на стадіоні під час підготовки до матчу та його проведення; підготувати футбольне поле стадіону для проведення матчу відповідно до вимог документів УЄФА; організувати роботу касирів у касах стадіону з реалізації квитків Замовника у період реалізації квитків з 10:00 до17:00 год.; забезпечити процес контролю та посадки глядачів згідно з придбаними квитками; відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012р. за №341 під загальним керівництвом відповідального офіцера служби безпеки Замовника, Виконавець бере участь у забезпеченні охорони громадського порядку шляхом укладання договорів з відповідними службами органів МВС та МНС про забезпечення охорони до, під час та після матчу для вболівальників, команд-учасниць матчу, офіційних осіб, почесних гостей, представників Замовників, УЄФА та ФФУ, представників ЗМІ; забезпечує охорону громадського порядку (стюарди та волонтери) на трибунах та між секторами стадіону під час матчу; виконувати всі обовязки оператора спортивної споруди, викладені у п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012р. за №341; скласти та надати на підпис Замовнику відповідний акт про надані за договором послуги протягом пяти робочих днів з дати проведення кожного матчу. Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт про надані послуги, підписаний уповноваженими представниками сторін договору та скріплений відбитками круглих печаток сторін.
Згідно з пп. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. виконавець має право вимагати від замовника виконання його обовязків, передбачених договором. Отримати від замовника плату за надані згідно договору послуги. Залучати третіх осіб для реалізації квитків на матчі на підставі договору виключно за письмовою згодою замовника. Винагорода третіх осіб, залучених для реалізації квитків за письмовою згодою Замовника вираховується із загальної вартості реалізованих ними квитків.
Відповідно до пп.. 3.1.2, 3.1.8, 3.1.12 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. замовник зобовязується своєчасно здійснити оплату за надані Виконавцем послуги згідно з договором. Замовник у взаємодії із сектором безпеки АТ "ФК "Чорноморець", із залученням сил та можливостей виконавця, згідно із п. 2.1.21 цього договору, організовує всі необхідні заходи забезпечення громадського порядку, охорони та безпеки на стадіоні та прилеглій до нього території згідно встановлених норм УЄФА.
Умовами п. 4.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. визначено, що вартість послуг по організації та проведенню футбольних матчів (в т. ч. компенсації всіх комунальних витрат та комунікаційних послуг, повязаних із проведенням матчів) за договором складає: 600 000,00 грн. за проведення кожного матчу; 40% від загальної вартості квитків, реалізованих на конкретний матч/три матчі, які заплановані.
Відповідно до п. 4.2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. взаєморозрахунки за цим договором здійснюються наступним чином. Замовник за 10 календарних днів до дати проведення кожного відповідного матчу перераховує на банківський рахунок виконавця 50 % від суми вартості послуг по організації та проведенню кожного матчу, що складає 300 000,00 грн.; інші 50% від суми вартості послуг по організації та проведенню кожного матчу, що складає 300 000,00 грн. замовник перераховує виконавцю протягом 2 робочих днів після дати відповідного матчу. Кошти від реалізованих квитків за кожний окремий матч за вирахуванням: суми винагороди особам згідно з п. 2.2.4 договору та винагороди виконавцю у розмірі 40% від вартості квитків, реалізованих на матч, яка залишилась після сплати винагороди особам згідно п. 2.2.4 договору. Виконавець перераховує на поточний рахунок замовника, зазначений у цьому договорі на протязі 2-х банківських днів після підписання акта у порядку, передбаченому п. 3.1.9.
Положеннями п. 5.8 2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. сторонами було встановлено, що у випадку застосування органами УЄФА, ФІФА до замовника дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за дії глядачів та інших осіб, що перебувають до, під час та після матчу (окрім співробітників замовника, уболівальників команди замовника та команди клубу-гостя) на стадіоні дій, що ображають людську гідність особи або групи осіб на будь-якій підставі, включаючи ознаки кольору шкіри, раси, релігії або етнічного походження, а також дій, перерахованих у ст. 16 Дисциплінарних правил УЄФА, виконавець відшкодовує замовнику 40% суми застосованого до замовника штрафу протягом пяти днів з моменту отримання від Замовника відповідного рахунку з доданим доказом застосування до замовника вказаних у цьому пункті дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу.
