Ухвала суду № 69536573, 12.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 363/2450/17 Головуючий у 1-й інстанції: Баличева М.Б.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бабенка К.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2017 року у відкритті провадження у адміністративній справі відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просив дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 серпня 2017 року об 12 год. 25 хв.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Положеннями ч. 3 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема: заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи та з метою забезпечення апеляційного розгляду справи необхідно провести певні дії, а розгляд даної справи може перевищувати межі строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року було зупинено апеляційне провадження у справі за розглядом вищевказаної апеляційної скарги до 12 жовтня 2017 року до 09 год. 30 хв.

Відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів протокольною ухвалою постановила, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії, поновити та призначити до розгляду у судовому засіданні на 12 жовтня 2017 року о 09 год. 30 хв.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 4 части першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Cуду України від 04.11.2015 у справі №457/1243/13-а.

Окрім вище зазначеного колегія суддів звертає увагу на положення п. 3 постанови пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають керуватися тим, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Колегія суддів зазначає, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи за позовом, що об'єднує вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Згідно з роз'ясненнями п. 21 зазначеної постанови пленуму ВССУ, якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимогст. 15 ЦПК.

Враховуючи положення ст. 1 ЦПК та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника державного житлового фонду, тобто перебуває з громадянином не у публічно-правових, а у приватноправових відносинах.

У поданому адміністративному позові позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області за № 76-6-VII від 31.03.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області», громадянці ОСОБА_6; визнати протиправним та скасувати рішення Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області за № 151-13-(VII) від 21.10.2016 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність», громадянці ОСОБА_6; зобов'язати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знести самовільно встановлений паркан по АДРЕСА_1.

Отже, в даному випадку оскаржуються дії Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, які спрямовані на виникнення цивільних прав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, а також відповідачів по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Таким чином, заяву позивачів не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вона підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1ст. 109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі вище зазначено, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано ряд процесуальних умов, згідно вимог закону, при винесенні ухвали, якою відмовлено у відкритті адміністративного провадження.

Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його зміни чи скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

З урахуванням вище викладеного, судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 102, 41, 156, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 17 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бабенко К.А

Бужак Н.П.