Ухвала суду № 69537011, 09.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/4945/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Лічевецького І.О. Твердохліб В.А. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_5 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протиправними.

Зобов'язано Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, яка передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.

14.03.2017р. ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за вищевказаним рішенням суду.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року заяву ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа задоволено.

Поновлено ОСОБА_5 строк пред'явлення до виконання виконавчого листа про зобов'язання Міністерства оборони, Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, яка передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення, визначивши вказаний строк протягом трьох років з дня набрання ухвалою законної сили.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Міністерство оборони України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, частиною 4 статті 257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень статті 258 КАС України, за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Положеннями статті 261 КАС України визначено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.

Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.

З наведеної правової норми випливає, що необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення певної процесуальної дії в межах строків, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_5 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протиправними. Зобов'язано Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу, у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, яка передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.

Матеріали справи свідчать, що про результати судового розгляду даної справи позивачу стало відомо 09.03.2017р. після його звернення до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про надання інформації про рух справи. Цього ж дня ОСОБА_5 і було отримано виконавчий лист.

Разом з тим, з наданого представником позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції виконавчого листа, копія якого долучена до матеріалів справи, також вбачається те, що він виданий 09 березня 2017 року. При цьому, строк пред'явлення зазначеного виконавчого документа вказано один рік, тобто до 17.04.2015р.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Європейський суд з прав людини, в своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейський суд з прав людини проголосив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Отже, з огляду на вказане та беручи до уваги поважність пропущення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору за подання апеляційної скарги, сплату якого відстрочено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року складає 1 600 грн. 00 коп.

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги має бути сплачено в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, Міністерству оборони України необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, р/р 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 600 гривень 00 копійок (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Лічевецький І.О. Твердохліб В.А.

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Твердохліб В.А.

Лічевецький І.О.