Ухвала суду № 69541680, 17.10.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5960/16-ц

Провадження № 2-з/591/84/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Бурда Б.В.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 43 Будівельник, ТОВ «Спож», Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться вказана цивільна справа. В ході судового розгляду справи позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом зобов’язання Житлово-будівельного кооперативу 43 Будівельник негайно (однак не пізніше 40 днів з дня постановлення ухвали суду) вчинити дії по приведенню діяльності та внутрішніх документів кооперативу у відповідність до вимог закону; заборони Житлово-будівельному кооперативу 43 Будівельник вчиняти будь-які дії спрямовані на припинення юридичної особи.

Суд, вивчивши заяву, матеріали позовної заяви, вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Частиною першою статті 152 ЦПКУкраїни передбачені види забезпечення позову, а частиною третьою цієї статті визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктами 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, суди повинні виходити з того, що наведений у частині першій статті 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених частиною четвертою зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В той же час, у своєму клопотанні позивач не наводить обґрунтованих мотивів в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не надав доказів на підтвердження наявності вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднитися чи зробитися неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову за його необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя