Постанова № 69536332, 11.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3581/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року позивач, Дочірнє підприємство «Рітейл Іст», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27 липня 2016 року №0002111405 та №0002121405.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та прийняти нову, якою у позовні вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області 30 червня 2016 року згідно наказу від 30 червня 2016 року № 613 та направлень від 30 червня 2016 року № 909 та № 910 проведено фактичну перевірку Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» за адресою: вул. Вітрука, буд. 9/А м. Житомир.

За результатами перевірки складено Акт № 0128/1008/21/38903507 від 14 липня 2016 року, яким встановлено порушення:

п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено використання режиму попереднього програмування;

п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 1,70 грн.;

п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, а саме не забезпечено своєчасне оприбуткування готівкової виручки в книгу обліку розрахункових операцій на загальну суму 32 111,94 грн.

08 липня 2016 року Головне управління ДФС у Житомирській області листом № 4074/7/06-30-14-05-12 направлено на адресу Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області матеріали фактичної перевірки для розгляду та прийняття рішення з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

У результаті розгляду надісланих матеріалів, Ірпінським відділенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2016 року №0002111405 та №0002121405.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства України.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 30 червня 2016 року № 613, фактична перевірка здійснюється через РРО за фіскальними номерами 3000168144 та 3000168158.

Проте, у акті перевірки зафіксовано, що податковий орган вийшов за межі наказу та здійснив перевірку і за фіскальними номерами 3000168146, 3000168147, 3000168153, 3000168156, 3000168157.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, допускаючи посадових осіб відповідача до проведення перевірки, позивач був позбавлений можливості встановити наміри щодо обсягу проведення перевірки за фіскальними номерами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що дії податкового органу щодо проведення перевірки у більшому обсязі, ніж це зазначено у наказі 30 червня 2016 року № 613, не відповідають вимогам чинного законодавстві України.

Згідно з п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі - Положення №637), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій ( РРО) та здійснення його ремонту, законодавчо відведено не більше 7 робочих днів. Проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Сторонами не заперечується, що оприбуткування Дочірнім підприємством «Рітейл Іст» коштів з РРО, які вийшли з ладу, відбувалось у день їх отримання шляхом внесення записів до касової книги та оформлення прибуткових касових ордерів № 3306 та №3308 від 18 листопада 2015 року та №385 та №388 від 09 лютого 2016 року.

Відповідно до п. 11 ст.3 «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підприємства які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з п. 2. Розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Відповідно до п. 3 Розділу 2 Положення №13, якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, то відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Колегія суддів звертає увагу, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язкового реквізиту та як наслідок програмування об'єму товару.

Згідно ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень: від 27 липня 2016 року №0002111405 та №0002121405.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що податкові повідомлення-рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27 липня 2016 року №0002111405 та №0002121405 є протиправними та підлягають скасуванню.

З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27 липня 2016 року №0002111405 та №0002121405.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, передбаченому ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст виготовлено 11.10.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.