Ухвала суду № 69536700, 12.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13862/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (далі - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 01.08.2016 року №258.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2016 року в.о. начальника Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775), а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, право власності на яке він набуде у майбутньому, про що прийняте відповідне рішення №258.

На адресу ПАТ «Укргазвидобування» відповідачем направлено лист №10803/10/04-08-17-13 від 01.08.2016, яким відповідач повідомив позивача про те, що за договором про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2007 - уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр», 3476370, (ТРДПАУ 587437982) станом на 01.08.2016 рахується податкова заборгованість на загальну суму 112135670,67 грн. У зв'язку з цим ПАТ «Укргазвидобування», як учаснику договору про СД № 265-12 від 19.11.2007, запропоновано вжити заходів щодо сплати податкового боргу та самостійно визначити ліквідні активи, які знаходяться у власності позивача та можуть бути використані для подальшого погашення податкового боргу, а їх вартість відповідає 60% суми податкового боргу ДСД 265-12 від 19.11.2007.

Вважаючи рішення відповідача про опис майна у податкову заставу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом в порушення пунктів 88.1, 88.2 та 88.3 ст. 88 Податкового кодексу України не вживалися ніякі заходи з метою опису у податкову майна, належного ТОВ «Надра Геоцентр», яке є відповідальним за сплату податків і зборів по договору про спільну діяльність.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про опис майна позивача як учасника договору про спільну діяльність відповідачем вчинялися будь-які дії стосовно виявлення та опису у податкову заставу майна ТОВ «Надра Геоцентр» та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків, за результатами яких було б встановлено недостатність такого майна для забезпечення виконання зобов'язань зі сплати вказаної суми податкового боргу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями пп. 14.1.139 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Згідно з пунктом 64.6 статті 64 ПК України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до приписів пп. 252.1.3 п. 252.1, п. 252.25 статті 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платник рентної плати та уповноважена особа сплачують податкові зобов'язання за місцезнаходженням: ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (пп. 252.25.1 п. 252.25 статті 252 ПК України) або за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (пп. 252.25.2 п. 252.25 статті 252 ПК України).

Згідно з пп. 258.1.1 п. 258.1 статті 258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У відповідності до п.п. 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань (визначення терміну яких наведено у пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу) або погашення податкового боргу платника податків (визначення якого міститься у пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу) є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Також джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Одночасно п. 87.12 статті 87 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

Пунктами 88.1, 88.2 в 88.3 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

У відповідності до п. 89.1, абз. 1 п. 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Згідно п. 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З аналізу наведених правових норм випливає, що у податкову заставу передається майно того платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальний за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесено у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності. Виключенням з цього правила є недостатність вказаного вище майна.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору про спільну діяльність від 19 листопада 2007 № 265-12 (далі - договір про СД), сторонами якого є ПАТ «Укргазвидобування» та ТОВ «Надра Геоцентр», ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов'язкової звітності; сплата у повному обсязі та у встановленні чинним законодавством строки податків (обов'язкових зборів, платежів) відноситься до обов'язків ТОВ «Надра Геоцентр» (далі - Уповноважена особа).

З огляду на викладене та, враховуючи положення п.п. 88.1, 88.2 в 88.3 статті 88 ПК України, у податкову заставу у разі наявності податкового боргу повинно передаватися майно ТОВ «Надра Геоцентр» та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

І лише у разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності, тобто майно ПАТ «Укргазвидобування».

Як зазначає контролюючий орган, підставою для винесення оскаржуваного рішення стала наявність станом на 01.08.2016 року податкової заборгованості у розмірі 112135670,67 грн., яка виникла за операціями, що виконувалися в межах договору про спільну діяльність, згідно якого уповноваженою особою за перерахування податків до бюджету є ТОВ «Надра Геоцентр» (код ЄДРПОУ 34763705).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.12.2015 року вартість активів Договору про спільну діяльність №265-12 становила 627681 тис. грн.

Крім того, актами прийому-передачі, наявними в матеріалах справи підтверджується факт передачі ПАТ «Укргазвидобування» ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженому від спільної діяльності значних обсягів вуглеводнів.

Тобто, у спільній діяльності за договором №265-12 було наявне ліквідне майно таке як природний газ та газовий конденсат.

Цим самим спростовуютьсяі доводи відповідача про відсутність майна у ТОВ «Надра Геоцентр», яке могло бути передане у податкову заставу.

Наведене підтверджує, що оскаржуване рішення про передання у податкову заставу майна ПАТ «Укргазвидобування», тобто учасника договору про спільну діяльність, який не є Уповноваженою особою щодо сплати податків і зборів в межах спільної діяльності, на всю суму боргу прийняте без дотримання встановленої п.п. 88.1, 88.2 в 88.3 статті 88 ПК України процедури прийняття такого рішення, що є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Стосовно посилання апеляційної скарги відповідача на ч. 2 ст. 1138 ЦК України, якою передбачено, що учасники договору спільної діяльності у формі простого товариства відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення, колегія суддів зазначає, що вказана норма узгоджується з положеннями п.п. 88.1, 88.2 в 88.3 статті 88 ПК України, які конкретизують порядок застосування такої відповідальності та є спеціальними, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з ч. 2 ст. 1 ЦК України, яким передбачено, що до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, а також з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, яким передбачено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки постанови суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 12.10.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.