Ухвала суду № 69537309, 10.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року № 876/1527/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача Гащук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Військової частини - польова пошта В 4680 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Військової частини - польова пошта В 4680 про визнання неправомірними дій, скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Військової частини - польова пошта В 4680, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просили: визнати неправомірними дії відповідача з проведення щодо них службового розслідування за фактом знищення стрілецької зброї АКС-74У № НОМЕР_4 та пускових механізмів 9П519 № НОМЕР_1, 9П519 № НОМЕР_2, 9П519 № НОМЕР_3; скасувати в частині, що стосується їх, наказ відповідача від 18.04.2016 року № 1160 «Про результати службового розслідування по факту знищення стрілецької зброї АКС-74У та пускових механізмів 9П519», зокрема, п. п. 8, 9, 10 резолютивної частини цього наказу; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 стягнуті з його грошового забезпечення 5126,76 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 стягнуті з його грошового забезпечення 4847,80 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року позов задоволено частково: скасовано в частині, що стосується ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, наказ командира Військової частини - польова пошта В 4680 від 18.04.2016 року № 1160 «Про результати службового розслідування по факту знищення стрілецької зброї АКС-74У та пускових механізмів 9П519», зокрема, пункти 8, 9, 10 резолютивної частини цього наказу; стягнуто з Військової частини - польова пошта В 4680 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно стягнені з їх грошового забезпечення 5126,76 грн. та 4847,80 грн. відповідно; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до повної матеріальної відповідальності, оскільки знищення військового майна відбулося внаслідок пожежі, а не внаслідок умисного знищення, пошкодження чи псування позивачами цього майна або вчинення ними умисних протиправних дій. Крім того, у матеріалах службового розслідування, за результатами якого позивачів притягнено до підвищеної матеріальної відповідальності, немає даних про джерело надходження знищеного військового майна, постановку його на облік та знаходження на обліку держави чи Військової частини - польова пошта В4680. Водночас суд дійшов висновку, що вимога позивачів про визнання неправомірних дій відповідача з проведення службового розслідування щодо них не підлягає задоволенню, оскільки у спірному випадку були передбачені законодавством підстави для його проведення.

Постанову в частині задоволення позову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою позивачів та заподіяною шкодою полягає в тому, що залишення з непрямим умислом всупереч вимогам законодавства у бліндажі закріпленого за ними озброєння потягнуло за собою його знищення та приведення у непридатний для цільового використання стан. Доводи позивачів, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що вони залишити пускові установки у бліндажі на виконання усного наказу командира батареї ОСОБА_7, на думку відповідача, є необґрунтованими, оскільки такий висновок суду ґрунтується лише на додаткових поясненнях позивачів, відібраних вже після відкриття провадження у справі, проте в первинних поясненнях, відібраних безпосередньо на місці події, посилання на такий наказ відсутні. Також відповідач вказує, що дане військове майно (озброєння) було обліковане в Книзі бухгалтерського та кількісно-сумового обліку, а після знищення було внесене до Книги нестач військової частини. За таких обставин відповідач вважає, що в діях позивачів наявні всі елементи, необхідні для притягнення їх до повної матеріальної відповідальності.

Постанова в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена, тому не переглядається в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України та з врахуванням роз'яснень, що містяться в п. п. 13.1, 13.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, згідно з наказом командира Військової частини - польова пошта В 4680 від 18.02.2016 року № 472 «Про призначення службового розслідування по факту пошкодження зброї та пускових механізмів» проведено службове розслідування по факту знищення стрілецької зброї АКС-74У та пускових механізмів 9П519, за результатами якого був складений відповідний акт від 18.04.2016 року.

Також 18.04.2016 року командир Військової частини - польова пошта В 4680 видав наказ № 1160 «Про результати службового розслідування по факту знищення стрілецької зброї АКС-74У та пускових механізмів 9П519», в якому як і в акті, зокрема, зафіксовано наступне.

07.02.2016 року в розташуванні відділення 3 зенітного ракетного взводу 4 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону Військової частини - польова пошта В 4689 на блок-пості № 2416 сталася пожежа, в результаті якої була знищена стрілецька зброя АКС-74У та пускові механізми 9П519. Вище згадані пускові механізми, що знищені в ході пожежі, знаходились у бліндажі на виконання усного наказу тимчасово виконуючого обов'язки командира 4 ракетно-зенітної батареї ОСОБА_7 Згідно з наказом ОСОБА_7 відділенню, у складі якого несли вартову службу ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було наказано залишити вище згадані пускові механізми у бліндажі Військової частини - польова пошта В 4680, а відділенню, яке змінювало їх на чергуванні - на блок пості «Грозові Ворота». Знищення стрілецької зброї АКС-74У та пускових механізмів 9П519 відбулося внаслідок пожежі, яка зайнялася в бліндажі, де останні знаходились згідно розпорядження командира 4 ракетно-зенітної батареї ОСОБА_7 З врахуванням наведеного, посадові особи, які проводили службове розслідування, дійшли висновку, що пожежа та знищення майна відбулося внаслідок неналежного виконання обов'язків опалювача солдата ОСОБА_5, а саме залишення пічки без догляду, невиконання особовим складом відділення вимог наказу Міністерства оборони України від 20.10.2015 року, недостатнім контролем з боку командира 4 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини - польова пошта В 4680 капітана ОСОБА_8, розмір нанесеної шкоди державі становить 4062601,00 грн. Також даним наказом ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вирішено притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності і утримати з них 1481347,80 грн., 1290626,76 грн. і 1290626,76 грн. відповідно (п. п. 8-10 наказу).

Під час апеляційного розгляду справи суд встановив, що наказом командира Військової частини - польова пошта В 4680 від 16.03.2017 року № 735 «Про внесення змін до наказу № 1160 від 18.04.2016 року» було вирішено ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 притягнути до матеріальної відповідальності в розмірі фактично заподіяної шкоди без застосування кратності та були внесені відповідні зміни до п. п. 8-10 наказу № 1160, а саме притягнуто позивачів до повної матеріальної відповідальності та визначені відповідні нові суми шкоди.

Однак відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд розглядає питання про законність наказу від 18.04.2016 року № 1160 (в оскарженій частині) в його первісній редакції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність наказу відповідача в оскарженій частині і протиправність стягнення з позивачів спірних коштів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затверджене постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР, за шкоду, заподіяну державі під час виконання службових обов'язків, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, винні у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Пунктом 2 цього Положення передбачено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, утратою або незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові витрати. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними частинами. До нього належать усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Згідно з п. 3 цього Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.

Відповідно до п. 8 цього Положення залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.

Пунктом 10 Положення встановлені умови та підстави притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності, згідно з якими військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Умови та підстави притягнення до повної матеріальної відповідальності встановлені п. 13 даного Положення, згідно з яким військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

А п. 14 цього Положення встановлені умови та підстави притягнення до підвищеної матеріальної відповідальності (у кратному співвідношенні до вартості майна), згідно з яким військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому, п. п. 19, 21 Положення передбачено, що службовим розслідуванням повинно бути встановлено, зокрема, умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду, а також у висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування заподіяної шкоди.

Проаналізувавши зміст наведених норм в їх сукупності та системному зв'язку, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про притягнення військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних до матеріальної відповідальності та визначення виду такої відповідальності (обмеженої, повної чи підвищеної) необхідно встановити факт заподіяння шкоди, наявність вини осіб, які заподіяли шкоду (навмисно чи з необережності), обставини, за яких заподіяно шкоду, вартість майна тощо.

Однак, як правильно та обґрунтовано встановив суд першої інстанції, матеріалами службового розслідування, а також наданими відповідачем поясненнями і письмовими доказами не доведено факту наявності в діях ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як прямого умислу, так і необережності, що спричинили пошкодження чи знищення зазначеного вище військового майна, оскільки таке майно було знищене внаслідок пожежі, що виникла поза волею позивачів. Також в ході службового розслідування не була встановлена причина пожежі, як і не було встановлено прямого причинного зв'язку між діями позивачів та виникненням пожежі.

Тобто судом встановлено саме недбале виконання позивачами своїх службових обов'язків, а не умисел, в тому числі непрямий, на знищення чи пошкодження військового майна (зброї) або вчинення інших умисних протиправних дій, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення їх до повної чи підвищеної матеріальної відповідальності.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що командиром Військової частини - польова пошта В 4680 та посадовими особами, які проводили службове розслідування, були допущені порушення при проведенні цього розслідування та оформленні його результатів.

Так, відповідно до п. 21 зазначеного Положення до висновку (розслідування) додаються, зокрема, довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, яка є підставою для визначення розміру грошового стягнення.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах службового розслідування відсутня довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, відповідно до якої мав бути визначений розмір грошового стягнення.

Також відповідно до п. 21 цього Положення всі матеріали розслідування подаються на розгляд командиру (начальнику) військової частини, який його затверджує у разі прийняття рішення про стягнення з винного встановленої шкоди.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії зазначеного вище Акта службового розслідування від 18.04.2016 року, він всупереч вимогам наведеної норми не затверджений командиром військової частини.

Крім того, згідно з п. 17 даного Положення розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди.

Як встановив суд, 12.02.2016 року майор ОСОБА_9 подав рапорт про пошкодження зброї та пускових механізмів, на підставі якого наказом командира Військової частини - польова пошта В 4680 від 18.02.2016 року № 472 було призначене службове розслідування, яке наказано провести в тридцятиденний термін з дня підписання наказу.

Проте всупереч вимогам зазначеної норми та самого наказу акт службового розслідування та наказ про його результати були оформлені лише 18.04.2016 року, тобто пізніше, ніж через два місяці з дня виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди і через два місяці з дня видачі наказу про призначення службового розслідування.

Також відповідно до положень п. 4.3 «Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 року за № 385/8984, посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось, за результатами якої оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

Вимога про командира (начальника) військової частини провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності, передбачена також п. 23 зазначеного вище Положення.

А згідно з п. 22 цього Положення військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис.

Однак в наданих відповідачем матеріалах службового розслідування відсутні аркуші бесіди з ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і не зазначено про них в переліку додатків до акту службового розслідування, також відсутні відомості про ознайомлення позивачів з результатами службового розслідування.

Зазначені вище порушення, на думку колегії суддів, свідчать про те, що службове розслідування було проведене з порушенням встановленої законодавством процедури, неповно і необ'єктивно.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наказ командира Військової частини - польова пошта В 4680 від 18.04.2016 року № 1160 «Про результати службового розслідування по факту знищення стрілецької зброї АКС-74У та пускових механізмів 9П519» в частині, що стосується ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (п. п. 8-10) підлягає скасуванню і, як наслідок, стягнуті на виконання цього наказу з грошового забезпечення ОСОБА_4 5126,76 грн. та з ОСОБА_5 4847,80 грн. підлягають поверненню їм шляхом стягнення цих сум з відповідача.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини - польова пошта В 4680 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі № 813/1705/16 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Військової частини - польова пошта В 4680 про визнання неправомірними дій, скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 17.10.2017року