Ухвала суду № 69538705, 09.10.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1378/16-к

Провадження №11-кп/772/551/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Дедик В.П., Спринчука В.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні зі змінами ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, травня місяця, 02 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, вірменина, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого : ОСОБА_7

потерпілих : ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_8

представників потерпілої ОСОБА_5, захисників : ОСОБА_9, ОСОБА_6

В с т а н о в и в :

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу зі змінами , просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Провадження призначити до нового розгляду у суді першої інстанції.

Потерпіла ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просила вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання за п.1 ч.2 ст.115 КК України довічне позбавлення волі ; за ч.2 ст.189 КК України - 7 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 263 КК України 5 років позбавлення волі з урахуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Задоволити цивільний позов ОСОБА_3 до цивільного відповідача ОСОБА_7 в повному обсязі .

Потерпілий ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу , просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання за п.1 ч.2 ст.115 КК України довічне позбавлення волі ; за ч.2 ст.189 КК України - 7 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 263 КК України 5 років позбавлення волі з урахуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Задоволити цивільний позов ОСОБА_4 до цивільного відповідача ОСОБА_7 в повному обсязі .

Потерпіла ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, просила вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому остаточне покарання з урахуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді довічного позбавлення волі.

Представник потерпілої ОСОБА_5 захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу , просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому остаточне покарання з урахуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді довічного позбавлення волі.

ОбвинуваченийОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року відносно нього за ч.2 ст.189 та за ч.1 ст. 263 КК України скасувати і закрити кримінальне провадження в звязку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.283, ч.2 ст.189 КК України та недоведеністю його вини у вчиненні будь- якого іншого злочину, а в решті вирок залишити без змін.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 в запереченнях на апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_10 просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому остаточне покарання з урахуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді довічного позбавлення волі.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у звязку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України та за ст. 118 КК України виправдано.

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання:

? за ч. 2 ст. 189 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

? за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 11.08.2015 по день набрання вироку законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведені експертизи у розмірі 35381,17 грн. на користь держави.

Цивільний позов заявлений потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої злочином залишено без розгляду.

Вирішено долю речових доказів .

Згідно вироку суду, щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень зазначено наступне.

ОСОБА_11 18.07.2015 біля 18 години в м. Вінниці, керуючи автомобілем марки «Хонда Сівік» зупинився на червоний сигнал світлофору, в лівому ряду на перехресті вул. 40 річчя Перемоги Келецька.

У цей час праворуч від нього зупинився автомобіль «Пежо Експерт», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_12 в салоні якого окрім останнього також знаходились ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, двоє останніх з яких, перебуваючи в салоні автомобіля, почали висловлюватись нецензурною лайкою на адресу водія автомобіля марки «Хонда Сівік» ОСОБА_11

Після початку руху на зелений сигнал світлофора ОСОБА_11 з метою зясування причин такої поведінки останніх, керованим ним автомобілем неподалік перехрестя вул. Келецька та ОСОБА_16 міста Вінниці наздогнав автомобіль ОСОБА_12, в салоні якого також знаходились ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та шляхом поданням світлових сигналів фар змусив їх зупинитись.

Після зупинки вказаних автомобілів на проїжджу частину дороги вийшли усі зазначені особи та у звязку з висловленими образами на адресу ОСОБА_11, між ним та ОСОБА_15 з ОСОБА_14 виникла бійка.

Через декілька хвилин ОСОБА_12 з метою припинення конфлікту дістав із салону свого автомобіля пневматичний пістолет та здійснив з нього декілька пострілів у повітря та два постріли в ОСОБА_11, спричинивши йому невстановлені слідством тілесні ушкодження. Після чого бійка припинилася та всі її учасники залишили місце події.

У подальшому ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив своєму знайомому ОСОБА_7 про наявний конфлікт. Через деякий час на зупинку громадського транспорту «Ляля Ратушна» прибув ОСОБА_7 з ОСОБА_17 та двома невстановленими слідством особами, де з ними зустрівся ОСОБА_11 У ході розмови ОСОБА_11 розповів їм про обставини конфлікту, повідомивши при цьому прикмети ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, після чого поїхав у власних справах.

Цього ж дня, біля 19:00 години ОСОБА_7, ОСОБА_17 та дві невстановлені слідством особи, перебуваючи на даній зупинці громадського транспорту помітили, що по вул. Л. Ратушної в напрямку вул. Хмельницьке шосе міста Вінниці рухаються ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ОСОБА_11 ОСОБА_7, ОСОБА_17 та дві невстановлені слідством особи наздогнали їх навпроти будинку № 78 та почали наносити їм множинні удари в різні частини тіла.