Згідно з положеннями п. 7.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 15.12.2016 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань.
В рамках дії даного договору відбулися три футбольні матчі у рамках змагань групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017 за участю команди "ФК "Зоря" (Луганськ), а саме 15.09.2016 р. відбувся матч групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017р.р. за участю команд ФК "Зоря" - ФК "Фенербахче", 03.11.2016 р. відбувся матч групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017р.р. за участю команд ФК "Зоря" - ФК "Фейенорд", 08.12.2016 р. відбувся матч групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017р.р. за участю команд ФК "Зоря" - ФК "Манчестер Юнайтед".
З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2016 р. між сторонами по справі було підписано акт наданих послуг №470, у відповідності до якого відповідачем було надано позивачу послуги, загальна вартість яких складає 2 638 245,97 грн. Окрім того, між сторонами договору було підписано звіти комітента №1,2, 3 від 16.09.2016 р. Грошові кошти у розмірі 2 638 245,97 грн. були переказані ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь позивача у повному обсязі.
04.11.2016 р. між ТОВ "ФК "Зоря" та ПрАТ "ФК "Чорноморець" було підписано акт наданих послуг №589 з реалізації та проведення футбольного матчу та продажу квитків, вартість яких склала 1 675 003,84 грн. та звіти комітента №5, 6, 7 від 04.11.2016 р. За твердженням позивача, грошові кошти за даним актом були сплачені відповідачем не у повному обсязі, в результаті чого, за останнім рахується заборгованість у розмірі 10 207,64 грн.
При зверненні із позовом до суду першої інстанції ТОВ "ФК "Зоря" було зазначало, що відповідачем у порушення умов договору не було надано акту наданих послуг та звітів комітента щодо продажу квитків за період з 04.11.2016 р. по 08.12.2016 р. на груповий матч ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017 за участю команд "ФК "Зоря" - ФК "Манчестер Юнайтед", у звязку з чим, позивач розрахував вартість проданих відповідачем квитків та належних до сплати коштів на користь позивача у розмірі 1 989 792,36 грн. на підставі зареєстрованих відповідачем податкових накладних та інформації, яка надходила від співробітників ПрАТ "ФК "Чорноморець".
Також, звертаючись із позовом ТОВ "ФК "Зоря" зазначило, що відповідачем з порушенням п. 2.2.4 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. було залучено до продажу квитків фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 без письмової згоди позивача, у звязку з чим грошові кошти у розмірі 4 963,20 грн., сплачені останньому у якості агентської винагороди, підлягають перерахуванню на користь ТОВ "ФК "Зоря" як безпідставно утримані.
Крім того, позивач зазначив, що 15.09.2016 р., в порядку виконання договору №15, відбувся матч групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017 р.р. за участю команд ФК "Зоря" - ФК "Фенербахче". Під час матчу відбувся інцидент "field invasions by supporters" - "вихід на поле вболівальника", внаслідок чого, відповідно до статті 16 Дисциплінарних правил УЄФА, Дисциплінарним комітетом з контролю та етики на ТОВ "ФК "Зоря" було накладено штраф в розмірі 5000 євро.
На виконання рішення Дисциплінарного комітету з контролю та етики УЄФА від 13.10.2016 р. по справі №29748-UEL-2016/17 ТОВ "ФК "Зоря" 10.11.2016 року було сплачено штраф в сумі 5000 євро, що в гривневому еквіваленті на дату платежу склало 140872,30 гривень.
Вимога ТОВ "ФК "Зоря" про сплату 40% від сплаченого штрафу (56348,92 грн.) була направлена 17.11.2016 р. листом №380 від 16.11.2016 р. та отримана відповідачем 25.11.2016 р.
03.11.2016 р. на матчі групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017 р.р. за участю команд ФК "Зоря" - ФК "Фейенорд" відбувся інцидент невстановленими особами над тунелем для виходу команд (сектор VIP А) було розміщено заборонений банер, в звязку з чим відповідно до статті 16 Дисциплінарних правил УЄФА Дисциплінарним комітетом з контролю та етики на ТОВ "ФК "Зоря" рішенням від 17.11.2016 р. по справі №3002-UEL-2016/17 було накладено штраф в розмірі 10000 євро.
На виконання рішення Дисциплінарного комітету з контролю та етики УЄФА від 17.11.2016 р. по справі №30025-UEL-2016/17 ТОВ "ФК "Зоря" 25.11.2016 року сплачено штраф в сумі 10000 євро, що в гривневому еквіваленті на дату платежу склало 269902,70 гривень.
Вимога ТОВ "ФК "Зоря" про сплату цієї суми була направлена відповідачеві 16.12.2016 р. листом №406 від 14.12.2016 р. та отримана останнім 27.12.2016 р.
Листами №401 від 28.11.2016 р. та №427 від 26.12.2016 р. відповідачем було відмовлено в сплаті 40% сум штрафів в порядку п.5.8 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р.
08.12.2016 р. під час матчу групового етапу ОСОБА_4 УЄФА 2016/2017р.р. за участю команд ФК "Зоря" - ФК "Манчестер Юнайтед" відбувся інцидент, а саме використання феєрверків, кидання предметів, блокування сходів, вихід на поле прихильників, - в звязку з чим відповідно до статті 16 Дисциплінарних правил УЄФА Дисциплінарним комітетом з контролю та етики на ТОВ "ФК "Зоря" рішенням від 23.02.2017 р. по справі №30142-UEL-2016/17 було накладено штраф в розмірі 16000 євро.
На виконання рішення Дисциплінарного комітету з контролю та етики УЄФА від 23.02.2017 р. по справі №30142-UEL-2016/17 ТОВ "ФК "Зоря" 10.04.2017 року сплачено штраф в сумі 16000 євро, що в гривневому еквіваленті на дату платежу склало 458773,71 гривень.
Вимога ТОВ "ФК "Зоря" про сплату 40% від сплаченого штрафу була направлена 14.04.2017 р. листом №116 від 13.04.2017 р. та отримана відповідачем 20.04. 2017 р.
Отже, посилаючись на п. 5.8. договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. позивач просив стягнути з ПрАТ "ФК "Чорноморець" 347 819,48 грн. відшкодування штрафів.
Також, посилаючись на умови договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. та приписи ст.625 ЦК України просив стягнути з відповідача 145616,11 грн. пені та 16177,05 грн. трьох відсотків річних.
Судом першої інстанції позовні вимоги ТОВ "ФК "Зоря" задоволено частково в частині стягнення пені та трьох відсотків річних та у повному обсязі щодо стягнення безпідставно утриманих грошових коштів у розмірі 4 963 грн. 20 коп., в іншій частині позову, а саме щодо стягнення 347819,48 грн. відшкодування штрафів відмовлено.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У відповідності до ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, матеріалами справи підтверджується, що у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. ПрАТ "ФК "Чорноморець" у визначений строк не було надано позивачу акту наданих послуг та не перераховано належних ТОВ "ФК "Зоря" грошових коштів від реалізації квитків, вартість яких загалом склала 2 000 000,00 грн.
Разом з цим, під час розгляду справи у суді першої інстанції ПрАТ "ФК "Чорноморець" було сплачено на користь ТОВ "ФК "Зоря" грошові кошти від реалізації квитків, що підтверджується платіжними дорученнями № 222 від 15.02.2017 р., № 315 від 28.02.2017 р., № 420 від 17.03.2017 р. та №444 від 24.03.2017 р. на загальну суму 2 000 000,00 грн.
Тобто, відповідачем було визнано заборгованість від реалізації квитків та сплачено останню під час розгляду справи місцевим господарським судом.
Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Отже, враховуючи те, що відповідачем під час розгляду даної справи у суді першої інстанції було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн. від реалізації квитків на матчі, що були предметом позову, колегія суддів вважає, що господарський суд Одеської області дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з ПрАТ "ФК "Чорноморець" грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн. та обґрунтовано припинив провадження у справі у зазначеній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4963,20 грн. безпідставно утриманих коштів, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.2.2.4 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. виконавець має право залучати третіх осіб для реалізації квитків на матчі на підставі договору виключно за письмовою згодою замовника. Винагорода третіх осіб, залучених для реалізації квитків за письмовою згодою замовника вираховується із загальної вартості реалізованих ними квитків.
У відповідності до приписів ст. 1015 ЦК України за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 1017 ЦК України передбачено, що комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2016 р. ПрАТ "ФК "Чорноморець" звернувся до ТОВ "ФК "Зоря" з листом №253 в якому просило надати дозвіл на залучення для реалізації квитків на матчі третіх осіб, а саме ТОВ "Стадіон "Чорноморець" (з агентською винагородою 0%); ТОВ "ГЕРЦ" (з агентською винагородою 8%); ФОП ОСОБА_6 (з агентською винагородою 8%).
Позивач зазначає, що ним було надано дозвіл на залучення даних осіб для реалізації квитків на матчі.
Разом з цим, матеріали справи, а саме звітів принципалу (актів виконаних робіт/послуг) (т.1, а.с. 59-63) вбачається, що відповідачем до реалізації квитків на матчі було залучено також й іншу особу, а саме ФОП ОСОБА_5
Будь-яких доказів на підтвердження погодження з ТОВ "ФК "Зоря" залучення даної особи до реалізації квитків на матчі ПрАТ "ФК "Чорноморець" надано не було, як не було й надано доказів того, що даний випадок був винятковим, цього вимагали інтереси комітента, а тому ПрАТ "ФК "Чорноморець" мав право укласти договір субкомісії без згоди комітента, як то передбачено приписами ст. 1017 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача агентської винагороди у розмірі 4 963,20 грн., яка була сплачена на користь третьої особи, що була залучена до реалізації квитків на матч без погодження з ТОВ "ФК "Зоря".
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 347819,48 грн. відшкодування штрафів, судова колегія зазначає наступне.
Так, пунктом 5.8.2. договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. сторонами було визначено, що у випадку застосування органами УЄФА, ФІФА до замовника дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за дії глядачів та інших осіб, що перебувають до, під час та після матчу (окрім співробітників замовника, уболівальників команди замовника та команди клубу-гостя) на стадіоні дій, що ображають людську гідність особи або групи осіб на будь-якій підставі, включаючи ознаки кольору шкіри, раси, релігії або етнічного походження, а також дій, перерахованих у ст. 16 Дисциплінарних правил УЄФА, виконавець відшкодовує замовнику 40% суми застосованого до замовника штрафу протягом пяти днів з моменту отримання від замовника відповідного рахунку з доданим доказом застосування до замовника вказаних у цьому пункті дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу.
Отже, сторонами договору врегульовано, що виконавець відшкодовує замовнику 40% суми застосованих органами УЄФА, ФІФА дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за дії глядачів та інших осіб, що перебувають до, під час та після матчу, окрім, співробітників замовника, уболівальників команди замовника та команди клубу-гостя.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням контрольно-дисциплінарного комітету від 13.10.2016 р. у дисциплінарній справі №29748-UEL-2016/17 було вирішено оштрафувати ФК "Зоря" на суму 5000 євро за інцидент, а саме вторгнення вболівальників на поле під час гри (ст. 16(2) Дисциплінарного регламенту).
Також, рішенням контрольно-дисциплінарного комітету від 17.11.2016 р. у дисциплінарній справі №30025-UEL-2016/17 було вирішено оштрафувати ФК "Зоря" на суму 10000 євро за інцидент, а саме заборонений банер (ст. 16(2) Дисциплінарного регламенту).
Рішенням контрольно-дисциплінарної та етичної інстанції від 23.02.2017 р. у дисциплінарній справі №30142-UEL-2016/17 було вирішено зробити ФК "Зоря" попередження стосовно вибігання вболівальників на поле, оштрафувати ФК "Зоря" на суму 16000 євро за інцидент, а саме запуск піротехнічних засобів, кидання обєктів, блокування сходів аварійні виходи стадіону (ст. 16(2) Дисциплінарного регламенту).
Отже, за усіма означеними рішеннями ФК "Зоря" було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у відповідності до ч.2 ст. 16 Дисциплінарних прав УЄФА.
Так, відповідно до ч.2 ст. 16 Дисциплінарних прав УЄФА усі асоціації та клуби несуть відповідальність за наступну неналежну поведінку зі сторони своїх вболівальників і можуть підлягати дисциплінарним заходам і директивам, навіть якщо вони можуть довести, відсутність будь-якої халатності під час організації матчу: а) вторгнення (вибігання) або спроба вторгнення (вибігання) на поле гри; b) кидання сторонніх предметів; c) запалення феєрверків та будь-яких інших предметів; d) використання лазерних указок або схожих електронних приладів; е) використання жестів, слів, предметів або будь-яких інших способів щоб передати будь-яке послання, яке не відповідає спортивному змаганню, зокрема послань, які мають політичний, ідеологічний, релігійний, образливий чи провокаційний характер; f) нанесення матеріальних збитків; g) прояв неповаги до національних гімнів або гімну змагань; h) будь-яке інше порушення правопорядку або дисципліни, що зафіксоване на стадіоні або біля стадіону.
Таким чином, із вищевикладеного вбачається, що ТОВ "ФК "Зоря" було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за неналежну поведінку зі сторони своїх вболівальників, що вбачається з самих рішень та ч.2 ст. 16 Дисциплінарних прав УЄФА.
Колегія суддів відзначає, що ані в договорі про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р., ані у нормах чинного законодавства України, ані у регламентних та статутних документах ФФУ та УЄФА не міститься визначення хто саме є вболівальником.
У даному випадку судова колегія відзначає, що відповідно до ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Отже, у даному випадку за відсутності чіткого визначення у договорі про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. поняття "вболівальник", колегія суддів вважає за можливе прийняти до уваги загальноприйняті у відповідній сфері відносин, а саме, з урахуванням змісту договору на підставі якого між сторонами виникли правовідносини, футбольній, значення термінів.
Так, відповідно до ст. 55 Статуту ФФУ Спортивний арбітражний суд (м. Лозанна, Швейцарія) має виключну компетенцію розглядати всі спори в межах діяльності ФІФА та УЄФА, а також апеляції на рішення Апеляційного комітету ФФУ, як орган останньої інстанції. Юрисдикцію зазначеного суду відповідно до п. f ст. 4.01 ОСОБА_7 УЄФА визнають всі клуби, що приймають участь у змаганнях ОСОБА_4 УЄФА.
Так, у п.п. 65, 66 арбітражного рішенні у справі CAS 2014/А/3139 Fenerbahce SK v. UEFA від 1105.12.2013 р. зазначається, що колегія арбітрів зазначає, що ні Стаття 6 Дисциплінарного регламенту УЄФА, ні будь-яка інша стаття Положень УЄФА не дають визначення терміна "вболівальник". Колегія арбітрів Спортивного арбітражного суду (CAS) у справі CAS 2007/А/1217 розглядає це питання таким чином Єдиний спосіб забезпечити відповідальність - це залишити слово "вболівальники" невизначеним, щоб клуби знали, що Дисциплінарний регламент застосовується до будь-якої особи, і вони відповідають за будь-яку особу. поведінка які призводить розумного та об'єктивного спостерігача до висновку, що він або вона є вболівальником нього клубу. Поведінка осіб та їхнє місце знаходження на стадіоні та поблизу нього є важливими критеріями для визначення того, чию команду або клуб вони підтримують.
Крім того, у п.п. 68-70 означеного рішення зазначено, що стосується тягаря доказування, Колегія арбітрів зазначає, що на Клуб, як члена УЄФА, поширюються правила та положення УЄФА, і як такий, він пов'язаний нормами доказового права, що застосовуються в дисциплінарних провадженнях УЄФА. Стаття 45 Дисциплінарного регламенту УЄФА передбачає таке (відповідно): "Як правило, Контрольно-дисциплінарний комітет розяснює факти справи у стислій формі на основі офіційних звітів, зміст яких вважається точним…". Колегія арбітрів звертає увагу, що Стаття 45 Дисциплінарного регламенту УЄФА передбачає, що зміст офіційних звітів вважається точним, що означає, що загальний принцип дисциплінарних справ, відповідно до якого тягар доказування лежить на обвинувачеві, змінено у випадках, що стосуються неточності звітів. Незважаючи на ці висновки, Колегія арбітрів вважає, що навіть якщо тягар доказування лягав би на УЄФА, УЄФА підтвердила свою позицію проти Клубу, беручи до уваги наявні докази.
Судова колегія відзначає, що притягнення ТОВ "ФК "Зоря" до дисциплінарної відповідальності за рішеннями від 13.10.2016 р., 17.11.2016 р. та 23.02.2017 р. ґрунтувались на фактах, що були викладених в офіційному звіті делегата матчу, зміст якого відповідно до вищевикладеного вважається точним. Отже, інциденти, зазначені у рішеннях Контрольно-дисциплінарного комітету УЄФА, за які позивача було притягнуто до відповідальності, були визначені у офіційному рапорті делегата матчу, зміст якого вважається точним.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 22 ЦК України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Отже, у даному випадку притягнення позивача до відповідальності, а саме стягнення штрафів за своєю правовою природою є збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.
Разом з цим, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Тобто, з урахуванням вище приведених положень, необхідними умовами для стягнення збитків є підтверджена належними доказами наявність певного розміру шкоди; підтверджена належними доказами протиправна поведінка заподіювача шкоди; засвідчений належними доказами факт того, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки; докази, що засвідчують наявність ознак вини заподіювача шкоди.
Положеннями ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з проведенням футбольних матчів покладається на: 1) оператора спортивної споруди; 2) організатора футбольного матчу; 3) спеціальних суб'єктів забезпечення громадського порядку та громадської безпеки; 4) футбольні клуби; 5) місцеву державну адміністрацію та орган місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" оператор спортивної споруди (особа, яка на законних підставах здійснює діяльність з управління спортивною спорудою) відповідає за: 1) забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в частині відповідності спортивної споруди вимогам та критеріям, встановленим відповідно до закону; 2) організацію та контроль за поведінкою осіб, які перебувають на території спортивної споруди; 3) створення належних умов для діяльності спеціальних суб'єктів забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. До обов'язків оператора спортивної споруди належать, зокрема залучення до забезпечення громадського порядку та громадської безпеки обслуговуючого персоналу (волонтерів, стюардів, контролерів), зокрема до проведення огляду глядачів з метою недопущення пронесення на територію спортивної споруди предметів і речовин, заборонених правилами поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" визначено, що організатор футбольного матчу (Міжнародна федерація футбольних асоціацій (далі - ФІФА), Об'єднання європейських футбольних асоціацій (далі - УЄФА), Федерація футболу України, їх колективні члени, під егідою яких проводиться футбольний матч, а також інші організації або фізичні особи, які на законних підставах виконують функції щодо організації футбольного матчу) відповідає за забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в частині координації діяльності з підготовки та проведення футбольного матчу, узгодження місця і часу проведення футбольного матчу; встановлення контрольно-перепускного режиму; дотримання умов щодо безпечного розміщення груп глядачів; дотримання глядачами правил поведінки.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів" організатор футбольного матчу, оператор спортивної споруди та футбольний клуб забезпечують громадський порядок та громадську безпеку на території спортивної споруди, її трибунах, а органи Національної поліції - на прилеглій до спортивної споруди території, шляхах евакуації глядачів та в громадських місцях населеного пункту, де проводиться футбольний матч, якщо іншого не вимагає характер матчу або перебіг подій під час його проведення.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів" оператор спортивної споруди та/або відповідний футбольний клуб створюють службу безпеки спортивної споруди (футбольного клубу), яка відповідає за здійснення заходів безпеки під час проведення футбольного матчу, та визначають відповідальну за здійснення таких заходів особу (далі - керівник служби безпеки), на яку покладаються функції із загального керівництва обслуговуючим персоналом. Керівник служби безпеки безпосередньо взаємодіє з керівниками органів Національної поліції, територіальних органів та підрозділів ДСНС. Не пізніше ніж за чотири години до початку футбольного матчу залежно від ступеня ризику та інших обставин суб'єкти забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в межах своїх повноважень, визначених законодавством, розпочинають здійснювати заходи щодо забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки на спортивній споруді та прилеглій до неї території.
У відповідності до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів" обов'язками організатора футбольного матчу є, зокрема припинення неправомірних дій глядачів, зокрема безпосередньо на трибунах спортивної споруди, із залученням осіб, на яких покладено обов'язки із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на території спортивної споруди.
Положеннями п. 2.1 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р., до обовязків виконавця було віднесено, зокрема, в порядку, строки та на умовах, передбачених даним договором, підготувати та надати замовнику для використання з метою проведення матчу індивідуально визначені обєкти, які розташовані на стадіоні "Чорноморець", забезпечити якісну роботу технічного персоналу виконавця на стадіоні під час підготовки до матчу та його проведення, підготувати футбольне поле стадіону для проведення матчу відповідно до вимог документів УЄФА, організувати роботу касирів у касах стадіону з реалізації квитків замовника у період реалізації квитків з 10:00 до 17:00 год., забезпечити процес контролю та посадки глядачів згідно з придбаними квитками, відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. за №341 під загальним керівництвом відповідального офіцера служби безпеки замовника, виконавець бере участь у забезпеченні охорони громадського порядку шляхом укладання договорів з відповідними службами органів МВС та МНС про забезпечення охорони до, під час та після матчу для вболівальників, команд-учасниць матчу, офіційних осіб, почесних гостей, представників Замовників, УЄФА та ФФУ, представників ЗМІ, забезпечує охорону громадського порядку (стюарди та волонтери) на трибунах та між секторами стадіону під час матчу, виконувати всі обовязки оператора спортивної споруди, викладені у п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2012р. за №341, скласти та надати на підпис Замовнику відповідний акт про надані за договором послуги протягом пяти робочих днів з дати проведення кожного матчу. Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт про надані послуги, підписаний уповноваженими представниками сторін договору та скріплений відбитками круглих печаток сторін.
Відповідно до п. 7.02 ст. 7 ОСОБА_7 УЄФА клуб господарів поля (або приймаюча асоціація) відповідає за забезпечення правопорядку і безпеку до, під час та після проведення матчу. Клуб господарів поля (або приймаюча асоціація) може бути притягнутий до відповіді за інциденти будь-якого роду и понести дисциплінарне покарання.
Відповідно до ст. 7.03 ст. 7 ОСОБА_7 УЄФА клуб, що вважається клубом господарів поля, зобовязаний організовувати проведення відповідних матчів на стадіоні відповідно до інструкцій УЄФА (або третьої особи, яка діє від імені УЄФА) і на підставі співробітництва з відповідною асоціацією. Тим не менш, клуб вважається єдиним відповідальним за виконання усіх своїх зобовязань у цьому відношенні.
Отже, з урахуванням вищевикладеного під час проведення матчів у рамках дії договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р., як позивач так й відповідач мали певні обовязки щодо забезпечення охорони громадського порядку згідно встановлених норм УЄФА до, під час та після проведення футбольних матчів.
З урахуванням наведеного та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження здійснення глядачами або іншими особами, що перебувають до, під час та після матчу на стадіоні дій, що ображають людську гідність особи або групи осіб на будь-якій підставі, включаючи ознаки кольору шкіри, раси, релігії або етнічного походження, а також дій, перерахованих у ст. 16 Дисциплінарних правил УЄФА, а навпаки доведеність факту застосування органами УЄФА, ФІФА до замовника дисциплінарних санкцій у вигляді штрафу за дії саме вболівальників, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідача обовязку визначеного п. 5.8.2. договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р.
Судова колегія відхиляє посилання скаржника на те, що для визначення терміну "вболівальник" в цій справі необхідно застосовувати положення договору, а саме п.п. 2.1.21., 5.3., 5.8., а також п.14 Порядку №341, ч.ч.1,3 ст.15, ст. 18, ст. 16 ОСОБА_7 інфраструктури стадіонів УЄФА та п.36.01 ст. 26 ОСОБА_7 ОСОБА_4 УЄФА, оскільки, означеними положеннями лише визначаються вимоги до того, якими саме мають бути сидіння на стадіоні для глядачів, визначення щодо освітлення стадіону, а також порядок розміщення та мінімальну кількість місць у процентному відношення яка має бути виділена для вболівальників команди-гостя.
До того ж, виходячи зі змісту п.36.01 ст. 26 ОСОБА_7 ОСОБА_4 УЄФА для розміщення вболівальників команди гостя виділяється лише 5% загальної місткості стадіону, проте, означене не дає підстав вважати, що вболівальниками є лише 5 % осіб, що присутні на матчі, а стосується лише розміщення означених осіб на стадіоні.
Не є обґрунтованими й посилання апелянта на те, що вболівальниками команд є лише ті особи, які перебувають у спеціально відведених секторах, оскільки такі твердження не відповідають жодним приписам чинного законодавства України, а також умовам договору.
Колегія суддів також відзначає, що апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що інші особи, що перебувають на стадіоні під час матчу та не знаходяться, як стверджує апелянт, у спеціально відведених секторах, не є вболівальниками команди господаря або команди гостя.
Крім того, судова колегія відзначає, що рішенням Спортивного арбітражного суду у справі CAS 2014/А/3139 Fenerbahce SK v. UEFA від 05.12.2013 p., а саме пунктами 67, 80 визначено, що колегія арбітрів дотримується точки зору колегії арбітрів у справі CAS 2007/А/1217, і тому вважає, що головна проблема в цій справі полягає в тому, щоб оцінити. чи повинні порушники, які запустили феєрверк ззовні стадіону (що вплинуло на плавний перебіг матчу) розглядатися вболівальниками клубу в очах розумного та обєктивного спостерігача. Отже, на основі фактів та обставин цієї справи Колегія арбітрів переконана, що порушники, які запустили феєрверк, що вплинув на плавний перебіг матчу, повинні розглядатися як вболівальники клубу. Особливо в очах розумного та обєктивного спостерігача в розумінні Статті 6(1) Дисциплінарного регламенту УЄФА. Тому Клуб повинен вважатися відповідальним за неспокій, викликаний цими людьми.
Отже, суд у даній справі дійшов висновку, що не зважаючи на той факт, що порушники запускали феєрверки ззовні стадіону, вони усе одно визнаються вболівальниками клубу.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Зоря" в частині стягнення з відповідача 347819,48 грн. відшкодування штрафів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Заперечення апелянта щодо безпідставної відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 347819,48 грн. відшкодування штрафів які наведені в позивачем в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях колегією суддів не приймаються до уваги оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами та доказами по справі, а також не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Щодо позовних вимог про стягнення 145616,11 грн. пені та 16177,05 грн. трьох відсотків річних, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог, позивачем було нараховано ПрАТ "ФК "Чорноморець" 3% річних в сумі 16 177,05 грн., розрахунок яких було здійснено на суму заборгованості як від реалізації квитків на матчі та й за відшкодування штрафів.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних має арифметичні помилки, оскільки при здійсненні останнього позивачем не було взято до уваги, що 2016 рік у якому мала місце прострочка платежу з боку відповідача був високосним, а тому, колегією суддів було перевірено розрахунок здійснений судом першої інстанції та встановлено, що здійснений судом розрахунок є арифметично вірним та таким, що здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства та складає 15 559,37 грн. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що 3% річних, які були нараховані позивачем за порушення відповідачем строків оплати коштів за відшкодування штрафів, задоволенню не підлягають та відхиляються судом у звязку із відмовою у задоволенні основної вимоги про стягнення грошових коштів за відшкодування штрафів.
Також, відповідно до п. 5.2 договору про організацію та проведення футбольних матчів №15 від 19.08.2016 р. у разі прострочення виконання сторонами обовязку по взаєморозрахункам згідно з п. 4.1 та 4.2 даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день затримання виконання грошового зобовязання.
Відповідно до розрахунку, що наведений позивачем у позові та заяві про збільшення позовних вимог, останнім було нараховано відповідачеві 145616,11 грн. пені за порушення строків переказу грошових коштів від реалізації квитків.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, відповідно до преамбули 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок розміру пені, що був наданий позивачем колегія суддів відзначає, що останній має арифметичні помилки, оскільки при здійсненні останнього позивачем не було взято до уваги, що 2016 рік у якому мала місце прострочка платежу з боку відповідача був високосним, а тому, колегією суддів було перевірено розрахунок здійснений судом першої інстанції та встановлено, що здійснений судом розрахунок є арифметично вірним та таким, що здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства та складає 145 267,67 грн.
Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 р. є законним та обґрунтованим та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2017 р. у справі №916/386/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Лашин В.В.
Судове рішення № 69545664, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 11.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/386/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: