Ухвала суду № 69535707, 11.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2017 року

справа № 804/6857/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Чабаненко С.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі №804/6857/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меноріта» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступником є Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меноріта» (далі позивач) задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржене податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступником якої є Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (далі відповідач) №0000274700 від 12.04.2016р..

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачем подані письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача. В запереченнях позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на задоволенні скарги.

Представник позивача прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2015 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Меноріта».

За результатами перевірки 05.04.2016 року складений акт №108/28-01-47/36575022 (а.с.27-30), у висновку якого відображено виявлені порушення:

- пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України - а саме не дотримано порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток за 2015 рік (№9276488889 від 04.03.2016 року);

- пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України - в декларації з податку на прибуток за 2015 рік неправомірно завищено від’ємне значення податкового зобов’язання з податку на прибуток, що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток на 5377701 грн..

Такі висновки обґрунтовано тим, що підприємство в декларації з податку на прибуток за 2014рік у рядку 13.5.1 Додатка ЗП «сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді» відображено 6 534 000 грн, тобто врахована у зменшення податкових зобов’язань у 2014році вся сума нарахованого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів, а значення рядка 13.5.2 Додатка ЗП «сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в наступних звітних (податкових) періодах» задекларовано « 0», відсутні законні підстави зменшувати нараховану суму податку у 2015році на 5 377 698грн. Товариством необґрунтовано зменшено нараховану суму податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за 2015 рік на 5 377 701грн, що призвело до завищення від’ємного значення податкового зобов’язання з податку на прибуток декларації з податку на прибуток за 2015рік на цю ж суму.

На підставі акту перевірки 12.04.2016 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000274700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 5377701 грн (а.с.33).

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскарженого рішення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та вказав, що використання суми надміру сплаченого податку на прибуток (яка утворилася внаслідок сплати платником авансових внесків з цього податку при об'єктивній наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у відповідному звітному періоді) для зменшення податку на прибуток наступного звітного періоду не може утворювати склад податкового правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 57.1-1.1 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Згідно підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

У поданій позивачем податковій декларації за 2014 рік податкове зобов’язання з податку на прибуток має від’ємне значення у розмірі 13 219 518 грн., що складається з суми нарахованих авансових внесків з податку на прибуток відповідно у сумі 16095700 грн. та авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів 6 534 000 грн. зменшену на суму податку на прибуток.

У декларації з податку на прибуток за 2015 рік позивачем у рядку 16.3.1 додатку ЗП зазначено залишок суми від’ємного значення в сумі 5377698 грн..

Абзацом 2 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

При цьому будь-яких часових обмежень щодо використання такого права чинним податковим законодавством не встановлено.

Отже, використання суми надміру сплаченого податку на прибуток (яка утворилася внаслідок сплати платником авансових внесків з цього податку при об'єктивній наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у відповідному звітному періоді) для зменшення податку на прибуток наступного звітного періоду не може утворювати склад податкового правопорушення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 804/6857/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.А. Щербак