У подальшому, ОСОБА_7, ОСОБА_17 та дві невстановлені слідством особи з місця події зникли, а ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, отримавши від лікарів бригади швидкої медичної допомоги необхідну медичну допомогу відмовились від госпіталізації у лікарню та поїхали до місць свого проживання.

У кінці липня 2015 року, точної дати слідством не встановлено, біля 22:00 години ОСОБА_7 разом із невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, знаходячись в дворі будинку № 83 по вул. Келецька в місті Вінниці, в якому проживає ОСОБА_15, під час зустрічі повідомив останньому, що з його вини 18.07.2015 виник конфлікт із ОСОБА_11 під час якого ОСОБА_7 отримав травму кисті правої руки, у звязку з чим йому заподіяно шкоду, яку необхідно відшкодувати. ОСОБА_15 на пропозицію погодився та передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1500 доларів США.

Після цього, ОСОБА_15 на вимогу ОСОБА_7 викликав по телефону ОСОБА_12 та ОСОБА_14, які прибули на зустріч біля 23:00 години.

Під час розмови ОСОБА_7 повідомив про вище вказані обставини, у звязку з чим ОСОБА_14 з тих же причин, що і ОСОБА_15 передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2000 доларів США, а ОСОБА_12 відмовився передати грошові кошти посилаючись на їх відсутність.

У звязку з відмовою ОСОБА_12 передати грошові кошти в сумі 2500 доларів США, ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, з метою незаконного збагачення, шляхом погроз заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12, не маючи жодних правових підстав для отримання вказаних грошових коштів від останнього, почав вимагати передати йому вищевказану суму грошових коштів. У свою чергу ОСОБА_12, усвідомлюючи реальність погроз ОСОБА_7 та невстановлених досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, про застосування щодо нього насильства, погодився на незаконну вимогу ОСОБА_7 передати йому грошові кошти через декілька днів.

Після цього, через кілька днів на мобільний телефон ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_7 та нагадав про свою вимогу щодо передачі грошових коштів.

Далі ОСОБА_12, усвідомлюючи реальність погроз та не маючи грошових коштів в сумі 2500 доларів США, необхідних для передачі ОСОБА_7, звернувся до свого знайомого ОСОБА_18 про допомогу переконати ОСОБА_7 припинити вимагати грошові кошти. ОСОБА_18 пообіцяв допомогти та запевнив, що ніхто до ОСОБА_12 не буде застосовувати насилля.

Спроби ОСОБА_18 домовитися з ОСОБА_7 про припинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_12, які мали місце за невстановлених слідством обставин, не зупинили протиправні дії ОСОБА_7, про що свідчить те, що через декілька днів невстановлена слідством особа зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_12 та повідомила, що йому ніхто не допоможе і у випадку не передачі грошових коштів до нього буде застосовано насилля.

У подальшому, 10.08.2015 під час суперечки між ОСОБА_18 та ОСОБА_7 з приводу вимагання грошових коштів у ОСОБА_12, яка відбулася на автомобільній дорозі у м. Вінниці по вул. Барське шосе, ОСОБА_7 здійснив постріл в ОСОБА_18 з пістолета конструкції «CZ mod. 27» (чеська збройовка), у результаті чого останній отримав вогнепальне проникаюче поранення грудей та живота від яких помер.

Відповідно до нового обвинувального акту, прокурором Григоряну Д.М. висунуто обвинувачення у тому, що: наприкінці липня 2015 року, точної дати досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, біля 22:00 години ОСОБА_7 разом із невстановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме кримінальне провадження, знаходячись в дворі будинку № 83 по вул. Келецькій міста Вінниці, в якому проживає ОСОБА_15, під час зустрічі повідомив йому, що з вини ОСОБА_19 18.07.2015 виник конфлікт із ОСОБА_11 під час якого ОСОБА_7 отримав травму кисті правої руки, у звязку з чим йому заподіяно шкоду, яку необхідно відшкодувати. ОСОБА_15 на пропозицію ОСОБА_7 погодився і передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1500 доларів США.

Після цього ОСОБА_15 на вимогу ОСОБА_7 викликав по телефону ОСОБА_12 та ОСОБА_14, які прибули на зустріч біля 23:00 години.

Під час розмови ОСОБА_7 повідомив про вищевказані обставини та поставив вимогу про відшкодування завданої йому шкоди, однак ОСОБА_12 відмовився передати грошові кошти в сумі 2500 доларів США, посилаючись на їх відсутність.

