Ухвала суду № 69536205, 10.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15115/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо» (далі - Позивач, ТОВ «ІСК Трансекспо») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.08.2016 року №0084581202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2017 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що сплата Позивачем податкового зобов'язання за уточненим розрахунком у межах десятиденного строку відповідала вимогам чинного законодавства. Крім того, Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено, що саме стало підставою для виникнення у Позивача прострочення зі сплати податкового зобов'язання у межах граничного строку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи, оскільки згідно даних перевірки Позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 235 000,00 грн. з ПДВ на 8 календарних днів, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її вимоги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що 20.08.2014 року ТОВ «ІСК «Трансекспо» було подано засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року №9048399562 (а.с. 12-24), прийняту податковим органом без зауважень, що підтверджується копією квитанції №2 (а.с. 25).

У рядку 25.1 вказаної декларації Позивачем визначено суму податку на додану вартість, які підлягає нарахуванню за підсумком поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету у розмірі 438 883,00 грн.

Дані податкові зобов'язання були сплачені ТОВ «ІСК Трансекспо» згідно платіжних доручень від 26.08.2014 року №3997 на суму 200 000,00 грн. (а.с. 26) та від 27.08.2014 року №4003 на суму 250 000,00 грн. (а.с. 27).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2014 року Позивачем було подано засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року №9059792451 (а.с. 28-37), який було прийнято податковим органом без зауважень, про що свідчить копія квитанції №2 (а.с. 36).

У рядку 25.1 згаданого розрахунку Позивачем визначено суму податку на додану вартість, які підлягає нарахуванню за підсумком поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету у розмірі 666 241,00 грн., у зв'язку з чим до сплати підлягає сума у розмірі 227 358,00 грн. Крім іншого, у рядку 26 уточнюючого розрахунку ТОВ «ІСК Трансекспо» визначено суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки - 6 821,00 грн.

Як зазначає Позивач, згідно платіжного доручення від 17.10.2014 року №4408 (а.с. 37) останнім було сплачено суму податку на додану вартість у розмірі 235 000,00 грн.

Поряд з викладеним, судом першої інстанції встановлено, що у серпні 2016 року посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі проведено камеральну перевірку ТОВ «ІСК Трансекспо» з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість. У ході перевірки податковим органом виявлено, що Позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України. Результати перевірки зафіксовані в акті від 26.08.2016 року №756/1-26-50-12-02-21548802 (а.с. 8-9). На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.08.2016 року №0084581202 (а.с. 10), яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 8 календарних днів сплати податкового зобов'язання у розмірі 235 000,00 грн. на суму 23 500,00 грн. (10% від суми податкового зобов'язання).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 14, 16, 20, 31, 36, 54, 57, 126, 129, 203 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 8, 20, 21, 22, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів України від 05.12.2013 року №765, і Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Відповідачем не подано доказів, які б підтверджували порушення граничного строку сплати Позивачем узгодженого податкового зобов'язання згідно уточнюючого розрахунку.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписи п. п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

При цьому згідно ст. 203 ПК України 203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписи п. 50.1 ст. 50 ПК України визначають, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що положеннями п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

При цьому, в силу вимог ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Системний аналіз наведених норм у сукупності дає підстави для висновку, що моментом виникнення податкового обов'язку платника податків є подання контролюючому органу уточненого податкового розрахунку, в якому збільшується сума належного до сплати податкового зобов'язання за минулі періоди.

Відтак, зважаючи на те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року Позивачем було подано, як було встановлено раніше, 17.10.2014 року, і в той же день останнім було подано до АТ «Прокредит Банк» платіжне доручення від 17.10.2014 року №4408 про сплату ПДВ у розмірі 235 000,00 грн., підстави для застосування до ТОВ «ІСК Трансекспо» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання були відсутні.

Згідно п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Системний аналіз свідчить, що виконання платником обов'язку з перерахування в бюджет суми зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 року у справі № 810/5307/13-а.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про своєчасне виконання ТОВ «ІСК «Трансекспо» обов'язку зі сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Оскільки матеріалами справи підтверджується своєчасне подання Позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 року №0084581202.

Твердження Апелянта про те, що ТОВ «ІСК Трансекспо» було порушено граничний термін сплати податкового зобов'язання у розмірі 235 000,00 грн. на 8 календарних днів з 10.10.2014 року по 17.10.2014 року, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається зі змісту розрахунку штрафної санкції до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 11), підставою виникнення грошового зобов'язання з граничним строком сплати 10.10.2014 року стало податкове повідомлення-рішення, реквізити якого через погану якість розрахунку неможливо було встановити, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції ухвалами від 04.07.2017 року та від 19.09.2017 року було зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі та керівника ДПІ у Голосіївському районі надати належним чином завірені копії: зворотного боку облікової картки платника податків - ТОВ «ІСК Трансекспо» з ПДВ за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року; податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.08.2016 року №0084581202; податкового повідомлення-рішення, про яке зазначено у розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 року №0084581202; детального, розгорнутого, викладеного у хронологічній послідовності, нормативно обґрунтованого розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, що зазначені у податковому повідомленні-рішення від 30.08.2016 року №0084581202.

На виконання вимог судових рішень Відповідачем 29.09.2017 року до суду апеляційної інстанції були подані запитувані в ухвалах документи.

Так, зі змісту розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 року №0084581202 вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій стала несвоєчасна сплата податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2014 року №0009722207, граничний строк сплати зобов'язань за яким настав 10.10.2014 року. Даним актом індивідуальної дії Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 325 781,00 грн., у тому числі за основним платежем - 883 854,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 441 927,00 грн.

Згідно наданої на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції зворотного боку облікової картки платника податків - ТОВ «ІСК Трансекспо» з ПДВ вбачається, що 09.10.2014 року Позивачу було донараховано суму основного зобов'язання у розмірі 883 854,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 441 927,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0009722207. При цьому, дану суму грошового зобов'язання було зменшено на 335 027,74 грн. у зв'язку з наявною у ТОВ «ІСК Трансекпо» переплатою.

17.10.2014 року залишок несплаченого Позивачем зобов'язання за даним податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2014 року № 0009722207 було зменшено на 235 000,00 грн. за рахунок коштів, які надійшли згідно платіжного доручення №4408.

Однак, ДПІ у Голосіївському районі не було враховано, що відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно п. 56.16 ст. 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Зі змісту зворотного боку облікової картки платника податків - ТОВ «ІСК Трансекспо» з ПДВ вбачається, що 23.10.2014 року нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0009722207 грошове зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції були виключені з обліку у зв'язку з надходженням заяви від 08.10.2014 року №25407/10 про оскарження даного акту індивідуальної дії.

Отже, станом на 17.10.2014 року грошові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції, нараховані контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 24.09.2014 року №0009722207, не вважалися узгодженими в силу положень п. п. 56.15 та 56.16 ст. 56 Податкового кодексу України.

Як вже було зазначено раніше, штрафні санкції за правилами п. 126.1 ст. 126 ПК України можуть бути застосовані до платника податків виключно у випадку, коли останнім не забезпечено своєчасну сплату саме узгодженого грошового зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи, що станом на 17.10.2014 року грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2014 року №0009722207 не було узгодженим, за Позивачем обліковувалася переплата з податку на додану вартість у розмірі 335 027,74 грн., а сплата самостійно визначеного грошового зобов'язання згідно уточненої декларації з податку на додану вартість була здійснена у межах установленого приписами ПК України строку, судова колегія приходить до висновку по відсутність у Відповідача правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.08.2016 року №0084581202, оскільки ДПІ у Голосіївському районі на момент проведення камеральної перевірки були відомі відомості, зафіксовані в обліковій картці ТОВ «ІСК Трансекспо».

Наведені обставини не могли бути враховані судом першої інстанції у зв'язку з незабезпеченням податковим органом подання інформації щодо підстав застосування штрафних санкцій до Позивача, у зв'язку з чим дослідження нових доказів відбувалося за правилами ст. 195 КАС України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІСК Трансекспо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.