Ухвала суду № 69537456, 06.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7080/15

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Домусчі С.Д., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лісса-С» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання незаконними наказів №438-п від 18.09.2015 року, №564-п від 20.11.2015 року, про визнання протиправними дій щодо проведення перевірок, про скасування податкових повідомлень-рішень, про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 23 лютого 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ТОВ «Лісса-С»:

- визнав протиправними дій відповідача з проведення 18.09.2015 року позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у березні-липні 2015 року та оформлення її результатів шляхом складання акту перевірки №2289/22-03/39066857 від 18.09.2015 року;

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.10.2015 року №0002122203 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 16 585 643,75 грн.;

- визнав протиправним та скасував наказ відповідача від 20.11.2015 року №564-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки»;

- визнав протиправними дії відповідача з проведення в період з 23.11.2015 року по 27.11.2015 року позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишку відємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у березні-липні 2015 року та оформлення її результатів шляхом складання акту перевірки №3902/22-02 від 04.12.2015 року;

- визнав протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.12.2015 року №0002772202 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість з липень 2015 року на суму 44 789 276 грн.;

- стягнув з Державного бюджету України на користь позивача відшкодування податку на додану вартість в сумі 44 789 276,00 грн.;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду, державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси втретє подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 35 а.с. 110-124), в якому у якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що несвоєчасність сплати судового збору повязана зі скрутним майновим становищем податкового органу. Також апелянт зазначив про вчинення дій спрямованих на розшук та залучення додаткових бюджетних асигнувань, для сплати судового збору розмір якого (1 012 686,18 грн.) визначений ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2016 року.

Зазначає апелянт також і те, що вперше апеляційна скарга подана з дотримання строків, проте повернута у звязку з несплатою судового збору, так само як і повторно подана апеляційна скарга.

Крім цього в клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги міститься, у якості поважних причин, посилання на рішення Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені обставини апелянт вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови.

Відповідно до матеріалів справи оскаржена постанова ухвалена 23 лютого 2016 року в порядку письмового провадження (т. 34 а.с. 7-31).

Копія постанови суду першої інстанції від 23 лютого 2016 року отримана представником відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 23 лютого 2016 року (т. 34 а.с. 33).

Вперше апеляційна скарга подана ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 03.03.2016 року (т. 34 а.с. 36-40), але ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2016 року залишена без руху (т. 34 а.с. 46), та в подальшому ухвалою апеляційного суду від 01.04.2016 року повернута апелянту (т. 34 а.с. 53). При цьому ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2016 року залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 року (т. 34 а.с. 213-215)

Повторно апеляційна скарга подана ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 12 квітня 2016 року (т. 34 а.с. 91-95), але залишена без руху ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2016 року (т. 34 а.с. 111-112) та в подальшому ухвалою апеляційного суду від 04 липня 2016 року повернута апелянту (т. 34 а.с. 122).

Втретє апеляційна скарга подана ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 08 грудня 2016 року (т. 35 а.с. 105-109), та після вирішення судом першої інстанції всіх заявлених клопотань та поданих заяв, направлена до Одеського апеляційного адміністративного суду 03 жовтня 2017 року.

Одночасно до поданої 08.12.2016 року апеляційної скарги, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 35 а.с. 110-125).

Вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт обґрунтовує відсутністю належного фінансування, скрутним майновим становищем податкового органу, частковою сплатою судового збору при поданні апеляційної скарги вдруге, повною сплатою судового збору при подання апеляційної скарги втретє. Також апелянт цитує норми КАС України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», викладає хронологію подій щодо апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції та посилається на практику ЄСПЛ,

Викладення хронології подій щодо апеляційного оскарження не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не є поважною причиною і неналежне фінансування, що не підтверджено належними та допустимими доказами, які мали бути додані до клопотання про поновлення строку як при повторному поданні апеляційної скарги, так і при поданні апеляційної скарги втретє, оскільки за інформацією Реєстру підтверджень оплати судового збору ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ЄДРПУО 39549642), у 2016 році, здійснювало сплату судового збору, що спростовує доводи про відсутність фінансування.

Також не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження посилання апелянта субєкта владних повноважень урядової організації, на приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.

Таким чином, наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

При цьому враховується рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року (заява № 32053/13), в п. 53 якого зазначено, що, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, - для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ч. 4 ст. 189, ст. 211, ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року по справі № 815/7080/15 - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності цих причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Розяснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги або у разі визнання зазначених апелянтом інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали апеляційного суду.

Суддя: Домусчі С.Д.