У звязку з відмовою ОСОБА_12 передати гроші, ОСОБА_7 почав погрожувати йому спричиненням тілесних ушкоджень. ОСОБА_12, усвідомлюючи реальність цих погроз, з метою припинити вимагання з боку ОСОБА_7 звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_18 Однак, незважаючи на спроби ОСОБА_18 домовитися з ОСОБА_7, останній і надалі продовжив вимагати гроші у ОСОБА_12

Так, ОСОБА_18 з метою вирішення конфлікту щодо вимагання грошей у ОСОБА_12, 10.08.2015 розшукував ОСОБА_7 біля закладу швидкого харчування по вул. Барське шосе, 13, міста Вінниці.

Того ж дня біля 12:20 год. ОСОБА_7 приїхав автомобілем служби таксі до вищевказаного закладу швидкого харчування. Через декілька хвилин автомобілем марки «Део Ланос», держаний номерний знак НОМЕР_2 приїхали водій ОСОБА_20 разом з пасажирами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_7 розпочав розмову із ОСОБА_22, яка тривала близько двадцяти хвилин, під час якої попросив останнього підвезти його на вищевказаному автомобілі до мікрорайону «Вишенька» у місті Вінниці.

Біля 12:40 год. ОСОБА_7 сів на заднє сидіння автомобіля «ДЕО» зліва, ОСОБА_20 на водійське сидіння, ОСОБА_22 на переднє пасажирське сидіння та ОСОБА_21 сів на заднє пасажирське сидіння з права. Далі водій ОСОБА_20 почав разом з ними рух у напрямку вул. Хмельницьке шосе м. Вінниці, де доїхавши до перехрестя вулиць Келецької та Барського шосе, зупинив автомобіль на червоний сигнал світлофору.

У цей час неподалік вищевказаного закладу перебував ОСОБА_18, який помітивши ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109», в якому також знаходився пасажир ОСОБА_23, поїхав за автомобілем «ДЕО Ланос».

Близько 12:42 год. ОСОБА_18 доїхав до перехрестя вулиць Келецької та Барського шосе, де раптово зупинився перед вищевказаним автомобілем, заблокувавши йому проїзд. Після цього, він вийшов з автомобіля разом з ОСОБА_23 та пішов до лівої задньої частини автомобіля «Део Ланос», де на задньому сидінні знаходився ОСОБА_7

Між ОСОБА_18 та ОСОБА_7 відбувся словесний конфлікт, у ході якого лунали з обох сторін погрози щодо застосування насилля.

ОСОБА_18 почав вимагати у ОСОБА_7 вийти із салону автомобіля для розмови, погрожуючи при цьому схожим на пістолет предметом. Отримавши відмову, ОСОБА_18 намагався силоміць відчинити ліві задні дверцята автомобіля «Део Ланос», які в свою чергу намагався зачинити з салону автомобіля ОСОБА_7

У цей час ОСОБА_7, реально сприймаючи активні дії ОСОБА_18 як загрозу своєму життю та здоровю, реалізовуючи своє право на необхідну оборону, вважаючи, що вказане право в ситуації, що склалась, реалізувати не зможе без застосування наявного в нього пістолета зразка 1927/55 pр. конструкції «CZ mod. 27» (Чеська збройовка) калібру 7,65 мм, заводський номер 14285, виробництво Чехія, направив його в напрямку ОСОБА_18 та перевищуючи межі необхідної оборони, діючи за явної невідповідності небезпечності посягання та обстановці, яка склалась, через відчиненні задні ліві дверцята автомобіля умисно здійснив один постріл в напрямку грудей ОСОБА_18

Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_18 вогнепальне проникаюче поранення грудей та живота з ушкодженням великої долі печінки, діафрагми, серця та лівої легені.

У подальшому ОСОБА_18 доставленого до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, де від отриманих тілесних ушкоджень він помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 № 640 від 11.08.2015 у останнього виявлено небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження вогнепального сліпого кульового поранення грудей та живота з ушкодженням великої долі печінки, діафрагми, серця та лівої легені. Ушкодження у ОСОБА_18 спричинено 10.08.2015 від пострілу з вогнепальної зброї снаряд якої був споряджений кулею. Смерть ОСОБА_18 настала від вогнепального поранення грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, яке ускладнилося гострою масивною крововтратою.

Крім того, у момент спричинення ОСОБА_7 вогнепального поранення ОСОБА_18 на місце події прибули знайомі ОСОБА_18 на трьох автомобілях, водії яких відповідно зупинились з різних сторін автомобіля «Део Ланос».

