Рішення № 69544636, 10.10.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 915/479/17

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гавзінський Е.І. - довіреність б/н від 30.12.2016 р.,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м.Київ, вул. Є.Сверстюка, б. 23, оф. 916) в особі:

1.Приватного підприємства "Світова музика"

(02222, м.Київ, вул. Сабурова,б.19, кв. 119),

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"

(01024, м.Київ, вул. Лютеранська,15,буд. А, прим. 18)

до відповідача -1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1),

відповідача -2: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_2).

про стягнення коштів ., -

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) звернулася до Господарського суду Миколаївської області в інтересах Приватного підприємства (ПП) "Світова музика" та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)"Ворнер Мьюзік Україна" з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця (ділі - підприємця ОСОБА_2) ОСОБА_2 та фізичної особи - підприємця (ділі - підприємця ОСОБА_3) ОСОБА_3 64000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: 24.05.2016 представником Організації Гавзінським Е.І. складено акт № 26/04/16 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - Акт), відповідно до якого в приміщенні ресторану "Чайхана Хурма" (м.Миколаїв, вул. Велика Морська, б. 74-а) було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів за допомогою обладнання, зокрема, «Litlle Me (Single Mix)» у виконання «Little Mix», «Say lt Right» у виконанні Nelly Furtado,; факт публічного виконання спірних музичних творів засвідчується відеозаписом на DVD-диску.

24.07.2017 Представником відповідача-1 подано суду відзив у якому просять відмовити посилаючись на те, що у приміщення у якому проводилась перевірка орендував підприємець ОСОБА_3 для розміщення кафе-ресторану, у приміщенні якого фізична особа - підприємець ОСОБА_2 орендувала 40 кв.м.

Від відповідача-2 представник у судове засідання не з'явився, поштове відправлення з ухвалою від 20.09.2017 р., направлене відповідачу, повернено до суду органом зв'язку через закінчення строку зберігання, проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду направлено на адресу його реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково на підставі нижченаведеного.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» (далі - Постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України «Про авторське право і суміжні права» - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

01 січня 2016 року між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та приватним підприємством "Світова Музика" укладено договір №АУ010116 про управління майновими авторськими правами (з наступними змінами до нього Додатковою угодою №1 від 01 грудня 2016 року).

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 Договору Видавник надав Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори, які належать Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від його імені використання Творів третіми особами, а також збирати винагороду , розподіляти її та виплачувати.

Умовами пунктів 7.2-7.3 договору передбачено, що організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єкту авторського права без дозволу організації, але за умови отримання попередньої згоди Видавника на такі дії; у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди Видавника, має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які іншій дії-як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

24.01.2014 позивачем та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (видавник) укладено договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АВ-24012014/01), за умовами якого:

- Організації надані повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидавні твори, що належать або протягом дії договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені позивача використання об'єктів авторського права третіми особами (пункт 2.1 Договору № АВ-24012014/01);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 9.2 Договору № АВ-24012014/01).

За умовами Ліцензійного договору від 01.11.2014 №ВЧ -01112014/07-д ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" має майнові права на твори «Say lt Right» у виконанні Nelly Furtado,.

У зв'язку з наведеним, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на момент складення акта (26.04.2016) Організація мала виключні майнові права щодо вказаних музичних творів «Litlle Me (Single Mix)» у виконання «Little Mix», «Say lt Right» у виконанні Nelly Furtado), а отже має право на захист порушених прав.

В обґрунтування позовних вимог Організація зазначає таке:

- факт порушення майнових прав суб'єкта авторського права відповідачем підтверджується:

актом, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами, відповідно до якого встановлено, що в приміщені ресторану "Чайхана Хурма" (м.Миколаїв, вул. Велика Морська, б. 74-а), вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори, серед яких твори під назвами ««Litlle Me (Single Mix)» у виконання «Little Mix», «Say lt Right» у виконанні Nelly Furtado;

відеозаписом фіксації використання музичних творів і розрахунковими документами, в яких зазначено про здійснення в закладах господарської діяльності саме відповідачем;

Договором № № АВ-24012014/01 та Договором № АУ010116;

- використання відповідачем зазначених музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу належного правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушені авторські права, передбачені вимогами пункту «а» статті 50 Закону;

- відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі, а оскільки, на думку позивачів, відповідач припустився порушення щодо двох музичних творів, то з відповідача слід стягнути по 64000 грн. (10 х 3200 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на серпень 2017)* 2, компенсації.

Статтею 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Судом встановлено, що 26.04.2016 представником Організації Гавзінським Е.І. складено Акт, відповідно до якого в приміщенні ресторану "Чайхана Хурма" (м.Миколаїв, вул. Велика Морська, б. 74-а) було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, «««Litlle Me (Single Mix)» у виконання «Little Mix», «Say lt Right» у виконанні Nelly Furtado; факт публічного виконання спірних музичних творів засвідчується відеозаписом на DVD-диску.

При цьому, відповідачем-1 не було надано доказів на підтвердження наявності у нього будь-яких угод щодо використання зазначених творів, а отже, таке використання відбулось відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про авторське право та суміжні права"та без сплати відповідної авторської винагороди.

Поряд з цим, суд зазначає, що у відповідності листа Вищого господарського суду України від 06.07.2017 №07.01-11/1085/17, згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення (абзац третій підпункту 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Водночас відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.

При визначенні розміру компенсації, яку приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" просить суд стягнути в примусовому порядку, останній вважає, що співмірним її розміром за вищевказані правопорушення є 10 мінімальних заробітним плат (32 000грн. (10 мінімальних заробітних плат 10х3200)+32000 = 64000).

Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації та її розміру, суд враховує наступне:

За приписом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

У підпункті 51.3 пункту 51 вищевказаної постанови від 17.10.2012 №12 йдеться про те, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Разом з тим, згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016р., цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Пунктом 3 вказаних положень Закону установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.

Таким чином, суд вважає, що мінімальна заробітна плата, яка на момент прийняття рішення становить 3200 грн., не може бути застосована, як розрахункова велична для визначення розміру компенсації за порушення авторських прав.

В даному випадку вона повинна бути застосована у вищевказаному розмірі -1 600 грн.

З урахуванням вищевикладеного, а також з огляду вищевказаних приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016р., суд вважає обґрунтованим та достатнім розмір компенсації у вигляді 32 000 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЛ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням учасників судового процесу, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Відповідачем-1 у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", що діє в інтересах Приватного підприємства "Світова музика" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" є доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає компенсація за незаконне використання двох творів, у розмірі 32000 грн., тобто у розмірі мінімальної компенсації (16 000 грн.) за використання кожного твору

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача-1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 800 грн.

Щодо позовних вимог до фізична особа - підприємець ОСОБА_3, то в цій частині позовних вимог, слід провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. №23, оф. №916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) в інтересах Приватного підприємства "Світова музика" (02222, м.Київ, вул. Сабурова,б.19, кв. 119, ідентифікаційний код 36463790) компенсацію за незаконне використання твору у сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. №23, оф. №916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (01024, м.Київ, вул. Лютеранська,15,буд. А, прим. 18, ідентифікаційний код 39019265) компенсацію за незаконне використання твору у сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. №23, оф. №916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313) витрати на оплату судового збору у сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до фізична особа - підприємець ОСОБА_3

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2017 року.

Суддя С.М.Коваль