Ухвала суду № 69539252, 05.10.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4889/16-ц

Провадження № 6/487/208/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді - Щербини С.В., при секретарі - Єлишевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання Головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянина України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання ним зобов'язань, покладених рішеннями суду, мотивуючи свої вимоги тим, що останній ухиляється від виконання зобовязання за виконавчими документами.

В поданні зазначивши, що на виконанні в Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання: виконачого листа 2/487/249/2017, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 28.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 17.03.2013 року, з урахуванням 3% річних у розмір 134954,49 грн. та судові витрати у розмірі 1349,66 грн.

Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, вказана постанова направлена рекомендованим листом на адресу боржника, проте повернута до виконавчої служби, у звязку з закінченням строку зберігання.

Боржник самостійно і в добровільному порядку рішення суду не виконує.

Постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника та оголошена заборона на його відчуження, за боржником зареєстровано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

На теперішній час перевірити майновий стан боржника неможливо, на виклики до державного виконавця не зявляється, офіційних доходів в Україні немає.

Проте, згідно повідомлення УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_2 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон та згідно інформації Державної прикордонної служби України неодноразово перетинав державний кордон України.

18.09.2017 року боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №5471909 про стягнення з нього боргу на користь ОСОБА_3, але надати пояснення щодо невиконання рішення суду відмовився, про що було складено акт державного виконавця.

Вказані обставини свідчать проте, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобовязання за виконавчими документами.

В судове засіданні державний виконавець Буділовська О.О. не зявилась, надала до суду заяву, просила розглянути подання за її відсутності, вимоги подання підтримала та просила про його задоволення.

Дослідивши надані матеріали, оцінивши докази, судом встановлено наступне:

За змістом п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів.

За розясненнями, викладеними у п. 14 постанови №6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», провадження з виконання судових рішень є завершальною і невідємною частиною судового провадження по конкретній справі.

Проте, згідно даних автоматизованої системи документу обігу суд Д-3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.01.2017 року у цивільній справі №487/4889/16-ц провадження №2/487/249/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, подана апеляційна скарга ОСОБА_2 та справа 03.10.2017 року направлена до апеляційного суду Миколаївської області.

Отже, подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, не може розглядатися в окремому порядку без матеріалів усього цивільного провадження, яке знаходиться в апеляційної інстанції та без ретельного дослідження усіх обставин справи, тому вказане подання є передчасним.

З наведених підстав суд приходить до переконання, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів з моменту її оголошення та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області у строк та порядку, передбачений ст.294 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина