Рішення № 69545355, 12.10.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2017 р.Справа № 924/686/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Барський птахокомбінат, с. Заможне, Вінницька область

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Шумовецьке, с. Шумівці, Хмельницький район

про стягнення 116000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 5157,40 грн. інфляційних втрат та 1271,00 грн. 3% річних

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за угодою про надання правової допомоги від 01.06.2017р. (у судовому засіданні 11.10.2017р.)

від відповідача: ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги від 13.09.2017р.

У судовому засіданні, згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 12.10.2017р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 216000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 3456,00 грн. інфляційних втрат та 408,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування посилався на те, що помилково сплатив відповідачу кошти в сумі 216000,00 грн., які, на його думку, відповідач отримав без достатньої правової підстави і зобовязаний, згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, їх повернути. При цьому, позивач нарахував на ці кошти 3% річних та інфляційні втрати, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У судовому засіданні 27.09.2017р. представник позивача подав заяву, згідно якої просить стягнути з відповідача 116000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 5157,40 грн. інфляційних втрат та 1271,00 грн. 3% річних. В обґрунтування заяви пояснив, що відповідач 08.06.2017р. частково повернув кошти, отримані без достатньої правової підстави, в сумі 100000,00 грн., з огляду на що, позивач зменшив заявлену до стягнення суму безпідставно отриманих грошових коштів до 116000,00 грн. Натомість, позивачем збільшено період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, відповідно, збільшено до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних.

З огляду на те, що загальний розмір позовних вимог, заявлений до стягнення з відповідача під час подання позову складав 219864,00 грн., а загальний розмір позовних вимог у заяві, поданій 27.09.2017р., складає 122428,40 грн., тобто меншу суму, суд розцінив заяву позивача, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та прийняв її в судовому засіданні 27.09.2017р., що відображено в протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 11.10.2017р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням поданої 27.09.2017р. заяви. Окрім того, заявив клопотання про відшкодування судових витрат за послуги адвоката в розмірі 12500,00 грн., посилаючись на укладену з позивачем угоду про надання правової допомоги від 01.06.2017р.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2017р. підтвердив часткове повернення коштів в сумі 100000,00 грн., зазначивши, що ця сума є надмірно сплаченими коштами. Однак, в судовому засіданні 11.10.2017р., представник відповідача, подавши відзив, проти позову заперечив, вважаючи його необгрунтованим. Свою позицію пояснив тим, що позивач просить повернути кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, хоча, між сторонами склалися правовідносини за договором №22 від 10.06.2016р., на виконання якого позивач і сплатив кошти в сумі 424215,00 грн. Тобто, на думку відповідача, він набув грошові кошти за існування правових підстав і це виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

10.06.2016р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Шумовецьке, як продавець, уклало з товариством з обмеженою відповідальністю „Барський птахокомбінат, як покупцем, договір поставки №22, згідно умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця велику рогату худобу (ВРХ) та свиней, вирощених в господарстві, а покупець зобовязався прийняти та оплатити їх вартість згідно виставленого рахунку (п. 1.1).

За умовами п. 5.1 договору, здача-приймання ВРХ та свиней проводиться ТОВ „Барський птахокомбінат за адресою продавця або за адресою покупця: Вінницька область, Барський район, селище Бар, вул. Кармелюка, 1, за усною домовленістю сторін на підставі приймальної квитанції форми ПК-1 уповноваженими представниками покупця і продавця.

Згідно п. 3.1 договору, покупець оплачує продавцю вартість ВРХ та свиней по договірних цінах (з врахуванням ПДВ), що діють на підприємстві на дату поставки.

Розрахунки за фактично поставлену ВРХ та свиней у живій вазі здійснюються шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця або за готівку (п. 4.1).

Договір набирає чинності 10.06.2016р. і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобовязань по даному договору (п. 6.1).

В матеріалах справи міститься протокол узгодження договірної ціни, як додаток до договору, в якому сторони погодили поставку свиней у кількості 9254 кг, вартістю 173512,50 грн. (без ПДВ).

Матеріали справи містять приймальну квитанцію на закупку худоби, птиці та кролів форми ПК-1 №000186 від 10.06.2016р., накладну від 10.06.2016р., товарно-транспортну накладну від 10.06.2016р. №61, в яких відображено здача відповідачем та приймання позивачем свиней у кількості 37 голів, вагою 9254 кг, вартістю 173512,50 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 208215,00 грн.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення про сплату за свиней загалом на суму 424215,00 грн., а саме: №2130 від 09.06.2016р. на суму 60000,00 грн., №2827 від 08.11.2016р. на суму 24215,00 грн., №2982 від 07.12.2016р. на суму 340000,00 грн.

14.06.2017р. позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 216000,00 грн., як помилково сплачених. Вимога отрмана відповідачем 16.06.2017р., про що свідчить рекомендоване відправлення про вручення поштового відправлення.

Відповідчем частково повернуто суму коштів в розмірі 100000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №516 від 08.06.2017р..

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Загальні підстави для виникнення зобовязання у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, однією з підстав можливості застосування статті 1212 ЦК України є припинення зобов'язань сторін.

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених законом, зокрема, виконанням, здійсненим належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов'язання належним чином розуміється реалізація зобовязаною і управленою сторонами субєктивних прав і обовязків, обумовлених цим зобов'язанням, у суворій відповідності з його змістом, тобто виконання належній особі, в належному місці, в належний строк, з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Загальним щодо належного виконання господарських зобов'язань є відповідність виконання вимогам закону, іншого правового акта, договору, яким визначається зміст конкретного зобов'язання (субєктивні права та обовязки його сторін). При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, і його учасників більше не повязують ті права та обовязки, які раніше з нього випливали.

Зміст наявного в матеріалах справи договору поставки свідчить про те, що відповідач зобовязався поставити позивачу товар, а позивач його оплатити. При цьому, вартість та кількість товару, які відповідач мав поставити, а позивач оплатити, сторони погодили у протоколі узгодження договірної ціни, як невідємного додатку до договору.

Матеріалами справи підтверджується поставка товару відповідачем позивачу у кількості та вартістю, яка погоджена сторонами у протоколі узгодження договірної ціни; дані про те, що у договір, або у його додаток вносилися зміни щодо ціни чи кількості товару, в передбаченому статтею 188 ГК України порядку, відсутні.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахунку позивачем відповідачу грошових коштів в повному обсязі поставленого товару, як передбачено умовами договору. У той же час, позивач сплатив кошти понад суму, яку сторони узгодили у протоколі узгодження договірної ціни. Підтвердженням вказаних обставин є те, що у протоколі була погоджена ціна за 9254 кг - 173512,50 грн. (без ПДВ), позивач прийняв 9254 кг вартістю 173512,50 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ 208215,00 грн. Натомість сплатив 424215,00 грн., тобто на 216000,00 грн. більше.

Вказані вище обставини, свідчать про повне виконання сторонами зобовязань по договору поставки та, відповідно, припинення зобовязань по договору у звязку з виконанням проведеним належним чином у відповідності до ст. 599 ЦК України. У свою чергу, повне виконання сторонами своїх зобовязань по договору свідчить про закінчення строку дії договору, як це передбачено пунктом 6.1 договору.

Вчинення відповідачем фактичних дій по поверненню частини коштів (100000,00 грн.) свідчить про те, що відповідач визнав, що перераховані позивачем кошти в розмірі 216000,00 грн. є сумою коштів поза межами договірних відносин.

Доводи відповідача стосовно того, що сума 116000,00 грн. є надмірно сплаченими коштами, не приймаються до уваги, оскільки ця позиція суперечить положенням ЦК України, який не передбачає такого поняття як "надмірно сплачені кошти".

Оскільки, частина коштів була перерахована позивачем поза межами договірних відносин, відповідно, зобовязання щодо повернення цих грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобовязань, які виникли із договору поставки і погодженої на його умовах ціни. Отже, залишок суми 116000,00 грн. є сумою позадоговірних зобовязань, він підпадає під правове регулювання та в межах статті 1212 ЦК України.

З урахуванням фактичних обставин справи та правової конструкції кондикційних зобовязань (ст. 1212 ЦК України), оскільки сплачені позивачем грошові кошти в сумі 116000,00 грн. є набутими відповідачем за наявності ознак безпідставності такого набуття, позивач цілком обгрунтовано заявив позов про їх стягнення з посиланням на ст. 1212 ЦК України.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуваням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма права застосовується до правовідносин сторін у разі, якщо боржник порушив грошове зобовязання. Однак, в даному випадку, у відповідача не виникло грошового зобовязання. Тим більше, що Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 надав розяснення (п. 5.2), згідно якого обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках, поміж інших, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Оскільки, в даному випадку у відповідача не виникло грошового зобовязання, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, відсутні.

З врахуванням викладеного вище, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 116000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

У частині стягнення з відповідача 5157,40 грн. інфляційних втрат та 1271,00 грн. 3% річних належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання позивача про відшкодування судових витрат за послуги адвоката задоволенню не підлягає оскільки, за змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 6 ст. 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Відшкодування цих витрат можливе за наявності документального підтвердження здійснених витрат, тобто платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач сплатив адвокату кошти за надані юридичні послуги, а його посилання про сплату коштів в майбутньому, не є підставою для їх відшкодування в порядку статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Барський птахокомбінат, с. Заможне, Вінницька область до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Шумовецьке, с. Шумівці, Хмельницький район про стягнення 116000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 5157,40 грн. інфляційних втрат та 1271,00 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Шумовецьке (Хмельницька область, Хмельницькийц район, с. Шумівці; код31998812) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Барський птахокомбінат (Вінницька область, Барський район, с. Заможне, вул. Кармелюка, 65-А; код 34918546) 116000,00 грн. (сто шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) безпідставно отриманих грошових коштів та 1740,00 грн. (одну тисячу сімсот сорок гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині стягнення з відповідача 5157,40 грн. інфляційних втрат та 1271,00 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 17 жовтня 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2 позивачу рек. з повідом. (Вінницька область, Барський район, с. Заможне, вул. Кармелюка, 65-А),

3 відповідачу.