Так, зліва від автомобіля «Део Ланос» зупинився автомобіль марки «Кіа Сід», справа зупинився автомобіль марки «Мазда 6», під керуванням ОСОБА_24, а позаду зупинився мікроавтобус марки «Мерседес-Бенц Спринтер», під керуванням невстановленої досудовим розслідуванням особою. Після цього з вищевказаних автомобілів вибігли невідомі особи. В свою чергу з автомобіля «Мазда 6» вибігли, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та слідом за ними ОСОБА_27 та особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Вказані особи підбігли до автомобіля «Део Ланос», у якому на задньому сидінні знаходився ОСОБА_7 та звертаючись до нього, почали голосно кричати, виражатись нецензурною лайкою та вимагали вийти з автомобіля. Отримавши відмову почали бити ногами по автомобілю «Део Ланос», при цьому пошкодивши його, вивели водія ОСОБА_20, силоміць витягли на проїжджу частину ОСОБА_22, ОСОБА_21 та нанесли їм тілесні ушкодження у вигляді саден та синців. У цей же час ОСОБА_26, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та інші невідомі особи погрожуючи схожими на пістолети предметами, спробували витягти з автомобіля ОСОБА_7

ОСОБА_7, перебуваючи на задньому сидінні вищевказаного автомобіля, реально сприймаючи активні дії вищевказаних осіб як загрозу своєму життю та здоровю, реалізовуючи своє право на необхідну оборону, вважаючи, що вказане право в ситуації, що склалась реалізувати не зможе без застосування наявного в нього пістолета зразка 1927/55 pр. конструкції «CZ mod. 27» (Чеська збройовка) калібру 7,65 мм, заводський номер 14285, виробництво Чехія, направив його в напрямку ОСОБА_26, після чого, перевищуючи межі необхідної оборони, діючи за явної невідповідності небезпечності посягання та обстановці, яка склалась, через відчиненні задні праві дверки автомобіля, умисно здійснив один постріл в напрямку грудей ОСОБА_26

У свою чергу вищевказані особи почали здійснювати постріли з невстановленої травматичної вогнепальної зброї по автомобілю «Део Ланос», пошкодивши його та ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих вогнепальних поранень м'яких тканин передньої черевної стінки справа, задньої поверхні грудної клітки, лівого передпліччя, середнього пальця лівої кисті, забійної рваної рани надбрівної ділянки зліва.

У подальшому ОСОБА_26 доставлено до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, де від отриманих тілесних ушкоджень він помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 641 від 11.08.2015, у ОСОБА_26 виявлено небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження вогнепальне проникаюче поранення грудей у вигляді вхідного поранення на передній поверхні грудей з ушкодженням правої легені та розвитком масивної внутрішньої кровотечі (правобічний гематоракс 2550мл), також виявлено наскрізне вогнепальне поранення лівої кисті (вхідний отвір розташований на тильній поверхні 5-го пальця, вихідний отвір в ділянці тильної поверхні проекції першого запястково-п'ясткового суглобу лівої кисті). Вказані ушкодження виникли від дії вогнепальної зброї. Враховуючи морфологічні характеристики ран, а також дані медико-криміналістичної експертизи, постріл міг бути здійснений з неблизької дистанції (поза межами дії додаткових факторів пострілу або через перешкоду). Напрямок раневого каналу грудей спереду-назад, дещо зліва-направо. Напрямок раневого каналу на лівій кисті свідчить, що куля ввійшла в кисть в ділянці тильної поверхні пятого пальця, пройшла через тканини долоні і вийшла наскрізь в ділянці тильної поверхні проекції першого зап'ястково-п'ясткового суглобу лівої кисті. Смерть ОСОБА_26 настала від вищеописаного вогнепального поранення грудей з ушкодженням правої легені, яке ускладнилось масивною крововтратою. Між вогнепальним ушкодженням грудей та смертю є причинний зв'язок. Вогнепальне поранення грудей у ОСОБА_26 мало ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Крім того, встановлено що ОСОБА_7, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, немаючи на те передбачених законом підстав, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці придбав у невстановленої слідством особи вогнепальну зброю, а саме: пістолет зразку 1927/55 pр. конструкції «CZ mod. 27» (Чеська збройовка) калібру 7,65 мм, заводський номер 14285, виробництво Чехія та десять набоїв до нього калібру 7,65 мм.

Після цього, ОСОБА_7, діючи умисно, усвідомлюючи, що придбаний ним пістолет відноситься до вогнепальної зброї, основне призначення якої є ураження живої цілі, шляхом спричинення вогнепальних поранень, на вчиненому не зупинився зарядив його магазин вісьма патронами калібру 7, 65 мм., який у подальшому помістив до рукоятки пістолету та один патрон дослав у патронник, привівши таким чином вказаний пістолет у бойову готовність та з того часу незаконно носив його безпосередньо при собі.

У звязку з технічними характеристиками вказаного пістолету конструкції «CZ mod. 27», ОСОБА_7 не зміг спорядити до нього останній придбаний патрон, у звязку з чим постійно незаконно його носив в своєму одязі з метою використання у випадку необхідності.

Так, 10.08.2015 біля 12:42 години ОСОБА_7, перебуваючи на задньому сидінні автомобіля НОМЕР_3, дістав з під свого одягу вищевказаний пістолет та під час конфлікту зі своїм знайомим ОСОБА_18, сприймаючи активні дії ОСОБА_18 як загрозу своєму життю та здоровю, реалізуючи своє право на необхідну оборону, здійснив через відчиненні задні ліві дверки автомобіля один постріл із даного пістолета в напрямку грудей ОСОБА_18, коли він знаходився поряд із задніми лівими дверями автомобіля «Део Ланос» на близькій відстані, спричинивши йому вогнепальне проникаюче поранення грудей і живота, з ушкодженням великої долі печінки, діафрагми, серця та лівої легені.

Після цього ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи на задньому сидіння автомобіля марки «Део Ланос», реально, сприймаючи активні дії вказаних вище осіб як загрозу своєму життю та здоровю, реалізуючи своє право на необхідну оборону, вважаючи, що вказане право в ситуації, що склалась реалізувати не зможе без застосування наявного у нього пістолета направив його в напрямку ОСОБА_26 та здійснив із вище вказаного пістолету один постріл в напрямку ОСОБА_26 спричинивши йому вогнепальне проникаюче поранення грудей з ушкодженням правої легені.

В цей час особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження разом з невстановленою слідством особою, застосовуючи дві одиниці невстановлених травматичних пістолетів, спричинили ОСОБА_7 вогнепальні поранення спини, лівої руки та живота з права, після чого всі учасники конфлікту зникли у невідомому напрямку.

У подальшому ОСОБА_7 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_28 та попросив його підїхати на перехрестя вул. Келецька та Барське шосе у м. Вінниці для того, щоб відвезти його в лікарню.

Через декілька хвилин, ОСОБА_28 на автомобілі марки «Ніссан Максима» державний номерний знак НОМЕР_4, підїхав на вказане ОСОБА_7 місце та допоміг йому пересісти з салону автомобіля «Део Ланос» на переднє пасажирське сидіння даного автомобіля.

У момент пересідання з автомобіля «Део Ланос» в автомобіль «Ніссан» ОСОБА_7, діючи умисно, з метою зберігання, носіння та приховання вогнепальної зброї, непомітно від ОСОБА_28 переніс вищевказаний пістолет з салону автомобіля «Део Ланос» в салон автомобіля «Ніссан» та з метою його незаконного перевезення в автомобілі ОСОБА_28, без відома останнього, залишив його під переднім пасажирським сидінням. Під час перевезення ОСОБА_7 в автомобілі «Ніссан» по вул. Барське шосе в напрямку вул. Хмельницьке шосе м. Вінниці, останній пересів у автомобіль швидкої медичної допомоги та був госпіталізований до міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Вінниці.

У ході огляду 10.08.2015 року автомобіля «Ніссан Максима» державний номерний знак НОМЕР_4, під переднім пасажирським сидінням виявлено та вилучено пістолет зразка 1927/55 pр. конструкції «CZ mod. 27» (Чеська збройовка) калібру 7,65 мм, заводський номер 14285, виробництва Чехії, у магазині якого знаходилось 7 патронів калібру 7, 65 мм.

У ході огляду 10.08.2015 в приміщенні міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Вінниці одягу ОСОБА_7, в задній правій кишені джинсових шортів виявлено та вилучено 1 патрон калібру 7, 65 мм.

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 343-Б від 21.09.2015 встановлено, що пістолет, виявлений та вилучений 10.08.2015 під час огляду автомобіля НОМЕР_5, є одноствольною, коротко ствольною, нарізною самозарядною вогнепальною зброєю - пістолетом зразку 1927/55 pp. конструкції «CZ mod. 27» (Чеська збройовка) калібру 7,65 мм, заводський номер 14285, виробництво Чехія. Даний пістолет придатний для стрільби, виготовлений заводським способом. Сім патронів, виявлені та вилучені під час огляду автомобіля НОМЕР_6, є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - патронами калібру 7,65 мм, призначені для стрільби з пістолетів «Браунінг» та іншої зброї під даний патрон. Дані патрони придатні для стрільби. Один патрон вилучений з кишені шортів ОСОБА_7, є бойовим припасом до нарізної вогнепальної зброї - патронами калібру 7,65 мм, призначеним для стрільби з пістолетів «Браунінг», «CZ mod. 27» та іншої зброї під даний патрон. Даний патрон придатний для стрільби.

Вимоги апеляційної скарги прокурора зі змінами мотивовано тим, що суддею Волошиним С.В., який входив до складу колегії суддів, що розглядала кримінальне провадження щодо ОСОБА_7, порушено вимоги ст. 367 КПК України, а саме порушено таємницю наради судів, поскільки під час перебування у нарадчій кімнаті з 22.12.2016 року по 28.12.2016 року для ухвалення вироку відносно ОСОБА_7 , 23.12.2016 року суддя Волошин С.В. постановив судове рішення у цивільній справі за № 127/27110/16-ц, через що є сумніви в неупередженості вказаного судді.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.206 року щодо ОСОБА_7 є незаконним з огляду на положення ч.ч.1,2 ст.370, ч.2 ст.371 КПК України

Вимоги апеляційної скарги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 мотивовано тим, що суд першої інстанції при ухваленні вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, при цьому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності судового рішення фактичним обставинам справи, оскільки на думку потерпілих дав невірну оцінку показам свідків, матеріалам провадження, дійшов до незрозумілого висновку щодо організованої озброєної групи , не проаналізував висновок СМЕ та інші докази належним чином, безпідставно застосував ч.5 ст.36 КК України та виправдав ОСОБА_7 за ст.118 КК України.

Більше того, при винесенні вироку, суд з урахуванням вимог ст. 338 КПК України та прав потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та ОСОБА_29 на підтримання обвинувачення в попередньому обсязі залишив поза увагою необхідність прийняття рішення з урахуванням підтримання обвинувачення потерпілими по ч.2 п.1 ст.115 КК України , всіх зясованих обставин по справі та перевірки їх доказами. В самому вироку в вступній , описовій та резолютивній частинах, взагалі відсутнє будь- яке посилання на існування обвинувачення від потерпілих по ст. 115 КК України, відсутність достатніх підстав для відхилення такого обвинувачення потерпілих та прийняття остаточного рішення по вказаному обвинуваченню потерпілих та зазначенню про це у вироку , що є недопустимим в практиці кримінального процесу й грубо порушує норми кримінального процесуального законодавства.

При винесенні вироку суд призначив покарання по ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого яке явно є несправедливим через мякість з урахуванням всіх обставин справи та смертей двох неповинних молодих людей, що суперечить ст. 414 КПК України.

Вимоги апеляційних скарг захисника ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_5 мотивовано тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення суду допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду , викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки судом порушено вимоги п.2 ч.1 ст.411 КПК України, не відтворено обставини в хронологічному порядку, не оцінено належним чином покази свідків, зокрема ОСОБА_22, ОСОБА_21, висновки щодо перебування ОСОБА_7 у стані необхідної оборони не відповідають встановленим обставинам, неправильно застосовано ст. 36 КК України, істотно порушено вимогам кримінального процесуального закону, а саме вимогам ст.7 , 10, 22, 27, 28 КПК України, не прийнято рішення по обвинуваченню за п.1 ч.2 ст.115 КК України.

В звязку з чим , вирок підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку, визнавши ОСОБА_7 за п.1 ч.2 ст.115 , ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання з урахуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді довічного позбавлення волі.

Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 мотивовано тим, що рішення суду в частині винесення обвинувального вироку є незаконним та належним чином необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в звязку тим, що в ході досудового розслідування і судового слідства та під час винесення рішення суду мали місце істотні порушення і неправильне застосування вимог кримінального та кримінально процесуального закону та підстав очевидної неповноти судового слідства і невідповідністю висновків суду викладених у вироці фактичним обставинам справи, оскільки судом не прийнято до уваги розяснення постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 року № 2 « Про судову практику в правах про злочини проти життя та здоровя особи ; постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року № 1 « Про судову практику у справах про необхідну оборону» ; постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04. 2002 року « Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» ; постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року № 10, всупереч ст.87 КПК України прийнято недопустимий доказ огляд місця події, під час якого з грубим порушенням вимог КПК України вилучено пістолет, патрон при вирішенні питання щодо засудження за ч.1 ст.263 КК України, висновки суду щодо вимагання коштів базуються на припущеннях, доказових підстав для кваліфікації його дій за ч.2 ст. 189 КК України немає, зміст вироку не відповідає п.3 ч.2 ст. 374 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу зі змінами, просив задоволити, при цьому зазначив, що в разі , якщо суд не знайде підстав для нового судового розгляду, просив ухвалити новий вирок ; представників потерпілої ОСОБА_5, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_6, які просили задоволити їх апеляційні скарги, посилаючись на доводи, викладені в них, захисника ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_7, які просили задоволити апеляційну скаргу обвинуваченого, закрити провадження за ч.1 ст.263 , ч.2 ст.189 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги прокурора Карнауха О.П. зі змінами, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4Б, ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На забезпечення законності кримінального провадження суд під час кримінального провадження зобовязаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК, вимог інших актів законодавства.

Вирок ухвалений судом першої інстанції має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 374 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 до суду були направлені з обвинувальним актом, згідно якого ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.189 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачення ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 338 КПК України було змінено та кваліфіковано дії ОСОБА_7 за ст.118, ч.2 ст.189 , ч.1 ст.263 КК України.

При цьому, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали обвинувачення у раніше предявленому обсязі за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, кваліфікуючою ознакою якого є вбивство двох осіб, за ч. 2 ст. 189 КК України вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинена за попередньою змовою групою осіб, за ч. 1 ст. 263 КК України незаконне поводження зі зброєю, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, без передбаченого законом дозволу.

Судом першої інстанції рішення в межах обвинувачення, яке підтримали потерпілі не прийнято, виправдано ОСОБА_7 за ст.118 КК України, визнано винним та засуджено за ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України .

При постановленні вироку судом порушено вимоги ст.374 КПК України.

Мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині виправдувального вироку у разі визнання особи виправданою зазначається формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначених мотивів , з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Згідно ч.3 п.2 ст.374 КПК України, положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом, доведеним, з обовязковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

У мотивувальній частині обвинувального вироку повинні бути чітко і зрозуміло описані ознаки субєктивної сторони кримінального правопорушення.

Всупереч вимог ст.374 КПК України суд формулюючи обвинувачення визнане судом доведеним обмежився лише викладенням обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_30, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та зазначив, що 10.08.2015 року під час суперечки між ОСОБА_18 та ОСОБА_7 з приводу вимагання грошових коштів у ОСОБА_12, яка відбулася на автомобільній дорозі у м. Вінниці по вул. Барське шосе, ОСОБА_7 здійснив постріл в ОСОБА_18 з пістолета конструкції «CZ mod. 27» (чеська збройовка), у результаті чого останній отримав вогнепальне проникаюче поранення грудей та живота від яких помер.

При цьому , суть обвинувачення, яке підтримувалось потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судом не викладено.

Натомість в повному обсязі викладено зміст обвинувачення зміненого в суді.

Обґрунтовуючи свої висновки щодо перебування ОСОБА_7 в стані необхідної оборони, суд першої інстанції належним чином не дослідив ретельно послідовність дій ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_31 , ОСОБА_24 та інших осіб, допустив формулювання які ставлять під сумнів невинність виправданого, вказуючи про те, що ОСОБА_7, перебуваючи в салоні автомобіля здійснив постріл з наявної зброї у ОСОБА_26 та ОСОБА_18 з метою свого захисту від нападу озброєної групи осіб з метою відвернення негативних наслідків, які були спрямовані вказаною групою осіб з метою відвернення негативних посягань, які були спрямовані вказаною групою осіб проти його життя та здоровя , зазначаючи , що перебуваючи у стані необхідної оборони та, розуміючи, що він не зможе припинити напад у інший спосіб, а ніж як застосувати наявну у нього зброю здійснив постріл в сторону ОСОБА_18 та ОСОБА_26, що спричинили їм поранення, які виявились несумісними з життям.

В подальшому суд , викладаючи висновок про виправдання ОСОБА_7 за ст.118 КК України, зазначаючи підстави виправдання вказує, що судом встановлено, що саме ОСОБА_7 було здійснено постріли з вогнепальної зброї та спричинено смерть ОСОБА_18, ОСОБА_26 та в подальшому зазначає, що указані дії ОСОБА_7 були вчинені в межах необхідної оборони. Крім того, мотивуючи доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України суд зазначив, що докази у своїй сукупності підтверджують те, що у ОСОБА_7 була наявна зброя та боєприпаси до неї, які він носив без передбаченого законом дозволу та застосував відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_26.

Суд не вмотивував свої висновки щодо наявності організованої озброєної групи, чітко не відобразив послідовність дій всіх учасників тих подій.

Таким чином, вирок в частині виправдання ОСОБА_7 за ст.118 КК України містить суперечності .

Відсутність точного і ясного опису обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду ставить під сумнів законність, обґрунтованість і справедливість вироку.

Як встановлено, потерпілі підтримали обвинувачення за п.1 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, кваліфікуючою ознакою якого є вбивство двох осіб ; за ч.2 ст.189 КК України вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинена за попередньою мовою групою осіб ; за ч.1 ст. 263 КК України тобто незаконне поводження зі зброєю, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, без передбаченого законом дозволу, відповідно до зміненого обвинувачення в суді дії ОСОБА_7 кваліфіковані прокурором за ст.118 КК України умисне вбивство при перевищенні меж необхідно оборони, за ч.2 ст.189 КК України вимагання , тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинена за попередньою змовою групою осіб, за ч.1 ст.263 КК України незаконне поводження зі зброєю, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, без передбаченого законом дозволу.

У мотивувальній частині вироку суд першої інстанції вказав, що не може погодитись із кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ст.118 КК України, тобто умисне вбивство при перевищенні меж необхідно оборони та із кваліфікацією за п.1 ч.2 ст.115 КК України, тобто умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, кваліфікуючою ознакою якого є вбивство двох осіб.

При цьому обмежився обґрунтуванням та викладенням висновку про виправдання за ст. 118 КК України, хоча враховуючи наявність двох обвинувальних актів ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які кваліфіковані різними статтями кримінального злочину.

Суд першої інстанції не здійснив розгляд усіх складових елементів правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, зовсім не про аналізував докази, про які зазначали потерпілі, підтримуючи обвинувачення ОСОБА_7 за п.1 ч.2 ст.115 КК України, не зазначив мотивів прийняття або відхилення аргументів учасників судового розгляду в порушення засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін.

Зазначене завадило суду ухвалити вмотивоване рішення в цій частині .

Вказані правові положення, викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини , зокрема у справі « Болдя проти Румунії» .

Також у мотивувальній частині виправдувального вироку чітко не викладено, за якою з підстав, зазначених у ч.1 ст.373 КПК України, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_7 за ст.118 КК України.

Всупереч п.5 ч.2 ст.374 КПК України та п.2 ч.4 ст.374 КПК України у вступній частині оскаржуваного вироку не зазначено, що ОСОБА_7 обвинувачувався за п.1 ч.2 ст.115 КК України, а резолютивна частина не містить рішення по обвинуваченню за ст.115 ч.2 п.1 КК України .

Крім того, всупереч вимог п.3 ч.2 ст.374 КПК України у мотивувальній частині не надано конкретного аналізу кожному доказу щодо обставин вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.189 КК України, не зазначено які докази підтверджують чи спростовують доводи обвинуваченого .

Невмотивованість судового рішення є істотним порушенням норм процесуального права , які перешкодили суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення та є підставою для його скасування.

Поскільки судом першої інстанції доведеність чи недоведеність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України як встановлено під час апеляційного розгляду не досліджувалась, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити доводи потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_6 , викладені у апеляційних скаргах щодо наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого п.1ч.2 ст.115 КК України.

Таким чином, наявні підстави для призначення нового розгляду в звязку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги зі мінами прокурора щодо наявності підстав для призначення нового розгляду, оскільки суддя Волошин С.В., який входив до складу колегії суддів, що розглядала кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , порушив таємницю наради суддів, передбачену ст. 367 КПК України, під час перебування у нарадчій кімнаті з 22.12.2016 року по 28.12.2016 року, а саме 23.12.2016 року постановив судове рішення у цивільній справі за № 127/27110/16-ц суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки ці доводи спростовують рішенням суду про виправлення описки від 09.06.2017 року .

Під час нового розгляду суду слід усунути виявлені під час апеляційного розгляду порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити судове рішення з урахуванням доводів, викладених у апеляційних скаргах.

При цьому ,суду слід вирішити питання щодо призначення покарання з урахуванням обсягу доведеного обвинувачення відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого, та визначити покарання, яке буде достатнім та необхідним, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оскільки на думку суду апеляційної інстанції призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого через мякість .

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги прокурора Карнауха О.П. зі змінами, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4Б, ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 задоволити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, через мякість призначеного покарання та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 в суді першої інстанції.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити тримання під вартою на строк 60 діб, починаючи з 09.10.2017 року по 07.12.2017 року.

Судове рішення оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_32 ОСОБА_33 ОСОБА_34

Згідно з оригіналом:

Суддя: