Ухвала суду № 69536733, 11.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13296/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2016 року №0003201306,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2016 року №0003201306.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС м.Києва на підставі наказу від 06.07.2016 року №320, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб - платника податків ОСОБА_3 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 27.07.2016 року №9847/26-58-13-06-17-3003712024, яким встановлено порушення щодо недекларування 139906,42 грн, в результаті чого платником податків не нараховано та не сплачено до бюджету ПДФО в сумі 23540,49 грн., чим порушено пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.162.2.17 «д» п.164.2, п.164.1 ст.164, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України.

На підставі встановленого порушення, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2016 року №0003201306 на суму 29425,61грн. (основний платіж - 23540,49грн, штрафні санкції - 5885,12грн.).

Так, під час перевірки відповідачем встановлено, що позивачем отримано дохід, якій підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у сумі 139906,42 грн.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених вище доводів відповідача та, як наслідок, з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивач повинен був в силу абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України відобразити вказану суму в річній декларації та самостійно сплатити суму податку на доходи з фізичних осіб.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Підставою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу про те, що позивачем не було подано податкову декларацію про майновий стан за 2014 рік та не задекларовано отриману суму додаткового блага на загальну суму 139906,42 грн.

Встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Універсал Банк» 25.03.2008 року укладено договір про надання споживчого кредиту №СL26240 на суму 7700,00 дол. США. відсоткова ставка 24% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань 25.03.2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №СL26240, відповідно до якого ОСОБА_4 як поручитель прийняв на себе зобов'язання перед банком за кредитним договором у повному обсязі.

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 19.04.2013 року №2609/12198/12 ухвалено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість у сумі 6789,81дол.США, що за курсом НБУ еквівалент 54209,84грн., з яких: 5695,15дол., що за курсом НБУ еквівалент 45470,07грн. - тіло кредиту; 1053,87дол.США, що за курсом НБУ еквівалент 8414,10грн. - заборгованість за відсотками, 40,79дол.США, що за курсом НБУ еквівалент 325,67грн. - заборгованість за підвищеними відсотками.

Позивачем 26.12.2014 року внесено 60% від судового рішення та судові витрати, що в загальному становить 33072,10 грн., що підтверджується заявою про переказ готівки №001В601143600001 від 26.12.2014 року.

Позивачем було подано пропозицію щодо врегулювання залишку заборгованості.

Довідкою №001/2258 від 26.12.2014 року банк повідомив ОСОБА_3 про повне погашення кредитного договору №СL26240 від 25.03.2008 року.

В зв'язку з чим між позивачем та банком підписано акт про припинення зобов'язань за договором №СL26240 від 25.03.2008 року.

Як зазначає позивач та не заперечує і не спростовано відповідачем, зазначені зобов'язання були виконані сторонами, заборгованість за кредитним договором №СL26240 від 25.03.2008 року відсутня. Кредит закрито.

Однак, податковим органом на суму прощених процентів, винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки на думки відповідача це є доходом позивача з якого необхідно сплатити податок.

Проте, суд першої інстанції вірно вказав, та не заперечується відповідачем, що позивачу прощено нараховану раніше частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками.

Враховуючи вимоги пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, сума в розмірі 139906,42 грн. не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку.

ДФС України своїм листом від 01.08.2016 року №8077/Л/99-99-13-02-03014 повідомив:

«Так, підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено п.8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Отже, з наведеного вбачається, що не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п.8 підр.1 р.ХХ Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про виникнення у позивача об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у вигляді додаткового блага, отриманого ним внаслідок прощення (анулювання) кредитором за його самостійним рішенням основної суми боргу (кредиту) платника податку, у той час як матеріали справи свідчать про відсутність у позивача у 2014 році будь-якого додаткового блага, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням

Керуючись ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, 265 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.